МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ЕНДОМЕТРІЯ У ПАЦІЄНТОК ІЗ ХРОНІЧНИМ ЕНДОМЕТРИТОМ ПІСЛЯ PRP-ТЕРАПІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2026.1.16377Ключові слова:
хронічний ендометрит, PRP-терапія, ендометрій, безпліддя, гістероскопія, імуногістохімія, морфологіяАнотація
Мета дослідження – оцінити динаміку морфологічних змін ендометрія у пацієнток із хронічним ендометритом до та після застосування PRP-терапії.
Матеріали та методи. У проспективному дослідженні взяли участь 200 жінок із безпліддям (середній вік (32,5±1,2) року), які проходили лікування методами допоміжних репродуктивних технологій. Усім пацієнткам проводили офісну гістероскопію з біопсією ендометрія у середній проліферативній фазі менструального циклу. Морфологічну оцінку здійснювали за стандартним гістологічним фарбуванням гематоксиліном та еозином. Хронічний ендометрит було діагностовано у 93 пацієнток. Після проведення PRP-терапії виконували повторну гістероскопію з біопсією. Оцінку змін здійснювали за напівкількісною шкалою (0–3) за такими критеріями: набряк, структура залоз, клітинність строми, запальна інфільтрація, судинні зміни та інші морфологічні ознаки.
Результати дослідження та їх обговорення. Дослідження підтвердило провідну роль морфологічної діагностики ендометрія як ключового методу верифікації хронічного ендометриту та об’єктивного моніторингу ефективності лікування, що дозволяє оцінити не лише наявність запалення, а й його стадію, активність і глибину структурних змін; найбільш інформативними маркерами визначено лімфоцитарну інфільтрацію, стан строми, ступінь фібротичних і судинних змін та синхронність дозрівання ендометрія. Встановлено, що антибактеріальна терапія забезпечує лише частковий регрес запалення без повноцінного відновлення архітектоніки тканини, тоді як додавання PRP-терапії суттєво покращує регенерацію, мікроциркуляцію та структурну організацію ендометрія, знижуючи вираження патологічних змін майже вдвічі.
Висновки. Найбільшого вираженого відновлювального ефекту досягають при застосуванні комбінованого підходу зі включенням противірусної терапії, що забезпечує майже повну нормалізацію морфофункціонального стану ендометрія, підкреслюючи важливість комплексного впливу на всі ланки патогенезу та його значення для підвищення ефективності подальших репродуктивних втручань.
Посилання
1. Singh, N., & Sethi, A. (2022). Endometritis: Diagnosis, treatment and its impact on fertility: A scoping review. JBRA Assisted Reproduction, 26(3), 538–546. https://doi.org/10.5935/1518-0557.20220015
2. Kitaya, K., Takeuchi, T., Mizuta, S., Matsubayashi, H., & Ishikawa, T. (2018). Endometritis: New time, new concepts. Fertility and Sterility, 110(3), 344–350. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.04.012
3. Klimaszyk, K., Svarre Nielsen, H., Wender-Ożegowska, E., & Kędzia, M. (2023). Chronic endometritis: Is it time to clarify diagnostic criteria? Ginekologia Polska, 94(2), 152–157. https://doi.org/10.5603/GP.a2022.0147
4. Kimura, F., Takebayashi, A., Ishida, M., et al. (2019). Chronic endometritis and its effect on reproduction. Journal of Obstetrics and Gynaecology Research, 45(5), 951–960. https://doi.org/10.1111/jog.13937
5. Pirtea, P., Cicinelli, E., de Nola, R., de Ziegler, D., & Ayoubi, J. M. (2021). Endometrial causes of recurrent pregnancy loss: Endometriosis, adenomyosis, and chronic endometritis. Fertility and Sterility, 115(3), 546–560. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2020.12.010
6. Pirtea, P., de Ziegler, D., & Ayoubi, J. M. (2023). Endometrial receptivity in adenomyosis and/or endometriosis. Fertility and Sterility, 119(5), 741–745. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2023.03.004
7. Zargar, M., Ghafourian, M., Nikbakht, R., Mir Hosseini, V., & Moradi Choghakabodi, P. (2020). Evaluating chronic endometritis in women with recurrent implantation failure and recurrent pregnancy loss by hysteroscopy and immunohistochemistry. Journal of Minimally Invasive Gynecology, 27(1), 116–121. https://doi.org/10.1016/j.jmig.2019.02.016
8. Xu, Y., Mei, J., Diao, L., Li, Y., & Ding, L. (2020). Chronic endometritis and reproductive failure: Role of syndecan-1. American Journal of Reproductive Immunology, 84(3), e13255. https://doi.org/10.1111/aji.13255
9. Devesa-Peiro, A., Sebastián-León, P., García-García, F., et al. (2020). Uterine disorders affecting female fertility: What molecular functions are altered in the endometrium? Fertility and Sterility, 113(6), 1261–1274. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2020.01.025
