МОЖЛИВОСТІ ВИВЧЕННЯ СТАНУ СТРОМАЛЬНОГО ТА СУДИННОГО КОМПОНЕНТІВ ЕНДОМЕТРІЮ У ЖІНОК З НЕПЛІДДЯМ ТА АНАМНЕЗОМ ПОСТКОВІДНОГО СИНДРОМУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2024.2.15096Ключові слова:
непліддя, SARS-CoV-2 вірус4 ендометрій, постковідний синдром, коронавірусна хвороба-2019, морфологічне дослідження, репродуктивне здоров’яАнотація
Мета дослідження – оптимізація дослідження судин та строми біоптатів ендометрія в жінок із непліддям та анамнезом коронавірусної хвороби-2019 затяжного характеру.
Матеріали та методи. Впродовж 2022–2024 років було проведено дослідження, до якого увійшли 80 жінок репродуктивного віку, які перенесли COVID-19, та 40 жінок без анамнезу коронавірусної хвороби-2019. Для обох груп для включення до вибірок дослідницькою вимогою був установлений діагноз непліддя. Методи дослідження включали ультразвукове дослідження органів малого таза та подальшу біопсію змінених тканин ендометрія, взяту під час офісної гістероскопії у секреторній фазі з подальшим дослідженням зразків, зокрема, з акцентом на вивченні стромального та судинного компонентів.
Результати дослідження та їх обговорення. Гістологічні зразки ендометрія обох груп були гомогенними в середній стадії секреторної фази щодо гіперплазії слизової оболонки матки без атипії (р=0,382). Просвіт залоз був неоднаковий – від звуженого до розширеного в перерізі на проаналізованих скельцях. Судинний компонент зі слабо розвинутими спіральними артеріями, подекуди розширеними венулами. Групи були однорідними за дисхронозом менструального циклу (р=0,188). Набряк строми був незначним, місцями виявляли неоднорідність строми, порушення децидуалізації відзначали у 23 (57,5 %) жінок контрольної групи та у 62 (77,5 %) пацієнток дослідної групи (р=0,033). Атрофія залоз та слабка секреторна активність відзначалась у 17 (42,5 %) осіб з контрольної групи і у 33 (41,3 %) осіб з обтяженим анамнезом ПКС (р=0,022). Групи відрізнялись між собою за показником виявлених плазматичних клітин у полі зору (р=0,029).
Висновки. У жінок з непліддям та анамнезом коронавірусної хвороби-2019 затяжного характеру при аналізі стромального та судинного компонентів слизової оболонки матки в середній стадії секреторної фази частіше виявляють ознаки слабко розвиненої та фіброзованої строми з плазмоцитами на фоні зниженої секреторної активності залоз.
Посилання
1. Kindrativ, E.O., Vasylyk, V.M., & Voronych, V.O. (2021). Retrospective analysis of coronavirus disease lethal cases. Fiziolohichnyi Zhurnal (Physiology Journal), 67(4), 76–85. https://doi.org/10.15407/fz67.04.076
2. Matskevych, V., Kamyshnyi, O., & Lushchak, O. (2023). Morphological prediction of lethal outcomes in the evaluation of lung tissue structural changes in patients on respiratory support with COVID-19: Ukrainian experience. Pathology – Research and Practice, 245, 154471. https://doi.org/10.1016/j.prp.2023.154471
3. Mytsyk, Y. (2020). 2019-nCoV pandemic: impact on reproductive health. Proceedings of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences, 59(1). https://doi.org/10.25040/ntsh2020.01.13
4. Gychka, S.G., Horoshchak, A.Y., Nikolaienko, S.I., Dibrova, V.A., Dibrova, Y.V., Kuzyk, P.V., & Tovkai, O.A. (2020). Influenza A (H1N1) and COVID-19: Features of adrenal lesions. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery, 2, 79–85. https://doi.org/10.30978/CEES-2020-2-79
5. Batiha, G.E.-S., Al-Kuraishy, H.M., & Welson, N.N. (2022). Pathophysiology of post-COVID syndromes: A new perspective. Virology Journal, 19(1). https://doi.org/10.1186/s12985-022-01891-2
6. Wander, P.L., Baraff, A., Fox, A., Cho, K., Maripuri, M., Honerlaw, J.P., et al. (2023). Rates of ICD-10 code U09.9 documentation and clinical characteristics of VA patients with post-COVID-19 condition. JAMA Network Open, 6(12), e2346783. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2023.46783
7. Novi klinichni protokoly [New Clinical Protocols]. (2016). Nakaz Ministerstva Okhorony Zdorovia Ukrainy No. 1422 [Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 1422]. Retrieved from: https://guidelines.moz.gov.ua/ [in Ukrainian].
