ФАКТОРИ РИЗИКУ ТА ПЕРЕБІГ РАННЬОГО НЕОНАТАЛЬНОГО ПЕРІОДУ В НОВОНАРОДЖЕНИХ ІЗ ЗАТРИМКОЮ РОСТУ ПЛОДА
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2025.2.15821Ключові слова:
затримка росту плода, критичний стан новонародженого, ускладнення раннього неонатального періоду, перинатальні інфекції, інтранатальна асфіксіяАнотація
Мета дослідження – оцінити основні предиктори формування затримки росту плода (ЗРП) та структуру захворюваності новонароджених у взаємозв’язку з імовірним ризиком виникнення критичних станів.
Матеріали та методи. Проведено проспективне клінічне дослідження та оцінку стану новонароджених у двох дослідних групах: І група – 66 вагітних, де вагітність ускладнилася розвитком ранньої затримки росту плода, та їх новонароджених; ІІ група – 84 жінки, де вагітність ускладнилася пізньою формою затримки росту плода, та їх новонароджені. Контрольну групу сформували 40 умовно здорових вагітних жінок із фізіологічним перебігом вагітності та народжених ними дітей. Аналіз отриманих параметрів проводили з використанням пакета статистичних програм Statistica 7.0 (StatSoft Inc., США).
Результати дослідження та їх обговорення. Основні антенатальні фактори ризику включали відомі екстрагенітальні причини та ускладнення вагітності (анемія, надлишкова вага, АГ та прееклампсія, гестаційний діабет та гострі респіраторні вірусні інфекції тощо). Ряд гестаційних ускладнень реєстрували достовірно частіше у І групі, найбільш рельєфно у випадку поєднання недоношеності й ЗРП, де домінувала частка ускладнень неонатального періоду при гестаційному терміні <30 тижнів вагітності. Середня оцінка за шкалою APGAR на першій хвилині не перевищувала 7,0 балів у 119 (79,3 %) випадках. Статистичні відмінності по групах демонстрували такі параметри, як оцінка за шкалою APGAR <7 балів (χ2=16,97, р<0,001), транзиторні зміни з боку серцево-судинної системи (χ2=24,90, р<0,001), синдром гострого ушкодження нирок (χ2=4,82, р<0,001), а також метаболічні маркери (поліцитемія, гіпопротеїнемія, гіпонатріємія, гіперкаліємія) (χ2=18,81, р<0,001). Значущими факторами, що асоціюються з антенатальним та інтранатальним порушенням стану плода та патологічним перебігом неонатального періоду, є рання форма затримки росту плода, недоношеність і передчасні пологи (OR – 16,86), перенесені гострі респіраторні інфекції під час даної вагітності, особливо у першій її половині (OR – 2,43), анемія вагітних (OR – 2,27), зміна об’єму навколоплідних вод (олігогідроамніон) (OR – 2,12), поєднання ЗРП із гестаційною гіпертензією та прееклампсією (OR – 3,12), швидкий розвиток декомпенсованої плацентарної дисфункції та прогресування критичних параметрів доплерометрії (OR – 4,93).
Висновки. Затримка росту плода негативно впливає на перебіг постнатальної адаптації, збільшує частоту і розширює структуру патологічних станів та метаболічних дисфункцій неонатального періоду, особливо у групі новонароджених із гестаційним терміном 22–30 тижнів, де дизадаптаційні синдроми проявляються високою частотою інтранатальної асфіксії, патологічної гіпербілірубінемії, перинатального ураження центральної нервової системи, гострою наднирковозалозною недостатністю, інфекцією перинатального періоду. Багатофакторний статистичний аналіз дозволив встановити основні предиктори імовірності критичного стану новонародженого, де важливими є гестаційний вік при народженні 22–30 тижнів
(OR – 16,62), рання форма затримки росту плода (OR – 4,17), вихідні показники маси тіла <3 процентиля (OR – 2,54), поєднання з гестаційною гіпертензією та прееклампсією (OR – 3,12), розродження на тлі критичних параметрів доплерометрії (OR – 4,93).