10. Scoggin, C. F. (2016). Endometritis: Nontraditional therapies. Veterinary Clinics of North America: Equine Practice, 32(3), 499–511. https://doi.org/10.1016/j.cveq.2016.08.002
11. Canisso, I. F., Stewart, J., & Coutinho da Silva, M. A. (2016). Endometritis: Managing persistent post-breeding endometritis. Veterinary Clinics of North America: Equine Practice, 32(3), 465–480. https://doi.org/10.1016/j.cveq.2016.08.004
12. Morrell, J. M., & Rocha, A. (2022). A novel approach to minimising acute equine endometritis that may help to prevent the development of the chronic state. Frontiers in Veterinary Science, 8, 799619. https://doi.org/10.3389/fvets.2021.799619
13. Pascottini, O. B., Aurich, C., England, G., & Grahofer, A. (2023). General and comparative aspects of endometritis in domestic species: A review. Reproduction in Domestic Animals, 58(Suppl. 2), 49–71. https://doi.org/10.1111/rda.14390
14. Chang, Y., Li, J., Chen, Y., Wei, L., Yang, X., Shi, Y., et al. (2015). Autologous platelet-rich plasma promotes endometrial growth and improves pregnancy outcome during in vitro fertilization. Fertility and Sterility, 103(6), 1463–1471. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2015.01.036
15. Cedars, M. I. (2016). Assisted reproductive technology: Moving forward—or just moving? Fertility and Sterility, 105(3), 588–589. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2016.01.031
16. Zadehmodarres, S., Salehpour, S., Saharkhiz, N., & Nazari, L. (2017). Treatment of thin endometrium with autologous platelet-rich plasma: A pilot study. JBRA Assisted Reproduction, 21(1), 54–56. https://doi.org/10.5935/1518-0557.20170013
17. Dogra, Y., Singh, N., & Vanamail, P. (2022). Autologous platelet-rich plasma optimizes endometrial thickness and pregnancy outcomes in women with refractory thin endometrium of varied aetiology during fresh and frozen-thawed embryo transfer cycles. JBRA Assisted Reproduction, 26(1), 13–21. https://doi.org/10.5935/1518-0557.20210037
18. Aghajanova, L., Zhang, A., Lathi, R. B., & Huddleston, H. G. (2024). Platelet-rich plasma infusion as an adjunct treatment for persistent thin lining in frozen embryo transfer cycles: First U.S. experience report. Journal of Assisted Reproduction and Genetics, 41(2), 483–491. https://doi.org/10.1007/s10815-023-02993-8
19. Jang, H. Y., Myoung, S. M., Choe, J. M., et al. (2017). Effects of autologous platelet-rich plasma on regeneration of damaged endometrium in female rats. Yonsei Medical Journal, 58(6), 1195–1203. https://doi.org/10.3349/ymj.2017.58.6.1195
20. De Miguel-Gómez, L., López-Martínez, S., Campo, H., et al. (2021). Comparison of different sources of platelet-rich plasma as a treatment option for infertility-causing endometrial pathologies. Fertility and Sterility, 115(2), 490–500. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2020.07.053
21. Rodríguez-Eguren, A., Bueno-Fernández, C., Gómez-Álvarez, M., et al. (2024). Evolution of biotechnological advances and regenerative therapies for endometrial disorders: A systematic review. Human Reproduction Update, 30(5), 584–613. https://doi.org/10.1093/humupd/dmae013
22. Nazari, L., Salehpour, S., Hosseini, M. S., & Hashemi Moghanjoughi, P. (2020). The effects of autologous platelet-rich plasma in repeated implantation failure: A randomized controlled trial. Human Fertility, 23(3), 209–213. https://doi.org/10.1080/14647273.2019.1569268
23. Nazari, L., Salehpour, S., Hosseini, S., Sheibani, S., & Hosseinirad, H. (2022). The effects of autologous platelet-rich plasma on pregnancy outcomes in repeated implantation failure patients undergoing frozen embryo transfer: A randomized controlled trial. Reproductive Sciences, 29(3), 993–1000. https://doi.org/10.1007/s43032-021-00669-1
24. Tehraninejad, E. S., Kashani, N. G., Hosseini, A., & Tarafdari, A. (2021). Autologous platelet-rich plasma infusion does not improve pregnancy outcomes in frozen embryo transfer cycles in women with a history of repeated implantation failure without thin endometrium. Journal of Obstetrics and Gynaecology Research, 47(1), 147–151. https://doi.org/10.1111/jog.14445
25. Coksuer, H., Akdemir, Y., & Ulas Barut, M. (2019). Improved in vitro fertilization success and pregnancy outcome with autologous platelet-rich plasma treatment in unexplained infertility patients with a history of repeated implantation failure. Gynecological Endocrinology, 35(9), 815–818. https://doi.org/10.1080/09513590.2019.1597344
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Alla Boychuk, Volodymyr Kosharniy, Natalia Kotsabyn
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
