КЛІНІКО-СОНОГРАФІЧНІ МАРКЕРИ ДЕФЕКТУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО РУБЦЯ НА МАТЦІ: ОЦІНКА В ІНТЕРГЕНЕТИЧНОМУ ІНТЕРВАЛІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2025.2.15793Ключові слова:
дефект рубця на матці, істмоцеле, кесаревий розтин, ультразвукове дослідження, залишкова товщина міометрія, соноеластометрія, ускладнення вагітностіАнотація
Мета дослідження – розробити алгоритм сонографічної діагностики локального витончення рубця на матці поза вагітністю та представити можливість використання значень товщини залишкового міометрія для прогнозування наявності «ніші» та розробки скринінг-програм.
Матеріали та методи. Сформовано три досліджувані групи: перша група включала 60 пацієнток з абдомінальним розродженням в анамнезі, із симптомокомплексом «оперованої матки»; друга група – 60 пацієнток із кесаревим розтином в анамнезі, без характерної патологічної симптоматики, контрольна група – 30 умовно здорових пацієнток, які проходили планову прегравідарну підготовку до майбутньої вагітності. Проведено трансвагінальне ультразвукове сканування, доплерометрію судин матки та перфузії тканин у ділянці післяопераційного рубця, застосовано компресійну соноеластографію.
Результати дослідження та їх обговорення. Отримані статистичні розрахунки дозволили виділити предиктори, доцільні при формуванні груп ризику пацієнток, де необхідною є ретельна оцінка післяопераційного рубця на матці на преконцепційному етапі: ожиріння (ОR=2,51), метаболічні порушення (цукровий діабет, тиреоїдопатії) (ОR=3,25), паритет кесаревих розтинів (>2 КР) (ОR=2,85), аденоміоз матки, зовнішній ендометріоз (ОR=3,51), симптомокомплекс «оперованої матки» (ОR=17,96) і також візуалізація «ніші» (ОR=11,67). Ультразвукова оцінка дозволила представити параметри залишкової товщини міометрія >3 мм у першій групі – у 19 (38,0 %) сонограмах із 50 випадків та у другій групі – у 13 спостереженнях (72,2 %) із 18 епізодів витончення післяопераційного рубця. Варто відмітити додаткові сонографічні критерії неспроможності рубця на матці, перш за все у пацієнток першої групи, серед яких: деформацію зовнішнього контуру матки – в 11 випадках (22,0 %), витончення міометрія в її верхівці <2,0 мм – у 6 сонограмах (12,0 %), порушення перфузії кровопостачання в ділянці рубця – у 21 спостереженні (42,0 %), рідинні включення (дрібні кісти) – у 17 сонограмах (34,0 %).
Висновки. Ретельна оцінка ділянки рубця із застосуванням сонографії, доплерометрії та еластометрії дозволяє провести глибоку оцінку ділянки післяопераційного рубця та на етапі прегравідарної підготовки виокремити основні маркери прогнозування імовірності акушерських ускладнень. При візуалізації залишкової товщини міометрія <3 мм, особливо при поєднанні з додатковими ознаками неспроможності рубця (деформація зовнішнього контуру матки, витончення міометрія у її верхівці <2,0 мм, порушення перфузії кровопостачання в ділянці рубця, рідинні включення) зростає ризик недоношування – у 4,3 раза, низької плацентації та передлежання плаценти – у 4,8 раза, прирослої плаценти у ділянці рубця, маткової кровотечі – у 13,6 раза.
Посилання
1. Hladchuk, I.Z., Herman, Yu.V., Lunko, T.A., & Hryhurko, D.O. (2020). Porivnialnyi analiz uskladnen pisliaoperatsiinoho periodu pry kesarevomu roztini za M. Stark ta modyfikovanoiu metodykoiu [Comparative analysis of complications in the postoperative period after caesarean section according to M. Stark and a modified methodology]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii, 26(2), 69-76. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11842
2. Park, I.Y., Kim, M.R., Lee, H.N., Gen, Y., & Kim, M.J. (2018). Risk factors for Korean women to develop an isthmocele after a Cesarean section. BMC Pregnancy and Childbirth, 18(1), 162. https://doi.org/10.1186/s12884-018-1821-2
3. Donnez, O. (2020). Cesarean scar defects: Management of an iatrogenic pathology whose prevalence has dramatically increased. Fertility and Sterility, 113(4), 704-716. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2020.01.037
4. Kulshrestha, V., Agarwal, N., & Kachhawa, G. (2020). Post-Caesarean niche (isthmocele) in uterine scar: An update. Journal of Obstetrics and Gynecology of India, 70(6), 440-446. https://doi.org/10.1007/s13224-020-01370-0
5. Vikhareva Osser, O., & Valentin, L. (2011). Clinical importance of appearance of Cesarean hysterotomy scar at transvaginal ultrasonography in non-pregnant women. Obstetrics & Gynecology, 117(3), 525-532. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e318209abf2
6. Alalfy, M., Osman, O.M., Salama, S., Lasheen, Y., Soliman, M., Fikry, M., ... & Abdella, R. (2020). Evaluation of the Cesarean scar niche in women with secondary infertility undergoing ICSI using 2D sonohysterography versus 3D sonohysterography and setting standard criteria; Alalfy simple rules for scar assessment by ultrasound to prevent health problems for women. International Journal of Women's Health, 12, 965-974. https://doi.org/10.2147/IJWH.S267691
7. Budny-Wińska, J., Zimmer-Stelmach, A., & Pomorski, M. (2021). Two- and three-dimensional transvaginal ultrasound in assessment of the impact of selected obstetric risk factors on Cesarean scar niche formation: The case-controlled study. Ginekologia Polska, 92(5), 378-382. https://doi.org/10.5603/GP.a2021.0024
8. Chen, Y., Chang, Y., & Yao, S. (2014). Transvaginal management of Cesarean scar section diverticulum: a novel surgical treatment. Medical Science Monitor, 20, 1395-1399. https://doi.org/10.12659/MSM.890502
9. Rasheedy, R., Sammour, H., Elkholy, A., & Fadel, E. (2019). Agreement between transvaginal ultrasound and saline contrast sonohysterography in evaluation of cesarean scar defect. Journal of Gynecology Obstetrics and Human Reproduction, 48(10), 827-831. https://doi.org/10.1016/j.jogoh.2019.05.013
10. Naji, O., Abdallah, Y., Bij De Vaate, A.J., Smith, A., Pexsters, A., Stalder, C., ... & Bourne, T. (2012). Standardized approach for imaging and measuring Cesarean section scars using ultrasonography. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology, 39(3), 252-259. https://doi.org/10.1002/uog.10077
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 М.-В. І. Шутак, О. М. Макарчук
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
