ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ЕНДОМЕТРІОЗУ В ЖІНОК З ЕНДОМЕТРІОМАМИ ЯЄЧНИКІВ ТА ВПЛИВ НА РЕПРОДУКТИВНУ ФУНКЦІЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2025.2.15799Ключові слова:
ендометріоз, ендометріома, безпліддя, лапароскопічна цистектомія, агоністи гонадотропін-рилізинг гормонів, хронічний тазовий біль, оваріальний резерв, антимюллерів гормонАнотація
Мета дослідження – порівняти особливості перебігу ендометріозу та впливу на репродуктивну функцію за даними ретроспективного аналізу в пацієнток з ендометріомами яєчників із використанням хірургічного лікування та без нього.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз медичних карток стаціонарних пацієнток у медичному центрі «Інномед». До дослідження було включено 140 жінок репродуктивного віку, які проходили лікування з приводу ендометріом яєчників. Було сформовано чотири групи: до першої (n=41) увійшла 41 пацієнтка з ендометріомами яєчників, яким було виконано лапароскопічну цистектомію із призначенням агоністів рилізинг-гормону, до другої – 37 пацієнток без призначення а-ГнРГ після лапароскопічної цистектомії. Третю групу сформували 32 пацієнтки з ендометріомами яєчників без хірургічного лікування. Четверта група – контрольна (30 жінок репродуктивного віку з безпліддям трубного генезу). Досліджено вік, тривалість та форму безпліддя, основні клінічні ознаки ендометріозу, рецидиви ендометріом, проведено порівняння між групами пацієнток з ендометріомами яєчників із застосуванням хірургічного лікування та без нього.
Результати дослідження та їх обговорення. Вік жінок становив від 25 до 37 років, а тривалість безпліддя від 1 до 8 років. Ризик виникнення рецидиву ендометріом зростав з часом, було зафіксовано значно вище значення через 2 роки. Через 1 рік після оперативного втручання у першій групі жінок з ендометріомами яєчників цей показник дорівнював 9,76 %, а в другій групі – 29,73 %. Через 2 роки після хірургічного лікування частота рецидивів ендометріом яєчників складала 17,07 % у першій та 40,54 % у другій основних групах дослідження.
Висновки. На підставі проведеного аналізу встановлено, що призначення агоністів ГнРГ перед лапароскопічною цистектомією ендометріоми сприяє зниженню частоти рецидивів протягом 1–2 років після операції та покращує клінічні симптоми, хоча супроводжується певним зниженням оваріального резерву. У пацієнток, яким виконували лише лапароскопічну цистектомію, частота рецидивів була вищою, а зниження оваріального резерву подібним. Жінки без хірургічного лікування мали вираженіші прояви ендометріозу та зниження оваріального резерву, що пов’язано з тривалим негативним впливом ендометріоми на тканину яєчника.
Посилання
1. Sanchez, A.M., et al. (2016). Endometriosis as a detrimental condition for granulosa cell steroidogenesis and development: From molecular alterations to clinical impact. The Journal of Steroid Biochemistry and Molecular Biology, 155, 35–46. https://doi.org/10.1016/j.jsbmb.2015.07.02
2. Anh, N.D., Ha, N.T.T., Tri, N.M., Huynh, D.K., Dat, D.T., Thuong, P.T.H., Toan, ..., & Tong, H.V. (2022). Long-term follow-up of anti-Müllerian hormone levels after laparoscopic endometrioma cystectomy. International Journal of Medical Sciences, 19(4), 651–658. https://doi.org/10.7150/ijms.69830
3. Bonavina, G., & Taylor, H.S. (2022). Endometriosis-associated infertility: From pathophysiology to tailored treatment. Frontiers in Endocrinology, 13, 1020827. https://doi.org/10.3389/fendo.2022.1020827
4. Boucher, A., Brichant, G., Gridelet, V., et al. (2022). Implantation failure in endometriosis patients: Etiopathogenesis. Journal of Clinical Medicine, 11(18), 5366. https://doi.org/10.3390/jcm11185366
5. Chauhan, S., More, A., Chauhan, V., et al. (2022). Endometriosis: A review of clinical diagnosis, treatment, and pathogenesis. Cureus, 14(9), e28864. https://doi.org/10.7759/cureus.28864
6. Falcone, T., & Flyckt, R. (2018). Clinical management of endometriosis. Obstetrics & Gynecology, 131(3), 557–571. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000002469
7. Taylor, H.S., et al. (2021). Endometriosis is a chronic systemic disease: Clinical challenges and novel innovations. The Lancet, 397(10276), 839–852. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(21)00389-5
8. Horne, A.W., & Missmer, S.A. (2022). Pathophysiology, diagnosis, and management of endometriosis. BMJ, 379, e070750. https://doi.org/10.1136/bmj-2022-070750
