ГОМЕОКІНЕТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ МЕНОПАУЗАЛЬНОГО СИНДРОМУ З УРАХУВАННЯМ «ВЕГЕТАТИВНОГО ПАСПОРТА» І ФОРМИ КОМОРБІДНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2025.2.15795Ключові слова:
менопаузальний синдром, гомеокінетична класифікація, «вегетативний паспорт», коморбідність, симпатотонія, ваготонія, реабілітаціяАнотація
Мета дослідження – розробка гомеокінетичної класифікації менопаузального синдрому (МПС) з урахуванням «вегетативного паспорта» і форми коморбідності.
Матеріали та методи. Базові результати для класифікації МПС отримані на клінічних кафедрах ДНМУ та у МРЦ «Драйв-Медікал» у 65 жінок в менопаузі. 47 практично здорових жінок склали контрольну групу. Пацієнти з МПС були поділені на дві групи згідно з даними спектрального аналізу серцевого ритму (САСР) та автоматизованого визначення «вегетативного паспорта». Вегетативну дисфункцію оцінювали за індексом симпато-вагусного балансу, використовуючи комп’ютерний електрокардіограф «ANS-Pro». Форму коморбідності встановлювали за рівнем внутрішньоклітинного кальцію у волоссі (МАВ-діагностика). Статистичну обробку отриманих результатів дослідження проведено за допомогою варіаційного, непараметричного, кореляційного, регресивного, одно- й багатофакторного дисперсійного аналізу (програми «Microsoft Excel» і «Statistica-Stat-Soft», США).
Результати дослідження та їх обговорення. Проведені дослідження дозволили сформулювати ваготонічний та симпатотонічний гомеокінез, форму МПС і коморбідності. Симпатотоніки схильні до кальцій-надлишкової коморбідності (атеросклероз), окисних пошкоджень, домінування катаболічних гормонів, ацидозу, що формує МПС із відносною естрогеновою недостатністю. Ваготоніки схильні до кальцій-дефіцитної коморбідності (остеопороз), автоімунної агресії, домінування анаболічних гормонів, алкалозу, що формує МПС з абсолютною естрогеновою недостатністю. Запропонована гомеокінетична класифікація враховує «вегетативний паспорт», форму коморбідності, порушення параметрів гомеокінезу.
Висновки. З урахуванням гомеокінетичної класифікації МПС розроблено клінічні тести визначення «вегетативного паспорта», форми соматогенії та типових клінічних синдромів органної недостатності (ТКСОН), що дозволяє складати реабілітаційний діагноз і передбачати реабілітаційну тактику.
Посилання
1. Sokrut, M.V., Hozhenko, A.I., Klymovitskyi, F.V., Sokrut, V.M., Sokrut, O.P., Popov, V.M., ... & Liakh, Yu.Ye. (2024). Porushennia parametriv homeokinezu pry patolohii suhlobiv ta yikh endoprostezuvanni: naukova monohrafiia [Violation of homeocinesis parameters in joint pathology and their endoprosthetics: A scientific monograph]. Lviv: PP «Magnoliia 2006». [in Ukrainian].
2. Wang, L., Xu, S., Chen, R., Ding, Y., Bao, M., He, B., et al. (2024). Exploring the causal association between epigenetic clocks and menopause age: Insights from a bidirectional Mendelian randomization study. Frontiers in Endocrinology, 15, 1429514. https://doi.org/10.3389/fendo.2024.1429514
3. Fang, Y., Liu, F., Zhang, X., Chen, L., Liu, Y., Yang, L., et al. (2024). Mapping global prevalence of menopausal symptoms among middle-aged women: A systematic review and meta-analysis. BMC Public Health, 24, 1767. https://doi.org/10.1186/s12889-024-19280-5
4. Han, X., Gu, Y., Li, T., Qian, H., Wang, J., & Huang, X. (2023). Neuroendocrine pathogenesis of perimenopausal depression: Epigenetics, monoamines, neuroinflammation and HPA–HPG axis interactions. Frontiers in Psychiatry, 14, 1162501. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2023.1162501
5. Zhao, D., Lv, G., Zhang, Y., Xie, Z., Wang, Q., Zhou, M., & Li, P. (2021). Identifying the different subtypes in menopausal symptoms among middle-aged women in China: A latent class analysis. Menopause, 28(12), 1418–1427. https://doi.org/10.1097/GME.0000000000001864
