АЛЕРГІЧНИЙ РИНІТ У ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ ВІКОМ 5–17 РОКІВ: КЛЮЧОВІ ЛАНКИ АТОПІЧНОГО МАРШУ, КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СТРАТЕГІЇ ВЕДЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2025.1.15409Ключові слова:
алергічний риніт, дитяча алергологія, коморбідність, бронхіальна астма, атопічний дерматит, алергічний кон’юнктивіт, міське середовище, генетична схильність, протокол ARIA, вираження симптомів, сезонні варіації, інтраназальні кортикостероїди, антигістамінні препарати, комбінована терапія, якість життя, психоемоційний вплив, порушення сну, закладеність носа, візуальна аналогова шкала (VAS), алергічна мультиморбідність, фактори навколишнього середовища, амбулаторне дослідженняАнотація
Мета дослідження – комплексне вивчення алергічного риніту як одного з ключових етапів атопічного маршу у дітей та підлітків віком від 5 до 17 років на основі аналізу клінічних даних пацієнтів, включених до нашого власного дослідження.
Матеріали та методи. Дане дослідження проводили із січня до квітня 2025 р. в умовах дитячого амбулаторного прийому, воно охопило 198 дітей, з яких у 42 віком 5–17 років було виявлено симптоми алергічного риніту (АР). Учасників класифіковано за віком, статтю, соціально-територіальними чинниками та клінічними особливостями для комплексного аналізу. Найбільшу поширеність (40,5 %) виявлено у віковій групі 10–13 років, що свідчить про вікову схильність. Хлопчики переважали (55 %), що відповідає світовим тенденціям раннього розвитку алергічних захворювань. Сезонний аналіз показав 60 % випадків взимку (ймовірно, через вірусні інфекції, які погіршують перебіг АР) та 40 % навесні (що корелює із впливом пилку). Переважання мешканців міста (75 %) вказує на вплив чинників навколишнього середовища, зокрема забруднення повітря. Генетична схильність мала значення: у 65 % учасників була сімейна історія алергічних захворювань, що асоціювалося із тяжчим та тривалішим перебігом. Часто спостерігали супутні захворювання: бронхіальну астму (28 %), алергічний кон’юнктивіт (32 %), атопічний дерматит (4,7 %), середній отит (18 %), синусит (12 %), аденоїдит (10 %), що підтверджує концепцію алергічної мультиморбідності. Клінічні симптоми включали серозну ринорею (90 %), чхання (81,6 %), свербіж у носі (75 %), закладеність (70 %) та офтальмологічні прояви (58,3 %), що відповідає класичній клінічній картині АР. Протокол ARIA забезпечив ефективну діагностику та стратифікацію: у 65 % виявлено персистуючий риніт, у 35 % – інтермітуючий.
Результати дослідження та їх обговорення. Відповідь на лікування інтраназальними кортикостероїдами та антигістамінними препаратами була позитивною у 85 % протягом 5–7 днів, що підтверджує діагностичну цінність пробного лікування. Комбінована терапія (антигістамінні + кортикостероїди) виявилася ефективнішою: покращення якості життя на 85 % порівняно з 65 та 48 % у групах монотерапії. Вплив на психоемоційний стан був значним – порушення сну, дефіцит уваги, тривожність та депресивні симптоми негативно впливали на навчальну та соціальну функціональність. Моніторинг сатурації кисню виявив легку нічну гіпоксію у 22 %, що пов’язано з утрудненням носового дихання.
Висновки. Дослідження підкреслює необхідність ранньої діагностики, персоналізованого підходу до ведення та комплексного підходу до лікування з урахуванням супутніх захворювань та психосоціальних аспектів у дітей з АР, особливо в умовах міського середовища, з генетичними та екологічними ризиками.
Посилання
1. Vitte, J., Vibhushan, S., Bratti, M., Montero-Hernandez, J. E., & Blank, U. (2022). Allergy, Anaphylaxis, and Nonallergic Hypersensitivity: IgE, Mast Cells, and Beyond. Medical principles and practice : international journal of the Kuwait University, Health Science Centre, 31(6), 501–515. https://doi.org/10.1159/000527481
2. Moustaki, M., Loukou, I., Tsabouri, S., & Douros, K. (2022). The links between allergen exposure and sensitization in children and adolescents: an overview for the clinician. Expert review of clinical immunology, 18(6), 581–590. https://doi.org/10.1080/1744666X.2022.2072297
3. Ptaschinski, C., & Gibbs, B. F. (2024). Early-life risk factors which govern pro-allergic immunity. Seminars in immunopathology, 46(3-4), 9. https://doi.org/10.1007/s00281-024-01020-x
4. Davis, E. C., Jackson, C. M., Ting, T., Harizaj, A., & Järvinen, K. M. (2022). Predictors and biomarkers of food allergy and sensitization in early childhood. Annals of allergy, asthma & immunology : official publication of the American College of Allergy, Asthma, & Immunology, 129(3), 292–300. https://doi.org/10.1016/j.anai.2022.04.025
5. Tedner, S. G., Asarnoj, A., Thulin, H., Westman, M., Konradsen, J. R., & Nilsson, C. (2022). Food allergy and hypersensitivity reactions in children and adults-A review. Journal of internal medicine, 291(3), 283–302. https://doi.org/10.1111/joim.13422
