ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ЖІНОК ІЗ ГІПЕРТЕНЗИВНИМИ РОЗЛАДАМИ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ НА ТЛІ ВЕГЕТАТИВНОЇ ДИСФУНКЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2025.1.15236Ключові слова:
гестаційна гіпертензія, прееклампсія, вегетативна дисфункція, якість життя, психологічний статус, тривожність, депресіяАнотація
Мета дослідження – провести діагностику психологічного статусу та якості життя у жінок із гіпертензивними розладами під час вагітності на тлі вегетативної дисфункції.
Матеріали та методи. Обстежено 207 вагітних, яких було поділено на групи: перша група – 124 жінки, з яких 109 (87,9 %) осіб мали гестаційну гіпертензію, 15 (12,1 %) – помірну прееклампсію, друга група – 48 вагітних із високим ризиком виникнення гіпертензивних розладів під час вагітності, контрольна група – 35 осіб із фізіологічним перебігом вагітності. Використовували опитувальники суб’єктивної і об’єктивної оцінки вегетативного статусу, розраховували вегетативний індекс Кердо, госпітальну шкалу тривоги й депресії HADS, багатовимірну шкалу оцінки втоми MAF, опитувальник оцінки якості життя SF-36. Статистичний аналіз проводили за допомогою Statistica 12 (Serial Number: STA999K347150-W) та MEDCALC®. Різницю між величинами вважали статистично значущою при p<0,05.
Результати дослідження та їх обговорення. Доведено, що розвиток гіпертензивних розладів тісно пов’язаний із вираженою вегетативною дисфункцією у жінок під час вагітності в бік симпатикотонії (OR=6,47; 95 % CІ: 3,72–11,24; р<0,001); наявністю в 4,1 раза більшої частоти осіб із субклінічними тривожними розладами і в 6,3 раза вищого відсотка вагітних із субклінічно вираженою депресією проти групи контролю (р<0,05); високими шансами низької оцінки якості життя як за фізичною (OR=7,53; 95 % CІ: 2,74–20,68; р<0,001), так і психологічною складовими здоров’я (OR=6,18; 95 % CІ: 2,06–18,56; р<0,001). У групі жінок високого ризику розвитку гіпертензивних розладів під час вагітності діагностовано в 4,3 раза вірогідно вищу частоту осіб із субклінічними тривожними розладами, високі шанси низької оцінки якості життя за психологічним компонентом здоров’я (OR=4,39; 95 % CІ: 1,15–16,73; р<0,05). Наявність як гестаційної гіпертензії/прееклампсії, так і прееклампсії в анамнезі супроводжувалася помірним астенічним синдромом.
Висновки. Встановлення психічних відхилень, високого рівня втоми, зниження якості життя у вагітних із гіпертензивними розладами під час вагітності та групи високого ризику розвитку гіпертензивних станів є необхідними для вдосконалення лікувально-профілактичної програми під час і після вагітності.