6. Fang, Y., Liu, F., Zhang, X., Chen, L., Liu, Y., Yang, L., et al. (2024). Mapping global prevalence of menopausal symptoms among middle-aged women: A systematic review and meta-analysis. BMC Public Health, 24, 1767. https://doi.org/10.1186/s12889-024-19280-5
7. Troisi López, E., Santos-Rodríguez, R., López-Alonso, A., González De la Calle, H., Martín-Ruiz, I., Martínez-Vázquez, C., et al. (2023). Cognition, mood and sleep in menopausal transition: The role of estrogen-mediated modulation of multiple neurotransmitter systems. Medicina (Kaunas), 59(10), 1668. https://doi.org/10.3390/medicina59101668
8. Santos-Rodríguez, R., Troisi López, E., Blasco-Lafarga, C., Monferrer-Marín, J., et al. (2024). Blunted cardiac autonomic response to active standing in post-menopausal women: Evidence from heart rate variability analysis. Frontiers in Cardiovascular Medicine, 11, 1402086. https://doi.org/10.3389/fcvm.2024.1402086
9. Zhang, Y., Tan, X., & Tang, C. (2024). Estrogen-immuno-neuromodulation disorders in menopausal depression. Journal of Neuroinflammation, 21, 159. https://doi.org/10.1186/s12974-024-03152-1
10. Zhang, G.-Q., Chen, J.-L., Luo, Y., Mathur, M.B., Anagnostis, P., Nurmatov, U., et al. (2021). Menopausal hormone therapy and women’s health: An umbrella review. PLOS Medicine, 18(8), e1003731. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1003731
11. Sokrut, V.M. (n.d.). Klinichnyi test vyznachennia formy somatohenii [Clinical test for determining the form of somatogeny]. Retrieved from https://sokrut.com/somatogenytest2
12. Sokrut, M.V. (2021). Elementoz pry patolohii suhlobiv ta endoprotezuvanni: monohrafiia [Elementosis in joint pathology and endoprosthetics: A monograph]. Sloviansk: Drukarskyi dvir. 218 p. [in Ukrainian].
13. Huang, Y., & Wang, Y. (2022). Vago-sympathetic index in health and disease: Implications for clinical practice. Clinical Autonomic Research, 32(2), 101–110.
14. Lehrer, P.M., Gevirtz, R., et al. (2020). Heart rate variability biofeedback improves emotional and physical health and performance: A systematic review and meta-analysis. Applied Psychophysiology and Biofeedback, 45(3), 109–129. https://doi.org/10.1007/s10484-020-09466-z
15. Frasch, M.G., Courchesne, M., Cao, M.J., & Desrochers, A. (2023). Modulation of vagal activity may help reduce neurodevelopmental disorders in offspring exposed to pre-eclampsia. Frontiers in Immunology, 14, 1280334. https://doi.org/10.3389/fimmu.2023.1280334
16. Mai, K., Maverakis, E., Li, J., & Zhao, M. (2023). Maintaining and restoring gradients of ions in the epidermis: The role of ion and water channels in acute cutaneous wound healing. Advances in Wound Care, 12(12), 696–709. https://doi.org/10.1089/wound.2022.0128
17. Li, K., Zhang, Y., Liu, X., et al. (2022). The predictive value of serum calcium on heart rate variability in patients with type 2 diabetes mellitus. Frontiers in Endocrinology, 13, 864008. https://doi.org/10.3389/fendo.2022.864008
18. Paschou, S.A., Athanasiadou, K.I., & Papanas, N. (2024). Menopausal hormone therapy in women with type 2 diabetes mellitus: An updated review. Diabetes Therapy, 15, 741–748. https://doi.org/10.1007/s13300-024-01546-1
19. Li, X., Zhang, J., Liu, Y., Song, Y., Wang, Q., et al. (2023). Role of vitamin D in menopausal women’s health: Implications for calcium-phosphate metabolism, immunity, and quality of life. Frontiers in Physiology, 14, 1211896. https://doi.org/10.3389/fphys.2023.1211896
20. Du, Y., Qi, X., Zhang, L., Yang, Y., & Chen, T. (2023). Calcium influx-induced lytic cell death disrupts skin immune homeostasis. Cell Discovery, 9, 124. https://doi.org/10.1038/s41421-023-00623-2
21. Nguyen, T.N., Zhang, R., & Sino, C. (2019). Correlation of somatic and psychological symptoms during menopausal transition: A systematic review. Menopause, 26(6), 666–676.