Посилання
1. Melamed, N., Baschat, A., Yinon, Y., Athanasiadis, A., Mecacci, F., Figueras, F., ... Hod, M. (2021). FIGO (International Federation of Gynecology and Obstetrics) initiative on fetal growth: Best practice advice for screening, diagnosis, and management of fetal growth restriction. International Journal of Gynecology & Obstetrics, 152(Suppl. 1), 3–57. https://doi.org/10.1002/ijgo.13522
2. Sharma, D., Shastri, S., & Sharma, P. (2016). Intrauterine growth restriction: Antenatal and postnatal aspects. Clinical Medicine Insights: Pediatrics, 10, 67–83. https://doi.org/10.4137/CMPed.S40070
3. Armengaud, J. B., Yzydorczyk, C., Siddeek, B., Peyter, A. C., & Simeoni, U. (2021). Intrauterine growth restriction: Clinical consequences on health and disease at adulthood. Reproductive Toxicology, 99, 168–176. https://doi.org/10.1016/j.reprotox.2020.10.004
4. Burton, G. J., & Jauniaux, E. (2018). Pathophysiology of placental-derived fetal growth restriction. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 218(2S), S745–S761. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.11.577
5. Tsakiridis, I., Giouleka, S., Arvanitaki, A., Mamopoulos, A., Giannakoulas, G., Papazisis, G., et al. (2021). Chronic hypertension in pregnancy: Synthesis of influential guidelines. Journal of Perinatal Medicine, 49(7), 859–872. https://doi.org/10.1515/jpm-2021-0015
6. Wilcox, A. J., & Basso, O. (2023). Inferring fetal growth restriction as rare, severe, and stable over time. European Journal of Epidemiology, 38, 455–464. https://doi.org/10.1007/s10654-023-00985-7
7. Applegate, J. A., Islam, M. S., Khanam, R., Roy, A. D., Chowdhury, N. H., Ahmed, S., et al. (2024). Young infant mortality associated with preterm and small-for-gestational-age births in rural Bangladesh: A prospective cohort study. Journal of Pediatrics, 269, 114001. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2024.114001
8. Kamphof, H. D., Posthuma, S., Gordijn, S. J., & Ganzevoort, W. (2022). Fetal growth restriction: Mechanisms, epidemiology, and management. Maternal-Fetal Medicine, 4(3), 186–196. https://doi.org/10.1097/FM9.0000000000000161
9. American College of Obstetricians and Gynecologists. (2021). Fetal Growth Restriction. ACOG Practice Bulletin No. 227. Obstetrics & Gynecology, 137(2), e16–e28. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000004251
10. Damhuis, S. E., Ganzevoort, W., & Gordijn, S. J. (2021). Abnormal fetal growth: Small for gestational age, fetal growth restriction, large for gestational age: Definitions and epidemiology. Obstetrics and Gynecology Clinics of North America, 48(2), 267–279. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2021.02.002
11. Lee, A. C., Kozuki, N., Cousens, S., & Stevens, G. A. (2017). Estimates of burden and consequences of infants born small for gestational age in low- and middle-income countries with INTERGROWTH-21st standard: Analysis of CHERG datasets. BMJ, 358, j3677. https://doi.org/10.1136/bmj.j3677
12. Boghossian, N. S., Geraci, M., Edwards, E. M., & Horbar, J. D. (2018). Morbidity and mortality in small for gestational age infants at 22 to 29 weeks' gestation. Pediatrics, 141(2), e20172533. https://doi.org/10.1542/peds.2017-2533
13. Yarotska, Y. O., & Hovsieiev, D. O. (2024). Influence of risk factors on fetal growth restriction. Modern Pediatrics. Ukraine, 2(138), 91–97. https://doi.org/10.15574/SP.2024.138.91
14. Deinichenko, O. V., Siuska, V. G., Krut, Yu. Y., Pavlyuchenko, M. I., Kyryliuk, D. O., & Bohuslavska, N. Y. (2023). Clinical and pathogenetic mechanisms of formation of fetal growth retardation. Reproductive Health of Woman, 3(66), 24–28. https://doi.org/10.30841/2708-8731.3.2023.283320
15. Kingdom, J., Ashwal, E., Lausman, A., Liauw, J., Soliman, N., Figueiro-Filho, E., et al. (2023). Guideline No. 442: Fetal growth restriction: Screening, diagnosis, and management in singleton pregnancies. Journal of Obstetrics and Gynaecology Canada, 45(10), 102154. https://doi.org/10.1016/j.jogc.2023.05.022
