АНАЛІЗ СТРЕС-ІНДУКОВАНИХ ЕФЕКТІВ ПОРУШЕННЯ МЕНСТРУАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2025.2.15792Ключові слова:
COVID-19, стрес-індукований, менструальний цикл, кореляція, параметриАнотація
Мета дослідження – встановити характер та силу кореляційних зв’язків між рівнем психологічного стресу, пов’язаного з COVID-19, та параметрами менструального циклу в жінок репродуктивного віку.
Матеріали та методи. Спостережне дослідження було проведено у формі розробленої нами анкети: «Вплив стресу, пов’язаного з COVID-19, на менструальний цикл». Психічний стан жінок оцінювали за допомогою Шкали сприйняття стресу (PSS-10). Наступним етапом було статистичне визначення наявності кореляційних зв’язків між стресорним фактором та відхиленнями від нормальних параметрів менструального циклу, що здійснювали з використанням програмного забезпечення Statistica 10.
Результати дослідження та їх обговорення. У дослідженні взяли участь 550 пацієнток репродуктивного віку. Обробка результатів кореляційного аналізу виявила різні ступені прямого, сильного взаємозв’язку між усіма параметрами менструального циклу та рівнем стресу. Стрес переважно впливає на об’єм менструальної крововтрати: потребу зміни гігієнічних засобів вночі під час менструації (GC = 1.00) та наявність згустків крові >1 см у менструальних виділеннях (GC = 0.99), а також на регулярність менструального циклу (GC = 0.98). Найменший вплив стресорного чинника відзначено на тривалість менструального циклу (SROC = 0.77).
Висновки. Підвищений рівень психологічного стресу корелює з більшим вираженням змін менструального циклу. Необхідні подальші дослідження стрес-індукованих порушень менструального циклу та довгострокових наслідків цих змін.
Посилання
1. Khan, S., Siddique, R., Li, H., Ali, A., Shereen, M. A., Bashir, N., & Xue, M. (2020). Impact of coronavirus outbreak on psychological health. Journal of Global Health, 10(1), 010331. https://doi.org/10.7189/jogh.10.010331
2. Muharam, R., Agiananda, F., Budiman, Y. F., Harahap, J. S., Prabowo, K. A., Azyati, M., ... & Sumapraja, K. (2022). Menstrual cycle changes and mental health states of women hospitalized due to COVID-19. PLOS ONE, 17(6), e0270658. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0270658
3. Mitra, A., Verbakel, J. Y., Kasaven, L. S., Tzafetas, M., Grewal, K., Jones, B., ... & Saso, S. (2023). The menstrual cycle and the COVID-19 pandemic. PLOS ONE, 18(10), e0290413. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0290413
4. Tufail, A., Mustafa, R., Munaver, S. A., & Nawaz, B. (2022). Frequency of psychological stress among women with new onset menstrual disorders amid coronavirus pandemic lockdown. Pakistan Journal of Medical Sciences, 38(5), 1159–1164. https://doi.org/10.12669/pjms.38.5.4606
5. Aolymat, I., Khasawneh, A. I., & Al-Tamimi, M. (2022). COVID-19-associated mental health impact on menstrual function aspects: Dysmenorrhea and premenstrual syndrome, and genitourinary tract health: A cross-sectional study among Jordanian medical students. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(3), 1439. https://doi.org/10.3390/ijerph19031439
6. Anto-Ocrah, M., Valachovic, T., Chen, M., Tiffany, K., DeSplinter, L., Kaukeinen, K., ... & Hollenbach, S. (2023). Coronavirus disease 2019 (COVID-19)-related stress and menstrual changes. Obstetrics & Gynecology, 141(1), 176–187. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000005010
7. Li, R., Yin, T., Fang, F., Li, Q., Chen, J., Wang, Y., ... & Qiao, J. (2020). Potential risks of SARS-CoV-2 infection on reproductive health. Reproductive BioMedicine Online, 41(1), 89–95. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2020.04.018
