ГАЛІТОЗ ЯК ДОДАТКОВИЙ КЛІНІЧНИЙ МАРКЕР СТРЕПТОКОКОВОГО ТОНЗИЛІТУ В ДІТЕЙ: АМБУЛАТОРНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2025.2.15820Ключові слова:
галітоз, стрептококовий тонзиліт, педіатрична діагностика, β-гемолітичний стрептокок групи А (ГБСА), неприємний запах із рота, хронічний тонзиліт, експрес-тест на антиген, бактеріальний фарингіт, амбулаторна педіатрія, діагностичні маркериАнотація
Мета дослідження – оцінити клінічну значущість галітозу як додаткового маркера стрептококового тонзиліту в дітей віком від 3 до 18 років, зокрема його кореляцію з підтвердженою інфекцією, викликаною β-гемолітичним стрептококом групи А (ГБСА).
Матеріали та методи. У період із січня до травня 2025 р. було обстежено 279 дітей із симптомами гострого або хронічного тонзилофарингіту. Клінічне обстеження включало оцінку галітозу та експрес-тест на антиген ГБСА. Пацієнтів із нестрептококовими або не пов’язаними захворюваннями було виключено.
Результати дослідження та їх обговорення. Із 190 дітей із підтвердженою стрептококовою інфекцією галітоз спостерігали у 128 (67,4 %). Симптом був найбільш поширений при фолікулярному (89,3 %) та лакунарному (78,5 %) тонзиліті, а також під час загострення хронічного тонзиліту (81 %). Найвищу поширеність спостерігали у дітей віком 7–10 років (73,2 %).
Інтенсивність галітозу була помірною у 50,8 % та вираженою у 27,3 % випадків. Встановлено сильну кореляцію між галітозом та позитивними результатами експрес-тесту на стрептокок (87,5 % випадків галітозу були ГБСА-позитивними) порівняно з 36 % серед вірусних випадків.
Висновки. Галітоз може бути цінним, легко виявлюваним маркером стрептококового фаринготонзиліту в дітей, особливо в умовах обмежених діагностичних ресурсів. Його інтеграція в клінічні алгоритми може покращити раннє виявлення бактеріальних інфекцій і сприяти раціональному призначенню антибіотиків, підтримуючи зусилля щодо зниження антибіотикорезистентності.
Посилання
1. Yoo, H.J., Jwa, S.K., Kim, D.H., & Ji, Y.J. (2020). Inhibitory effect of Streptococcus salivarius K12 and M18 on halitosis in vitro. Clinical and Experimental Dental Research, 6(2), 207–214. https://doi.org/10.1002/cre2.269.
2. Sikorska-Żuk, M., & Bochnia, M. (2018). Halitosis in children with adenoid hypertrophy. Journal of Breath Research, 12(2), 026011. https://doi.org/10.1088/1752-7163/aa9b3a
3. Bawazir, O.A. (2021). Risk factors, diagnosis, and management of halitosis in children: A comprehensive review. The Journal of Contemporary Dental Practice, 22(8), 959–963.
4. Smith, K.L., Hughes, R., & Myrex, P. (2023). Tonsillitis and tonsilloliths: Diagnosis and management. American Family Physician, 107(1), 35–41.
5. Brant Pinheiro, S.V., de Freitas, V.B., de Castro, G.V., Rufino Madeiro, B.C., de Araújo, S.A., Silva Ribeiro, T.F., & Simões e Silva, A.C. (2022). Acute post-streptococcal glomerulonephritis in children: A comprehensive review. Current Medicinal Chemistry, 29(34), 5543–5559 https://doi.org/10.2174/0929867329666220613103316.
6. Sika-Paotonu, D., Beaton, A., Raghu, A., ... & Fischetti, V.A. (2017). Acute rheumatic fever and rheumatic heart disease. In J.J. Ferretti, D.L. Stevens, & V.A. Fischetti (Eds.), Streptococcus pyogenes: Basic Biology to Clinical Manifestations. University of Oklahoma Health Sciences Center.
7. Gokdogan, O., Catli, T., & Ileri, F. (2015). Halitosis in otorhinolaryngology practice. Iranian Journal of Otorhinolaryngology, 27(79), 145–153.
8. Tungare, S., Zafar, N., & Paranjpe, A.G. (2025). Halitosis. In StatPearls. StatPearls Publishing.
9. Aylıkcı, B.U., & Colak, H. (2013). Halitosis: From diagnosis to management. Journal of Natural Science, Biology and Medicine, 4(1), 14–23. https://doi.org/10.4103/0976-9668.107255.
10. Bondarenko, Y., & Birjukova, M. (2025). Etiopathogenetic mechanisms of recurrent tonsillitis development in children in organized groups. Grail of Science, 49, 1109–1119. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.21.02.2025.158.
11. Bondarenko, Y., Zhuravel, Y., & Ognev, V. (2025). Determinants of health in preschool and school-age children: Challenges of recurrent tonsillitis. Grail of Science, 49, 1089–1100. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.21.02.2025.157.
12. Yaegaki, K., & Sanada, K. (1992). Biochemical and clinical factors influencing oral malodor in periodontal patients. Journal of Periodontology, 63(9), 783–789. https://doi.org/10.1902/jop.1992.63.9.783.
13. Bondarenko, Y., & Biriukova, M. (2025). Clinical and diagnostic significance of the color and consistency of discharge from the upper and lower respiratory tracts in assessing the bacterial or viral etiology of disease. Young Scientist, 2(133), 25–31. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2025-2-133-33.
14. Guntinas-Lichius, O., Geißler, K., Mäkitie, A.A., Ronen, O., Bradley, P.J., Rinaldo, A., ... & Ferlito, A. (2023). Treatment of recurrent acute tonsillitis: A systematic review and clinical practice recommendations. Frontiers in Surgery, 10, 1221932. https://doi.org/10.3389/fsurg.2023.1221932.
15. Sharma, K., Das, S., & Goswami, A. (2022). A study on acute membranous tonsillitis, its different etiologies and its clinical presentation in a tertiary referral centre. Indian Journal of Otolaryngology and Head & Neck Surgery, 74(Suppl. 3), 4543–4548. https://doi.org/10.1007/s12070-021-02572-2.
16. Sidell, D., & Shapiro, N.L. (2012). Acute tonsillitis. Infectious Disorders – Drug Targets, 12(4), 271–276. https://doi.org/10.2174/187152612801319230.
17. Windfuhr, J.P., Toepfner, N., Steffen, G., Waldfahrer, F., & Berner, R. (2016). Clinical practice guideline: Tonsillitis I. Diagnostics and nonsurgical management. European Archives of Oto-Rhino-Laryngology, 273(4), 973–987. https://doi.org/10.1007/s00405-015-3872-6.
18. Bird, J.H., Biggs, T.C., & King, E.V. (2014). Controversies in the management of acute tonsillitis: An evidence-based review. Clinical Otolaryngology, 39(6), 368–374. https://doi.org/10.1111/coa.12299.
19. Abu Bakar, M., McKimm, J., Haque, S.Z., Majumder, M.A.A., & Haque, M. (2018). Chronic tonsillitis and biofilms: A brief overview of treatment modalities. Journal of Inflammation Research, 11, 329–337. https://doi.org/10.2147/JIR.S162486.
20. Alrayah, M. (2023). The prevalence and management of chronic tonsillitis: Experience from secondary care hospitals in Rabak City, Sudan. Cureus, 15(2), e34914. https://doi.org/10.7759/cureus.34914.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Я. Д. Бондаренко, Н. О. Шушляпіна
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