16. Pels, A., Beune, I. M., van Wassenaer-Leemhuis, A. G., Limpens, J., et al. (2020). Early-onset fetal growth restriction: A systematic review on mortality and morbidity. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 99(2), 153–166. https://doi.org/10.1111/aogs.13702
17. Bernstein, I. M., Horbar, J. D., Badger, G. J., et al. (2000). Morbidity and mortality among very-low-birth-weight neonates with intrauterine growth restriction. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 182(1 Pt 1), 198–206. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(00)70513-8
18. Battarbee, A. N., Sinkey, R. G., Harper, L. M., Oparil, S., & Tita, A. T. N. (2020). Chronic hypertension in pregnancy. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 222(6), 532–541. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2019.11.1243
19. Bahniy, L., Heryak, S., & Bahniy, N. (2025). The influence of coagulation homeostasis disorders on the development of obstetric complications in pregnant women with metabolic-associated steatohepatitis and obesity. Reproductive Health of Woman, (7), 65–72. https://doi.org/10.30841/2708-8731.7.2025.341229
20. Ortega, M. A., Fraile-Martínez, O., García-Montero, C., Sáez, M. A., Álvarez-Mon, M., & Torres-Carranza, D. (2022). The pivotal role of the placenta in normal and pathological pregnancies: A focus on preeclampsia, fetal growth restriction, and maternal chronic venous disease. Cells, 11(3), 568. https://doi.org/10.3390/cells11030568
21. Rizzo, G., Mappa, I., Bitsadze, V., Sodki, M., Khizroeva, J., Makatsariya, A., & D'Antonio, F. (2020). Role of Doppler ultrasound at time of diagnosis of late-onset fetal growth restriction in predicting adverse perinatal outcome: Prospective cohort study. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology, 55(6), 793–798. https://doi.org/10.1002/uog.20406
22. Carducci, B., & Bhutta, Z. A. (2018). Care of the growth-restricted newborn. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology, 49, 103–116. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2018.02.003
23. Beune, I. M., Bloomfield, F. H., Ganzevoort, W., & Embleton, N. D. (2018). Consensus based definition of growth restriction in the newborn. Journal of Pediatrics, 196, 71–76.e1. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2017.12.059
24. Leite, D. F. B., de Melo, E. F. Jr., & Souza, R. T. (2018). Fetal and neonatal growth restriction: New criteria, renewed challenges. Journal of Pediatrics, 203, 462–463. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2018.07.094
25. Villar, J., Puglia, F. A., Fenton, T. R., & Cheikh Ismail, L. (2017). Body composition at birth and its relationship with neonatal anthropometric ratios: The newborn body composition study of the INTERGROWTH-21st Project. Pediatric Research, 82(2), 305–316. https://doi.org/10.1038/pr.2017.52
26. Zhou, Z., & Yong, G. (2024). Growth status of full-term infants with different sizes for gestational age during the first year of life. Pediatric Health, Medicine and Therapeutics, 15, 265–272.
27. Molina, L. C. G., Odibo, L., & Zientara, S. (2020). Validation of Delphi procedure consensus criteria for defining fetal growth restriction. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology, 56(1), 61–66. https://doi.org/10.1002/uog.20854
28. Lees, C. C., Stampalija, T., Baschat, A., da Silva Costa, F., Ferrazzi, E., Figueras, F., et al. (2020). ISUOG practice guidelines: Diagnosis and management of small-for-gestational-age fetus and fetal growth restriction. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology, 56(2), 298–312. https://doi.org/10.1002/uog.22134
29. Martinez, J., Boada, D., Figueras, F., & Meler, E. (2021). How to define late fetal growth restriction. Minerva Obstetrics and Gynecology, 73(4), 409–414. https://doi.org/10.23736/S2724-606X.21.04775-4
30. Mecacci, F., Avagliano, L., Lisi, F., Clemenza, S., Serena, C., Vannuccini, S., et al. (2021). Fetal growth restriction: Does an integrated maternal hemodynamic-placental model fit better? Reproductive Sciences, 28(9), 2422–2435. https://doi.org/10.1007/s43032-020-00393-2
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Ю. О. Яроцька, Р. Ю. Яроцький
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