8. Munro, M. G., Critchley, H. O. D., Fraser, I. S., & FIGO Menstrual Disorders Committee. (2018). The two FIGO systems for normal and abnormal uterine bleeding symptoms and classification of causes of abnormal uterine bleeding in the reproductive years: 2018 revisions. International Journal of Gynecology & Obstetrics, 143(3), 393–408. https://doi.org/10.1002/ijgo.12666
9. Itriyeva, K. (2022). The normal menstrual cycle. Current Problems in Pediatric and Adolescent Health Care, 52(5), 101183. https://doi.org/10.1016/j.cppeds.2022.101183
10. Sundström-Poromaa, I. (2018). The menstrual cycle influences emotion but has limited effect on cognitive function. Vitamins and Hormones, 107, 349–376. https://doi.org/10.1016/BS.VH.2018.01.016
11. Mykolayivna, N.I., Adebusoye, F.T., Awuah, W.A., Anatoliivna, S.A., Volodymyrivna, B.T., Fedorivna, H.S., & Abdul-Rahman, T. (2023). Stress-induced menstrual disorders in adolescents during the Ukrainian war: cross-sectional study. Annals of Medicine and Surgery, 85(7), 3428-3433. https://doi.org/10.1097/MS9.0000000000000974
12. Deogade, M.S., Tahlan, N., Anjum, S., Parwati, Jena, S., Bhati, D., Acharyya, A., & Nesari, T.M. (2023). Dysmenorrhea and heavy bleeding as complications in COVID-19-positive women: An observational study. Journal of Family Medicine and Primary Care, 12(9), 1849-1853. https://doi.org/10.4103/jfmpc.jfmpc_1988_22
13. Lee, Y., & Kim, H. (2019). The Spearman rank-order correlation coefficient represented by Laplace transform. JP Journal of Heat and Mass Transfer, 18(2), 363-372. https://doi.org/10.17654/HM018020363
14. Miller, F., Vandome, A., & John, M. (2010). Kendall Tau Rank Correlation Coefficient. Saarbrücken: VDM Publishing.
15. Jewson, M., Purohit, P., & Lumsden, M.A. (2020). Progesterone and abnormal uterine bleeding/menstrual disorders. Best Practice & Research. Clinical Obstetrics & Gynaecology, 69, 62-73. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2020.05.004
16. Marnach, M. L., & Laughlin-Tommaso, S. K. (2019). Evaluation and management of abnormal uterine bleeding. Mayo Clinic Proceedings, 94(2), 326–335. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2018.12.012
17. Harmon, Q. E., Kissell, K., Jukic, A. M. Z., Kim, K., Sjaarda, L., Perkins, N. J., … & Mumford, S. L. (2020). Vitamin D and reproductive hormones across the menstrual cycle. Human Reproduction, 35(2), 413–423. https://doi.org/10.1093/humrep/dez283
18. Błażejewski, G., & Witkoś, J. (2023). The impact of COVID-19 on menstrual cycle in women. Journal of Clinical Medicine, 12(15), 4991. https://doi.org/10.3390/jcm12154991
19. Madaan, S., Talwar, D., Jaiswal, A., Kumar, S., Acharya, N., Acharya, S., & Dewani, D. (2022). Post-COVID-19 menstrual abnormalities and infertility: Repercussions of the pandemic. Journal of Education and Health Promotion, 11, 170. https://doi.org/10.4103/jehp.jehp_1200_21
20. Rehan, S. T., Imran, L., Mansoor, H., Sayyeda, Q., Hussain, H. U., Cheema, M. S., … & Islam, M. S. (2022). Effects of SARS-CoV-2 infection and COVID-19 pandemic on menstrual health of women: A systematic review. Health Science Reports, 5(6), e881. https://doi.org/10.1002/hsr2.881
21. Sun, W., Xia, L., Ji, C., Wei, Q., Zhang, J., He, S., … & Li, C. (2023). Relationship between COVID-pandemic anxiety and sleep disorder with menstrual disorders among female medical workers. BMC Women's Health, 23(1), 210. https://doi.org/10.1186/s12905-023-02314-2
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 М-М. О. Стецевич, Л. М. Маланчук
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
