ВПЛИВ ГІПЕРБАРИЧНОЇ ОКСИГЕНАЦІЇ НА ФУНКЦІОНАЛЬНУ АКТИВНІСТЬ ПЛАЦЕНТИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2026.1.16367Ключові слова:
імунограма, плацента, оксигенотерапія, HLA-G, невиношуванняАнотація
Мета дослідження – визначення порушень імунологічних показників при плацентарній недостатності та ефективності курсів гіпербаричної оксигенації в комплексному лікуванні для корекції захисної функції плаценти.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 105 вагітних у термін 16–22 тижні, яких було поділено на три групи: 40 – із фізіологічним перебігом, 35 – із плацентарною недостатністю (стандартна терапія) та 30 – із плацентарною недостатністю, які додатково отримували гіпербаричну оксигенацію. Усім визначали рівень імунних клітин.
Результати досліджень та їх обговорення. Загальна кількість лімфоцитів та Т-хелперів була нижчою порівняно з фізіологічною вагітністю, тоді як рівень CD8+ і NK-клітин – підвищеним. Вміст CD72+ достовірно не відрізнявся, проте мав тенденцію до зростання. Кількість В-лімфоцитів та показники гематокриту також були вищими при патології плаценти. Рівень HLA-G у периферійній крові знижувався порівняно з контролем. Після лікування загальна кількість Т-лімфоцитів збільшилась значніше в групі IIb. У групах IIa та IIb рівень CD4+ лімфоцитів підвищився, відповідно, з (41,33±0,15) до (42,9±0,13) % та з (39,91±0,14) до (43,50±0,13) % (p<0,05). Частка CD8+ знизилася більш виражено при застосуванні гіпербаричної оксигенації: з (31,72±2,33) до (22,33±1,51) % (p<0,05). Вміст CD16+ лімфоцитів також зменшився, особливо в групі IIb – до (12,91±1,13) % (p<0,05). Активні В-лімфоцити знизилися до (7,00±0,41) % (p<0,05), тоді як зміни зрілих В-лімфоцитів не досягли статистичної значущості. Гематокрит зменшився в обох групах, більш істотно після оксигенотерапії. Відмічено зростання рівня HLA-G у сироватці крові: після традиційної терапії – з (0,026±0,004) до (0,089±0,011) мг/мл, після оксигенотерапії – з (0,029±0,005) до (0,091±0,009) мг/мл (p<0,05). Отримані дані підтверджують вищу ефективність комплексної терапії із включенням курсів гіпербаричної оксигенації.
Висновки. Показники імунограми можна використовувати як додатковий маркер при діагностиці плацентарної недостатності. Включення курсів оксигенотерапії до комплексної терапії цього стану покращує результативність корегування захисної функції плаценти.
Посилання
1. Ding, J., Maxwell, A., Adzibolosu, N., Hu, A., You, Y., Liao, A., & Mor, G. (2022). Mechanisms of immune regulation by the placenta: Role of type I interferon and interferon-stimulated genes signaling during pregnancy. Immunological Reviews, 308(1), 9–24. https://doi.org/10.1111/imr.13077
2. Warning, J. C., McCracken, S. A., & Morris, J. M. (2011). A balancing act: Mechanisms by which the fetus avoids rejection by the maternal immune system. Reproduction, 141(6), 715–724. https://doi.org/10.1530/REP-10-0360
3. Panov, V., & Duka, Y. (2023). Osoblyvosti funktsionuvannia imunolohichnoi tolerantnosti pid chas vahitnosti (ohliad literatury) [Peculiarities of functioning of immunological tolerance during pregnancy (literature review)]. Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics, 1(93), 76–86. doi: 10.15574/PP.2023.93.76.
4. Moldenhauer, L. M., Hull, M. L., Foyle, K. L., McCormack, C. D., & Robertson, S. A. (2022). Immune-metabolic interactions and T cell tolerance in pregnancy. Journal of Immunology, 209(8), 1426–1436. https://doi.org/10.4049/jimmunol.2200362
5. Zhou, J., Yan, P., Ma, W., & Li, J. (2025). Cytokine modulation and immunoregulation of uterine NK cells in pregnancy disorders. Cytokine & Growth Factor Reviews, 81, Article 101007. https://doi.org/10.1016/j.cytogfr.2024.11.007
6. Sotiros, A., Thornhill, D., Post, M. D., Winn, V. D., & Armstrong, J. (2021). Inflammatory cytokines, placental pathology, and neurological outcomes in infants born to preterm preeclamptic mothers. PLOS ONE, 16(11), e0260094. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0260094
7. Tantengco, O. A. G., Richardson, L., Lee, A., Kammala, A., Silva, M. C., Shahin, H., et al. (2021). Histocompatibility antigen, class I, G (HLA-G)'s role during pregnancy and parturition: A systematic review of the literature. Life, 11(10), 1061. https://doi.org/10.3390/life11101061
8. Klemetti, M. M., Pettersson, A. B. V., Ahmad Khan, A., Ermini, L., Porter, T. R., Litvack, M. L., et al. (2024). Lipid profile of circulating placental extracellular vesicles during pregnancy identifies foetal growth restriction risk. Journal of Extracellular Vesicles, 13(2), e12413. https://doi.org/10.1002/jev2.12413
9. Huang, E. T., Mansouri, J., Murad, M. H., Joseph, W. S., Strauss, M. B., Tettelbach, W., et al. (2015). A clinical practice guideline for the use of hyperbaric oxygen therapy in the treatment of diabetic foot ulcers. Undersea & Hyperbaric Medicine, 42(3), 205–247.