6. Pieren, D. K. J., Boer, M. C., & de Wit, J. (2022). The adaptive immune system in early life: The shift makes it count. Frontiers in immunology, 13, 1031924. https://doi.org/10.3389/fimmu.2022.1031924
7. Kelly, M. S., Bunyavanich, S., Phipatanakul, W., & Lai, P. S. (2022). The Environmental Microbiome, Allergic Disease, and Asthma. The journal of allergy and clinical immunology. In practice, 10(9), 2206–2217.e1. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2022.06.006
8. Huang, Y. J., Porsche, C., Kozik, A. J., & Lynch, S. V. (2022). Microbiome-Immune Interactions in Allergy and Asthma. The journal of allergy and clinical immunology. In practice, 10(9), 2244–2251. https://doi.org/10.1016/j.jaip.2022.05.038
9. Liu, X., Wu, R., Fu, Y., Chen, W., Chen, Y., Yan, Y., Bi, J., & Liu, J. (2022). Meta-analysis of early-life antibiotic use and allergic rhinitis. Open medicine (Warsaw, Poland), 17(1), 1760–1772. https://doi.org/10.1515/med-2022-0459
10. Duong, Q. A., Pittet, L. F., Curtis, N., & Zimmermann, P. (2022). Antibiotic exposure and adverse long-term health outcomes in children: A systematic review and meta-analysis. The Journal of infection, 85(3), 213–300. https://doi.org/10.1016/j.jinf.2022.01.005
11. R. J. Vieira, B. Sousa-Pinto, J. Bousquet, et al., “ Allergic Rhinitis and Its Impact on Asthma (ARIA)-EAACI Guidelines—2024–2025 Revision: Part II—Guidelines on Oral and Ocular Treatments,” Allergy 81, no. 6 (2026): 1947–1970. https://doi.org/10.1111/all.70305
12. Bousquet, J., Anto, J.M., Bachert, C. et al. Allergic rhinitis. Nat Rev Dis Primers 6, 95 (2020). https://doi.org/10.1038/s41572-020-00227-0
13. Sousa-Pinto, B., Savouré, M., Vieira, R. J., Amaral, R., Czarlewski, W., Bedbrook, A., Valiulis, A., Kvedariene, V., Brussino, L., Gemicioglu, B., Haahtela, T., Klimek, L., Kraxner, H., Larenas-Linnemann, D. E., Pfaar, O., Regateiro, F. S., Samolinski, B., Taborda-Barata, L., Toppila-Salmi, S., Ventura, M. T., … Bousquet, J. (2025). Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma (ARIA) Classes in MASK-air Users. Journal of investigational allergology & clinical immunology, 35(5), 373–383. https://doi.org/10.18176/jiaci.1047
14. Paller, A. S., Spergel, J. M., Mina-Osorio, P., & Irvine, A. D. (2019). The atopic march and atopic multimorbidity: Many trajectories, many pathways. The Journal of allergy and clinical immunology, 143(1), 46–55. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2018.11.006
15. Tham, E. H., & Leung, D. Y. (2019). Mechanisms by Which Atopic Dermatitis Predisposes to Food Allergy and the Atopic March. Allergy, asthma & immunology research, 11(1), 4–15. https://doi.org/10.4168/aair.2019.11.1.4
16. Hill, D. A., & Spergel, J. M. (2018). The atopic march: Critical evidence and clinical relevance. Annals of allergy, asthma & immunology : official publication of the American College of Allergy, Asthma, & Immunology, 120(2), 131–137. https://doi.org/10.1016/j.anai.2017.10.037
17. Irmak, S., Dedeoglu, S., Toprak, S. F., Sırma, E., Samancı, S., & Kozan, G. (2026). Intranasal Corticosteroids Versus Second-Generation Antihistamines for Allergic Rhinitis in Adolescents: A Prospective Cohort Study of Quality of Life and School Attendance. Journal of asthma and allergy, 19, 606463. https://doi.org/10.2147/JAA.S606463
18. Lee, M., Boyce, J. A., & Barrett, N. A. (2025). Cysteinyl Leukotrienes in Allergic Inflammation. Annual review of pathology, 20(1), 115–141. https://doi.org/10.1146/annurev-pathmechdis-111523-023509
19. Klain, A., Indolfi, C., Dinardo, G., Licari, A., Cardinale, F., Caffarelli, C., Manti, S., Ricci, G., Pingitore, G., Tosca, M., Decimo, F., & Miraglia Del Giudice, M. (2021). United airway disease. Acta bio-medica : Atenei Parmensis, 92(S7), e2021526. https://doi.org/10.23750/abm.v92iS7.12399
20. Yamani, I., Bu Saeed, K., Alsulami, A., Sait, S., & Althumali, A. H. (2024). Efficacy of Biologic Therapies in the Management of Allergic Rhinitis: A Systematic Review. Cureus, 16(10), e71408. https://doi.org/10.7759/cureus.71408
21. Sousa-Pinto, B., Bousquet, J., Vieira, R. J., Schünemann, H. J., Zuberbier, T., Bognanni, A., Togias, A., Samolinski, B., Valiulis, A., Williams, S., Bedbrook, A., Czarlewski, W., Torres, M. J., Shamji, M. H., Morais-Almeida, M., Canonica, G. W., Vecillas, L. L., Dykewicz, M. S., Jacomelli, C., Klimek, L., … Fonseca, J. A. (2026). Allergic Rhinitis and Its Impact on Asthma (ARIA)-EAACI Guidelines-2024-2025 Revision: Part I-Guidelines on Intranasal Treatments. Allergy, 81(4), 954–976. https://doi.org/10.1111/all.70131
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Я. Д. Бондаренко, Д. Є. Кулик, М. К. Бірюкова
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