9. Eppig, J.J. (2018). Reproduction: Oocytes call, granulosa cells connect. Current Biology, 28(8), R354–R356. https://doi.org/10.1016/j.cub.2018.03.005
10. Kasapoglu, I., Ata, B., Uyaniklar, O., Seyhan, A., Orhan, A., Yildiz Oguz, S., & Uncu, G. (2018). Endometrioma-related reduction in ovarian reserve: A prospective longitudinal study. Fertility and Sterility, 110(1), 122–127. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2018.03.015
11. Kor, E., Mostafavi, S.R.S., & Mazhin, Z.A. (2020). Relationship between the severity of endometriosis symptoms (dyspareunia, dysmenorrhea and chronic pelvic pain) and the spread of the disease on ultrasound. BMC Research Notes, 13, 546. https://doi.org/10.1186/s13104-020-05388-5
12. Li, T., Mamillapalli, R., Ding, S., et al. (2018). Endometriosis alters brain electrophysiology, gene expression and increases pain sensitization, anxiety, and depression in female mice. Biology of Reproduction, 99(2), 349–359. https://doi.org/10.1093/biolre/ioy035
13. Casalechi, M., et al. (2023). The link between inflammation and hemostasis in endometriosis: A call for research. Journal of Endometriosis and Uterine Disorders, 3, 100040. https://doi.org/10.1016/j.jeud.2023.100040
14. Marquard, R.M., Kim, T.H., Shin, J.H., et al. (2019). Progesterone and estrogen signaling in the endometrium: What goes wrong in endometriosis? International Journal of Molecular Sciences, 20(15), 3822. https://doi.org/10.3390/ijms20153822
15. Nezhat, F.R., Cathcart, A.M., Nezhat, C.H., & Nezhat, C.R. (2024). Pathophysiology and clinical implications of ovarian endometriomas. Obstetrics & Gynecology, 143(6), 759–766. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000005587
16. Pascoal, E., Wessels, J.M., Aas-Eng, M.K., Abrao, M.S., Condous, G., Jurkovic, D., ... & Leonardi, M. (2022). Strengths and limitations of diagnostic tools for endometriosis and relevance in diagnostic test accuracy research. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology, 60(3), 309–327. https://doi.org/10.1002/uog.24892
17. El-Hayek, S., et al. (2018). Mammalian oocytes locally remodel follicular architecture to provide the foundation for germline-soma communication. Current Biology, 28(7), 1124–1131.e3. https://doi.org/10.1016/j.cub.2018.02.039
18. Shim, J.Y., Laufer, M.R., King, C.R., Lee, T.T.M., Einarsson, J.I., & Tyson, N. (2024). Evaluation and management of endometriosis in the adolescent. Obstetrics & Gynecology, 143(1), 44–51. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000005448
19. Tan, Z., Gong, X., Li, Y., Hung, S.W., Huang, J., Wang, C.C., & Chung, J.P.W. (2023). Impacts of endometrioma on ovarian aging from basic science to clinical management. Frontiers in Endocrinology, 13, 1073261. https://doi.org/10.3389/fendo.2022.1073261
20. Taylor, H.S., Kotlyar, A.M., & Flores, V.A. (2021). Endometriosis is a chronic systemic disease: Clinical challenges and novel innovations. The Lancet, 397(10276), 839–852. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(21)00389-5
21. Vallvé-Juanico, J., Houshdaran, S., & Giudice, L.C. (2019). The endometrial immune environment of women with endometriosis. Human Reproduction Update, 25(5), 564–591. https://doi.org/10.1093/humupd/dmz018
22. Palomino, W.A., et al. (2018). The endometria of women with endometriosis exhibit dysfunctional expression of complement regulatory proteins during the mid-secretory phase. Journal of Reproductive Immunology, 125, 1–7. https://doi.org/10.1016/j.jri.2017.10.046
23. Warzecha, D., Szymusik, I., Wielgos, M., et al. (2020). The impact of endometriosis on the quality of life and the incidence of depression – A cohort study. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(10), 3641. https://doi.org/10.3390/ijerph17103641
24. Yılmaz Hanege, B., Güler Çekıç, S., & Ata, B. (2019). Endometrioma and ovarian reserve: Effects of endometriomata per se and its surgical treatment on the ovarian reserve. Facts, Views & Vision in ObGyn, 11(2), 151–157. PMCID: PMC6897522.
25. Zondervan, K.T., Becker, C.M., & Missmer, S.A. (2020). Endometriosis. The New England Journal of Medicine, 382, 1244–1256. https://doi.org/10.1056/NEJMra1810764
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 О. В. Булавенко, Ю. Ю. Лепетенко
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
