ХІРУРГІЧНА КОРЕКЦІЯ АПЛАЗІЇ ПІХВИ У ПАЦІЄНТОК ІЗ СИНДРОМОМ МАЙЄРА – РОКІТАНСЬКОГО – КЮСТЕРА – ГАУЗЕРА
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2026.1.16379Ключові слова:
аплазія піхви, аномалії розвитку жіночих статевих органів, синдром Майєра – Рокітанського – Кюстера – Гаузера (MRKH), кольпопластика, хірургічне лікування, реконструктивна гінекологія, аменорея, сексуальна дисфункціяАнотація
Мета дослідження – оцінити ефективність лапароскопічних методів хірургічної корекції аплазії піхви у пацієнток із синдромом Майєра – Рокітанського – Кюстера – Гаузера шляхом оцінки найближчих і віддалених хірургічних результатів та сексуальної функції жінок.
Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів обстеження та лікування 32 пацієнток із синдромом Майєра – Рокітанського – Кюстера – Гаузера (MRKH). Контрольну групу склали 20 здорових жінок. Усім пацієнткам виконано хірургічне формування неовагіни із застосуванням лапароскопічних методик: 1 група (19 пацієнток) – перитонеальний кольпопоез (модифікована методика за Давидовим), 2 група (13 пацієнток) – кольпопоез із сигмоподібної кишки. Доопераційне обстеження включало клінічне, ультразвукове та, за показаннями, магнітно-резонансне дослідження органів малого таза. Оцінювали інтраопераційні показники, післяопераційні ускладнення, анатомічні та функціональні показники, індекс сексуальної функції у віддалений період.
Результати дослідження та їх обговорення. У пацієнток обох досліджуваних груп досягнуто задовільного анатомічного результату з формуванням функціонально повноцінної неовагіни. Суттєвих відмінностей щодо кількості та спектра післяопераційних ускладнень, величини крововтрати, післяопераційної лихоманки та субфебрилітету, больового синдрому, тривалості операції, часу перебування в стаціонарі між основною групою і групою порівняння не було. Середня довжина сформованої неопіхви після операції становила в 1 групі (8,31±0,14) см, у 2 групі – (8,44±0,18) см (p>0,05). Індекс оцінки сексуальної функції через 12 місяців після операції показав порівнянні результати з контрольною групою: (26,66±0,28) бала в 1 групі проти (26,78±0,31) бала в 2 групі й (27,28±0,24) бала в контролі.
Висновки. Сигмоїдальний та очеревинний кольпопоез забезпечують формування повноцінної неовагіни із добрими ранніми та пізніми післяопераційними анатомічними й функціональними результатами, які не мають суттєвих відмінностей у порівнюваних групах. Індивідуалізований вибір методу хірургічної реконструкції при синдромі Майєра – Рокітанського – Кюстера – Гаузера сприяє ефективному усуненню сексуальної дисфункції.
Посилання
1. Herlin, M. K., Petersen, M. B., & Brännström, M. (2020). Mayer-Rokitansky-Küster-Hauser (MRKH) syndrome: A comprehensive update. Orphanet Journal of Rare Diseases, 15(1), 214. https://doi.org/10.1186/s13023-020-01491-9
2. Novoa, C. C. T., Leite, M. T. C., & Sartori, M. G. F. (2025). Mayer-Rokitansky-Küster-Hauser syndrome. Revista Brasileira de Ginecologia e Obstetrícia, 47, e-FPS4. https://doi.org/10.61622/rbgo/2025FPS4
3. Herlin, M. K. (2024). Genetics of Mayer-Rokitansky-Küster-Hauser (MRKH) syndrome: Advancements and implications. Frontiers in Endocrinology, 15, 1368990. https://doi.org/10.3389/fendo.2024.1368990
4. Zhang, C., Zhang, F., Wang, X., & Zhang, S. (2022). Retrospective comparative cohort study of neovagina creation by modified Vecchietti laparoendoscopic single-site surgery for Mayer-Rokitansky-Küster-Hauser syndrome. Annals of Translational Medicine, 10(19), 1063. https://doi.org/10.21037/atm-22-4360
5. Martens, L., Tannenbaum, L., Van Kuijk, S. M. J., Notten, K. J. B., & Kluivers, K. B. (2024). Laparoscopic Davydov versus laparoscopic Vecchietti neovaginoplasty in women with Mayer-Rokitansky-Küster-Hauser syndrome: A systematic review and meta-analysis. Fertility and Sterility, 121(4), 679–692. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2023.12.015
6. Wang, Y. Y., Duan, H., Zhang, X. N., & Wang, S. (2021). Neovagina creation: A novel improved laparoscopic Vecchietti procedure in patients with Mayer-Rokitansky-Küster-Hauser syndrome. Journal of Minimally Invasive Gynecology, 28(1), 82–92. https://doi.org/10.1016/j.jmig.2020.04.006
7. Tlais, M., Khalil, L. M., Haddad, K., Obeid, N., El Fawal, K., Hawi, J., ... & Fakih, G. (2025). The role of laparoscopic surgery in gynecological congenital anomalies. Maedica, 20(4), 840–850. https://doi.org/10.26574/maedica.2025.20.4.840
8. Esencan, E., St. Martin, B., Harmanli, O., & Vash-Margita, A. (2023). Surgical correction of vaginal agenesis via modified laparoscopic Vecchietti procedure. Journal of Pediatric and Adolescent Gynecology, 36(6), 556–559. https://doi.org/10.1016/j.jpag.2023.06.004
9. Medvediev, M., Spesyvtsev, D., & Pokrovenko, D. (2021). A case of neovagina surgical creation using the uterine cervix remnant in a patient with Mayer-Rokitansky-Küster-Hauser syndrome. Fertility and Sterility, 116(5), 1420–1422. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2021.06.030
10. Imaeda, K., Kobayashi, Y., Nakamura, K., Hayashi, S., Morisada, T., Banno, K., & Aoki, D. (2021). Usefulness of endoscopy for female genital plastic surgery: A series of four cases with genital malformations. American Journal of Case Reports, 22, e934363. https://doi.org/10.12659/AJCR.934363
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Igor Gladchuk, Hanna Shytova, Natalia Rozhkovska
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