Посилання
1. Mahini, E., Hakimi, S., Shahrokhi, H., Salahi, B., Bani-adam, K. O., & Ranjbar, F. (2023). Evaluation of factors related to maternal anxiety during pregnancy among women referred to Tabriz primary care centers BMC Psychiatry, 23(1), 329. https://doi.org/10.1186/s12888-023-04823-8
2. Fawcett, E. J., Fairbrother, N., Cox, M. L., White, I. R., & Fawcett, J. M. (2019). The prevalence of anxiety disorders during pregnancy and the postpartum period: A multivariate Bayesian meta-analysis The Journal of Clinical Psychiatry, 80(4), 18r12527. https://doi.org/10.4088/JCP.18r12527
3. Bayrampour, H., Vinturache, A., Hetherington, E., Lorenzetti, D. L., & Tough, S. (2018). Risk factors for antenatal anxiety: A systematic review of the literature Journal of Reproductive and Infant Psychology, 36(5), 476–503. https://doi.org/10.1080/02646838.2018.1492097
4. Jalal, S. M., Alsebeiy, S. H., & Alshealah, N. M. J. (2024). Stress, anxiety, and depression during pregnancy: A survey among antenatal women attending primary health centers Healthcare, 12(22), 2227. https://doi.org/10.3390/healthcare12222227
5. Thombre, M. K., Talge, N. M., & Holzman, C. (2015). Association between pre-pregnancy depression/anxiety symptoms and hypertensive disorders of pregnancy Journal of Women's Health, 24(3), 228–236. https://doi.org/10.1089/jwh.2014.4902
6. James, K. A., Stromin, J. I., Steenkamp, N., & Combrinck, M. I. (2023). Understanding the relationships between physiological and psychosocial stress, cortisol and cognition Frontiers in Endocrinology, 14, 1085950. https://doi.org/10.3389/fendo.2023.1085950
7. Sikkema, J. M., Robles de Medina, P. G., Schaad, R. R., Mulder, E. J., Bruinse, H. W., Buitelaar, J. K., … & Franx, A. (2001). Salivary cortisol levels and anxiety are not increased in women destined to develop preeclampsia Journal of Psychosomatic Research, 50(1), 45–49. https://doi.org/10.1016/S0022-3999(00)00208-7
8. Dachew, B., & Alati, R. (2021). The impact of hypertensive disorders during pregnancy on maternal perinatal depressive and anxiety symptoms European Psychiatry, 64(Suppl. 1), S182. https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2021.483
9. Tov, W., Keh, J. S., Tan, Y. Q., Tan, Q. Y. J., Indra, A. S., & Bin, A. (2022). Assessing subjective well-being: A review of common measures. In Handbook of Positive Psychology Assessment. Hogrefe.
10. Çetin, U. G. (2024). Gestational hypertension and obesity affecting quality of life: Benefits of DASH diet during pregnancy American Journal of Health Behavior, 48(5), 1204–1212. https://doi.org/10.5993/AJHB.48.5.2
11. Chmaj-Wierzchowska, K., Rzymski, P., Wojciechowska, M., Parda, I., & Wilczak, M. (2022). Health-related quality of life (Nottingham Health Profile) of women with normal and pathological pregnancy and during delivery Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine, 35, 1825–1833. https://doi.org/10.1080/14767058.2021.1910665
12. Zakour Khadari, M., Zainal, H., Athirah Daud, N. A., & Sha’aban, A. (2024). Health-related quality of life in pregnant women with gestational hypertension: A systematic review Cureus, 16(5), e61340. https://doi.org/10.7759/cureus.61340
13. Konkov, D., Bevz, G., Piskun, A., & Bodnarchuk, O. (2022). Prospective directions for creating a strategy for effective medicine prevention of preeclampsia (Literature review). Reproductive Health of Woman, (3), 49–61. https://doi.org/10.30841/2708-8731.3.2022.262376
14. Shaikh, N., Nahid, S., Ummunnisa, F., Fatima, I., Hilani, M., Gul, A., & Al Khelaifi, M. (2022). Preeclampsia: From etiopathology to organ dysfunction. In IntechOpen. https://doi.org/10.5772/intechopen.101240
15. Yousif, D., Bellos, I., Penzlin, A. I., Hijazi, M. M., Illigens, B. M., Pinter, A., & Siepmann, T. (2019). Autonomic dysfunction in preeclampsia: A systematic review Frontiers in Neurology, 10, 816. https://doi.org/10.3389/fneur.2019.00816
16. Demydas, O.V., & Tkachenko, O.V. (2022). Clinical characteristics of the state of the autonomic nervous system and their correlations with psychometric indicators in patients with duodenal ulcer in the stage of exacerbation and remission. Ukrainian Medical Journal, 4(150).DOI: 10.32471/umj.1680-3051.150.232312