22. Carter, J. (2023). Vasomotor symptoms of menopause, autonomic dysfunction, and cardiovascular risk. American Journal of Physiology-Heart and Circulatory Physiology, 325(1), H15–H25. https://doi.org/10.1152/ajpheart.00191.2023
23. Gasparyan, S.A., Chotchaeva, A.M., & Karpov, S.M. (2023). Cognitive and psychoemotional changes in menopausal transition: The possibility of medical correction. Problemy Endokrinologii, 69(1), 86–95. https://doi.org/10.14341/probl13249
24. Zhang, Y., Zhao, Z., & Sun, Y. (2023). Neuroendocrine mechanisms of perimenopausal depression: Insights from epigenetics. Frontiers in Aging Neuroscience, 15, 110.
25. Portman, D.J., & Bachmann, G.A. (2013). Ospemifene, a novel selective estrogen receptor modulator, for treating dyspareunia associated with postmenopausal vulvar and vaginal atrophy: Results from a pivotal phase 3 randomized trial. Menopause, 20(6), 623–630. https://doi.org/10.1097/GME.0b013e31827f9e14
26. Kingsberg, S.A., Simon, J.A., Mirkin, S., Reiter, S., Lin, L., Kaunitz, A.M., et al. (2022). Efficacy and safety of ospemifene for treatment of dyspareunia associated with vulvovaginal atrophy: Integrated analysis of two phase 3 trials. Menopause, 29(5), 485–492. https://doi.org/10.1097/GME.0000000000001925
27. Akhtar, S.M.M., Ali, A., Khan, M.S., et al. (2024). Efficacy and safety of fezolinetant for vasomotor symptoms in postmenopausal women: A systematic review and meta-analysis. International Journal of Gynecology & Obstetrics, 166(3), 969–983. https://doi.org/10.1002/ijgo.15467
28. Lederman, S., Ottery, F.D., Cano, A., Santoro, N., Shapiro, M., Stute, P., et al. (2023). Fezolinetant for treatment of moderate-to-severe vasomotor symptoms associated with menopause (SKYLIGHT 1): A phase 3 randomized controlled study. The Lancet, 401(10382), 1091–1102. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(23)00085-5
29. Sokrut, V.M., Lytvynova, O.V., Sokrut, O.P., Mullakhmetov, A.H., & Sokrut, M.V. (2025). Homeokinetychna klasyfikatsiia astmatychnoho syndromu z urakhuvanniam vehetatyvnoho pasporta i formy komorbidnosti [Homeokinetic classification of asthmatic syndrome taking into account the vegetative passport and the form of comorbidity]. Medychna nauka Ukrainy, 21(3), 69–75. https://doi.org/10.32345/2664-4738.3.2025.07
30. Eslick, E.M., Jones, G.L., & O'Connor, R. (2019). Sexual dysfunction in menopausal women: Prevalence and predictors. Climacteric, 22(5), 503–510.
31. Vehmas, T., Itkonen, L., & Lipsanen, S. (2021). Osteoporosis after menopause: Diagnosis and treatment approaches. Maturitas, 147, 8–14. https://doi.org/10.1016/j.maturitas.2021.02.004
32. Montoya-Estrada, A., García-Cortés, A.Y., Romo-Yañez, J., Ortiz-Luna, G.F., Arellano-Eguiluz, A., Belmont-Gómez, A., et al. (2024). The administration of resveratrol and vitamin C reduces oxidative stress in postmenopausal women: A pilot randomized clinical trial. Nutrients, 16(21), 3775. https://doi.org/10.3390/nu16213775
33. Moon, Y., Lee, E., Lee, S., Son, G.-I., Byeon, H., Shin, H.-R., et al. (2023). Changes in cortisol awakening responses (CAR) in menopausal women through short-term marine healing retreat program with specific factors affecting each CAR index. PLOS ONE, 18(4), e0284627. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0284627
34. Moshi, M.R., Nicolopoulos, K., Stringer, D., Ma, N., Jenal, M., & Vreugdenburg, T. (2023). The clinical effectiveness of denosumab (Prolia®) for the treatment of osteoporosis in postmenopausal women, compared to bisphosphonates, selective estrogen receptor modulators, and placebo: A systematic review and network meta-analysis. Calcified Tissue International, 112(6), 631–646. https://doi.org/10.1007/s00223-023-01078-z
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 О. В. Литвинова, О. П. Сокрут, І. Р. Мисула, В. М. Сокрут, М. В. Сокрут, А. Г. Муллахметов
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