10. Moura, N. S., Gomes, M. L. S., Rodrigues, I. R., Rolnik, D. L., Costa, F. S., & Oriá, M. O. B. (2020). Clinical procedures for the prevention of preeclampsia in pregnant women: A systematic review. Revista Brasileira de Ginecologia e Obstetrícia, 42(10), 659–668. https://doi.org/10.1055/s-0040-1714135
11. Skrypnyk, V. V., & Tsysar, Yu. V. (2023). Placental insufficiency (literature review). In Proceedings of the 2nd International Scientific and Practical Conference "Global Science: Prospects and Innovations" (pp. 172–179). Liverpool, United Kingdom: Cognum Publishing House.
12. Wardinger, J. E., & Ambati, S. (2022). Placental insufficiency. In StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing.
13. Rudyuk, O. H., & Yasnikovska, S. M. (2023). The use of nitric oxide donors in the treatment of placental dysfunction. In Proceedings of the 1st International Scientific and Practical Conference "Modern Problems of Science, Education and Society" (pp. 144–148). Kyiv, Ukraine.
14. Peng, X., Chinwe Oluchi-Amaka, I., Kwak-Kim, J., & Yang, X. (2025). A comprehensive review of the roles of T-cell immunity in preeclampsia. Frontiers in Immunology, 16, 1476123. https://doi.org/10.3389/fimmu.2025.1476123
15. Liao, J., Li, Y., Li, X., Su, X., Peng, J., Xiao, N., et al. (2022). Blood CD4+CD25+ regulatory T cells constitute a potential predictive marker of subsequent miscarriage in unexplained recurrent pregnancy loss. International Immunopharmacology, 110, 108960. https://doi.org/10.1016/j.intimp.2022.108960
16. Hardardottir, L., Bazzano, M. V., Glau, L., Gattinoni, L., Köninger, A., Tolosa, E., & Solano, M. E. (2021). The new old CD8+ T cells in the immune paradox of pregnancy. Frontiers in Immunology, 12, 765730. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.765730
17. Cavalcante, M. B., da Silva, P. H. A., Carvalho, T. R., Sampaio, O. G. M., Câmara, F. E. A., Cavalcante, C. T. M. B., et al. (2023). Peripheral blood natural killer cell cytotoxicity in recurrent miscarriage: A systematic review and meta-analysis. Journal of Reproductive Immunology, 158, 103956. https://doi.org/10.1016/j.jri.2023.103956
18. Weng, J., Couture, C., & Girard, S. (2023). Innate and adaptive immune systems in physiological and pathological pregnancy. Biology, 12(3), 402. https://doi.org/10.3390/biology12030402
19. Pan, J., Tian, X., Huang, H., & Zhong, N. (2020). Proteomic study of fetal membrane: Inflammation-triggered proteolysis of extracellular matrix may present a pathogenic pathway for spontaneous preterm birth. Frontiers in Physiology, 11, 800. https://doi.org/10.3389/fphys.2020.00800
20. Steinborn, A., Schmitt, E., Kisielewicz, A., Rechenberg, S., Seissler, N., Mahnke, K., et al. (2012). Pregnancy-associated diseases are characterized by the composition of the systemic regulatory T-cell (Treg) pool with distinct subsets of Tregs. Clinical and Experimental Immunology, 167(1), 84–98. https://doi.org/10.1111/j.1365-2249.2011.04493.x
21. Lu, Z. M., Goldenberg, R. L., Cliver, S. P., Cutter, G., & Blankson, M. (1991). The relationship between maternal hematocrit and pregnancy outcome. Obstetrics and gynecology, 77(2), 190–194. https://doi.org/10.1097/00006250-199102000-00005
22. Yie, S. M., Li, L. H., Li, Y. M., & Librach, C. (2004). HLA-G protein concentrations in maternal serum and placental tissue are decreased in preeclampsia. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 191(2), 525–529. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2004.01.033
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Viktoriya Dikhtiarenko, Mykola Shcherbіna
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