8. Pro zatverdzhennia Poriadku zastosuvannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii v Ukraini [On the approval of the Procedure for the use of assisted reproductive technologies in Ukraine]. (2013). Nakaz Ministerstva Okhorony Zdorovia Ukrainy No. 787 [Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 787]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text [in Ukrainian].
9. Protokol nadannia reabilitatsiinoi dopomohy patsiientam z COVID-19 ta rekonvalestsentam [Protocol for providing rehabilitation care to patients with COVID-19 and convalescents]. (2021). Nakaz Ministerstva Okhorony Zdorovia Ukrainy No. 771 [Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 771]. Retrieved from: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2021/04/2021_771_covid19_rehabilit.pdf [in Ukrainian].
10. Carugno, J., Grimbizis, G., Franchini, M., Alonso, L., Bradley, L., Campo, R., et al. (2022). International Consensus Statement for Recommended Terminology Describing Hysteroscopic Procedures. Journal of Minimally Invasive Gynecology, 29(3), 385–391. https://doi.org/10.1016/j.jmig.2021.10.004
11. Vitale, S.G., Buzzaccarini, G., Riemma, G., Pacheco, L.A., Di Spiezio Sardo, A., Carugno, J., et al. (2023). Endometrial biopsy: Indications, techniques and recommendations. An evidence-based guideline for clinical practice. Journal of Gynecology Obstetrics and Human Reproduction, 52(6), 102588. https://doi.org/10.1016/j.jogoh.2023.102588
12. Kliman, H.J. (2020). Noyes, Hertig, and Rock revisited. F&S Reports, 1(1), 2–4. https://doi.org/10.1016/j.xfre.2020.04.004
13. Golovchak, I.S., Boychuk, O.H., Matskevych, V.M., & Kupchak, I.M. (2024). Study of the endometrial glandular component in women with infertility and post-COVID syndrome in anamnesis. Art of Medicine, 3(31), 51–57. https://doi.org/10.21802/artm.2024.3.31.51
14. Mishyna, K.M., Gychka, S.G., & Kuzyk, P.V. (2020). Morphological manifestation of glycogen synthesis in the uterus as one of the target markers of reproductive success. Ukrainian Medical Journal, 136(2). https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.136.176080
15. Vereshchahina, T., Boychuk, A., & Onyskiv, B. (2020). The effectiveness of antiviral therapy in patients with hyperplastic processes of the endometrium of childbearing age. Letters in Applied NanoBioScience, 9(4), 1494–1501. https://doi.org/10.33263/LIANBS94.14941501
16. Shen, Q., Li, J., Zhang, Z., Guo, S., Wang, Q., An, X., & Chang, H. (2022). COVID-19: Systemic pathology and its implications for therapy. International Journal of Biological Sciences, 18(1), 386–408. https://doi.org/10.7150/ijbs.65911
17. Hanson, B., Johnstone, E., & Hotaling, J. (2017). Female infertility, infertility-associated diagnoses, and comorbidities: A review. Journal of Assisted Reproduction and Genetics, 34(2), 167–177. https://doi.org/10.1007/s10815-016-0836-8
18. Ilnytska, Kh.M., Tsaruk, O.Ya., & Hlushko, L.V. (2023). Sonographic signs of changes in the lungs and kidneys with the new coronavirus disease-2019 in pregnant women with placental insufficiency. Prykarpatskyi Visnyk Naukovoho Tovarystva imeni Shevchenka. Puls, 19(67), 97–107. https://doi.org/10.21802/2304-7437-2023-19(67)-97-107
19. Ilnytska, Kh.M., Tsaruk, O.Ya., & Lenchuk, T.L. (2023). Features of the new coronavirus disease-2019 course in pregnant women with hydronephrosis: A case series study. Prykarpatskyi Visnyk Naukovoho Tovarystva imeni Shevchenka. Puls, 20(70), 16–27. https://doi.org/10.21802/2304-7437-2023-20(70)-16-27
20. Jing, Y., Run-Qian, L., & Fei, C. (2020). Potential influence of COVID-19/ACE2 on the female reproductive system. Molecular Human Reproduction, 26(6), 367–373. https://doi.org/10.1093/molehr/gaaa030
21. Lee, W., Mok, A., & Chung, J.P. (2021). Potential effects of COVID-19 on reproductive systems and fertility; assisted reproductive technology guidelines and considerations: A review. Hong Kong Medical Journal. https://doi.org/10.12809/hkmj209078
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 І. С. Головчак, О. Г. Бойчук, В. М. Мацькевич, І. М. Купчак
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
