КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА ДІАГНОСТИКА ПОРУШЕНЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ ПЛОДА
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2025.2.15801Ключові слова:
порушення серцевого ритму плода та фетальні аритмії, фактори ризику, перинатальні наслідки, затримка росту плода, неімунна водянка плодаАнотація
Мета дослідження – оцінка спектра фетальних порушень ритму серця з визначенням можливих причин їх розвитку та наслідків для новонародженого, а також діагностична цінність оцінки функціональних порушень у системі «мати – плацента – плід».
Матеріали та методи. Було обстежено дві групи пацієнток, де за основу взято оцінку медичної документації, історій пологів, сонографічних протоколів та карти новонароджених: 96 вагітних з одноплідною вагітністю та порушенням серцевого ритму формували основну групу, а 40 пацієнток із фізіологічним перебігом вагітності та задовільним внутрішньоутробним станом плода – групу порівняння.
Результати дослідження та їх обговорення. Структура варіантів дизаритмії плода: 27 випадків (28,1 %) складали тахіаритмії, брадіаритмії або нестійкі екстрасистоли, стійке порушення серцевого ритму (більше 10 хв) за типом брадикардії відзначили у 41 (42,7 %) спостереженні, у 28 (29,2 %) випадках верифікували тахікардії. Фактори ризику розвитку фетальних аритмій нечисленні, треба відзначити низьку асоціативну залежність із соматичною патологією матері, віком та паритетом вагітності, проте гостра вірусна інфекція, перенесена під час вагітності (49,0 %; ОR=3,30; χ2 – 7,10; р<0,01), імунозапальні (21,9 %; ОR=10,92; χ2 – 6,45; р<0,01) та хронічні запальні захворювання матері (44,8 %; ОR=3,82; χ2 – 7,91; р<0,01), герпесвірусна інфекція (25,0 %; ОR=13,0; χ2 – 8,09; р<0,01) є провідними тригерними факторами розвитку аритмій. В основній групі у більшості випадків вагітність завершилася народженням живого новонародженого (90,6 %), у 24,1 % було прийнято рішення про елективне розродження, у 9,4 % зафіксовано антенатальну загибель плода, ранню неонатальну смерть – у 12,6 %. Із оцінкою за Apgar <6 балів народилися 17 новонароджених (19,5 %), у відділення інтенсивної терапії переведено 39,1 %, масу новонароджених <10 процентиля відзначено у 29,9 %, <3 процентиля – у 12,6 %.
Висновки. Варіанти фетальних аритмій, які поєднуються із внутрішньоутробним інфікуванням, водянкою плода, затримкою росту плода, несуть найбільш вагомий тягар щодо негативних перинатальних наслідків. У випадку ранньої маніфестації аритмії (до 28 тижнів гестації) відзначено вкрай високий ризик швидкого розвитку недостатності кровообігу та антенатальної загибелі плода.
Посилання
1. Batra, A.S., & Balaji, S. (2019). Fetal arrhythmias: Diagnosis and management. Indian Pacing and Electrophysiology Journal, 19(3), 104–109. https://doi.org/10.1016/j.ipej.2019.02.007
2. Lukyanova, I.S., Medvedenko, H.F., Zhadan, O.D., Petkanych, M.M., & Kravchuk, B.B. (2016). Fetalni takhyarytmiyi: Dani literatury ta vlasni sposterezhennya [Fetal tachyarrhythmias: Literature data and own observations]. Perynatolohiya i Pediatriya (Perinatology and Pediatrics), 1(65), 22–26. https://doi.org/10.15574/PP.2016.65.22 [in Ukrainian]
3. Wang, B., Hu, S., Shi, D., Bing, Z., & Li, Z. (2019). Arrhythmia and/or cardiomyopathy related to maternal autoantibodies: Descriptive analysis of a series of 16 cases from a single center. Frontiers in Pediatrics, 7, 465. https://doi.org/10.3389/fped.2019.00465
4. Nisa, A.S., Rahman, L., Carolina, J.S., Pribadi, A., Everdien, A., & Anwar, R. (2025). Fetal bradycardia in last trimester imposed as fetal distress: Case report. International Medical Case Reports Journal, 18, 925–930. https://doi.org/10.2147/IMCRJ.S514045
5. Bartin, R., Maltret, A., Nicloux, M., Ville, Y., Bonnet, D., & Stirnemann, J. (2021). Outcomes of sustained fetal tachyarrhythmias after transplacental treatment. Heart Rhythm O2, 2(2), 160–167. https://doi.org/10.1016/j.hroo.2021.02.006
6. Killen, S.A.S., & Strasburger, J.F. (2024). Diagnosis and management of fetal arrhythmias in the current era. Journal of Cardiovascular Development and Disease, 11(6), 163. https://doi.org/10.3390/jcdd11060163
7. Strasburger, J.F. (2000). Fetal arrhythmias. Progress in Pediatric Cardiology, 11(1), 1–17.
8. Dunn, S.B., & Whittington, J.R. (2024). Nonimmune hydrops fetalis. NeoReviews, 25(8), e475–e485. https://doi.org/10.1542/neo.25-8-e475
9. Donofrio, M.T., Moon-Grady, A.J., Hornberger, L.K., Copel, J.A., Sklansky, M.S., Abuhamad, A., ... & American Heart Association Adults With Congenital Heart Disease Joint Committee of the Council on Cardiovascular Disease in the Young and Council on Clinical Cardiology, Council on Cardiovascular Surgery and Anesthesia, and Council on Cardiovascular and Stroke Nursing. (2014). Diagnosis and treatment of fetal cardiac disease: A scientific statement from the American Heart Association. Circulation, 129(21), 2183–2242. https://doi.org/10.1161/01.CIR.0000437597.44550.5D
10. Strasburger, J.F., Eckstein, G., Butler, M., Noffke, P., & Wacker-Gussmann, A. (2022). Fetal arrhythmia diagnosis and pharmacologic management. The Journal of Clinical Pharmacology, 62(S1), S53–S66. https://doi.org/10.1002/jcph.2129
11. Strasburger, J.F. (2005). Prenatal diagnosis of fetal arrhythmias. Clinics in Perinatology, 32, 891–912.
12. Strasburger, J.F., & Wakai, R.T. (2010). Fetal cardiac arrhythmia detection and in utero therapy. Nature Reviews Cardiology, 7(5), 277–290. https://doi.org/10.1038/nrcardio.2010.32
13. Lakhno, I.V., Martynenko, O.V., Raymondi, Z.H., & Shulhin, V.I. (2023). Znachennya deyakykh pokaznykiv variabelnosti sertsevoho rytmu u diahnostytsi zatrymky rostu ploda [The significance of some indicators of heart rate variability in the diagnosis of fetal growth restriction]. Reproduktyvne zdorovya zhinky (Reproductive Health of Woman), 6(69), 63–67. https://doi.org/10.30841/2708-8731.6.2023.289998 [in Ukrainian]
14. Vintzileos, A.M., & Smulian, J.C. (2023). Abnormal fetal heart rate patterns caused by pathophysiologic processes other than fetal acidemia. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 228(5S), S1144–S1157. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2022.05.002
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Н. К. Цинцадзе, О. М. Макарчук
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