17. Boryak, K. R. (2020). Relationship between the cardiovascular system and the autonomic nervous system during physical load in persons with different body mass. Actual Problems of Modern Medicine: Bulletin of Ukrainian Medical Stomatological Academy, 20(2), 108–113. https://doi.org/10.31718/2077-1096.20.2.108
18. Vdovychenko, O. V., Asieieva, Y. O., & Ponianska, D. O. (2023). Features of perception of the quality of life and social consequences of depressive disorders during martial state. Habitus, 52, 266–270. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.52.45
19. Oros, M. M. (2020). Asthenia – a companion of nervous disorders in comorbid patients. Zdorovia Ukrainy. Nevrolohiia, Psykhiatriia, Psykhoterapiia, 2(53), 47. [In Ukrainian].Effati-Daryani, F., Mohammad-Alizadeh-Charandabi, S., Mohammadi, A., Zarei, S., & Mirghafourvand, M. (2021). Fatigue and sleep quality in different trimesters of pregnancy Sleep Science, 14(Spec. 1), 69–74. https://doi.org/10.5935/1984-0063.20200091
20. Hall, W. A., Moynihan, M., Bhagat, R., & Wooldridge, J. (2017). Relationships between parental sleep quality, fatigue, cognitions about infant sleep, and parental depression pre and post-intervention for infant behavioral sleep problems BMC Pregnancy and Childbirth, 17(1), 104. https://doi.org/10.1186/s12884-017-1284-x
21. Weng, S. S., Lee, Y. H., & Chien, L. Y. (2020). Physical activity, sitting time and sleep duration before and during pregnancy and pregnancy outcomes Journal of Clinical Nursing, 29(17–18), 3494–3505. https://doi.org/10.1111/jocn.15388
22. Kucher, S. V., Vorontsova, T. O., Smachylo, I. V., Vereshchahina, N. Ya., Hanberher, I. I., & Horishnyi, I. M. (2024). Assessment of quality of life using the SF-36 questionnaire: Literature review. Perspectives and Innovations of Science (Series "Pedagogy", Series "Psychology", Series "Medicine"), 4(38), 1313–1324. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-4(38)-1313-1324
23. Ministry of Health of Ukraine. (2022). Hypertensive disorders during pregnancy, childbirth and the postpartum period: Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 151, January 24, 2022. Kyiv, Ukraine.
24. Ministry of Health of Ukraine. (2022). Normal pregnancy: Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 1437, August 9, 2022Favrat, B., & Cornuz, J. (2017). Fatigue measurement. BMJ Best Practice Manual, 71.
25. Horokhovatskyi, V.O., & Hadetska, S.V. (2020). Statistical Processing and Data Analysis in Structural Methods of Image Classification (Monograph). Kharkiv: FOP Panov A.N., 128 p. https://doi.org/10.30837/978-617-7859-69-6
26. Gaugler-Senden, I. P., Duivenvoorden, H. J., Filius, A., De Groot, C. J., Steegers, E. A., & Passchier, J. (2012). Maternal psychosocial outcome after early onset preeclampsia and preterm birth Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine, 25(3), 272–276. https://doi.org/10.3109/14767058.2011.573829
27. Yushchenko, M.I., & Duka, Yu.M. (2022). Modern view on the etiology and pathogenesis of preeclampsia as the main cause of perinatal losses. Ukrainian Journal Health of Woman, 9–26(161), 58–68. https://doi.org/10.15574/HW.2022.161.58
28. Ostafiichuk, S., Drohomyretska, N., Motsyuk, Y., Neіko O., & Henyk, N. (2021). THE ROLE OF HYPERLEPTINEMIA IN THE GENESIS OF GESTATIONAL HYPERTENSION AND PREECLAMPSIA. Problems of Endocrine Pathology, 77(3), 65–70. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2021.3.09
29. Lee, L. L., Mulvaney, C. A., Wong, Y. K. Y., Chan, E. S., Watson, M. C., & Lin, H. H. (2021). Walking for hypertension Cochrane Database of Systematic Reviews, 2(2), CD008823. https://doi.org/10.1002/14651858.CD008823.pub2
30. Shay, M., MacKinnon, A. L., Metcalfe, A., Giesbrecht, G., Campbell, T., Nerenberg, K., … & Tomfohr-Madsen, L. (2020). Depressed mood and anxiety as risk factors for hypertensive disorders of pregnancy: A systematic review and meta-analysis Psychological Medicine, 50(13), 2128–2140. https://doi.org/10.1017/S0033291720003062
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Я. С. Задорожний, С. О. Остафійчук
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
