СТАН ГУМОРАЛЬНОГО ІМУНІТЕТУ ПРОТИ ДИФТЕРІЇ ТА ПРАВЦЯ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ З ІНФЕКЦІЙНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2024.2.15091Ключові слова:
діти, тяжкість перебігу, COVID-19, інфекція, імунітет, дифтерія, правецьАнотація
Мета дослідження – оцінити рівень протидифтерійних та протиправцевих антитіл класу G у дітей шкільного віку з інфекційними захворюваннями під час пандемії COVID-19 як можливого маркера тяжкості захворювань.
Матеріали та методи. Обстежено 124 дитини віком від 6 до 18 років: 62 пацієнтів із лабораторно підтвердженою інфекцією SARS-CoV-2, 32 педіатричних хворих з ознаками інфекційних захворювань та негативними лабораторними тестами на COVID-19, 30 дітей без ознак будь-якої інфекційної патології (контрольна група). Визначення рівня антитоксичних імуноглобулінів G проти дифтерії та правця проводили у всіх дітей методом імуноферментного аналізу. Оцінювали деякі лабораторні показники (С-реактивний білок (СРБ), швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), прокальцитонін, кількість нейтрофільних гранулоцитів, феритин, D-димер), сатурацію (SpO2), наявність дихальної недостатності, вираження та тривалість гіпертермічного синдрому.
Результати дослідження та їх обговорення. У контрольній групі спостереження 96,67 % пацієнтів мали позитивний результат на наявність специфічних імуноглобулінів G до правцевого токсину, в групі дітей із проявами COVID-19 їх кількість становила 37,10 %, у групі з проявами нековідної інфекційної патології – 84,38 % (P<0,001, χ2=33,94). Кількість пацієнтів із позитивним результатом на наявність протиправцевих антитіл зменшувалась разом із зростанням тяжкості перебігу коронавірусної хвороби (P<0,001, χ2=36,11). Середній рівень імуноглобулінів (Ig) G проти токсину дифтерії у пацієнтів контрольної групи становив 0,51 [0,22; 0,81] МО/мл, у дітей із SARS-CoV-2-інфекцією – 0,19 [0,08; 0,84] МО/мл, із проявами нековідної інфекційної патології – 0,51 [0,16; 0,63] МО/мл (P=0,037, H=6,61). Середній показник протидифтерійних імуноглобулінів зменшувався разом із зростанням тяжкості перебігу коронавірусної інфекції (P<0,001, H=24,84). Кількість дітей, які потребували ревакцинації проти дифтерії, була у 7,5 раза більшою у пацієнтів із SARS-CoV-2-інфекцією, в 2,8 раза більшою в групі дітей із проявами іншої інфекційної патології порівняно з контрольною групою дітей (χ2=20,83, р<0,001). Із наростанням тяжкості перебігу SARS-CoV-2-інфекції збільшувався відсоток дітей, які потребували проведення ревакцинації проти збудника дифтерії (χ2=32,67, р<0,001). Коронавірусна інфекція, при відсутності специфічних протиправцевих імуноглобулінів та недостатньому рівні протидифтерійних антитіл, супроводжувалась більшою частотою фебрильної температури тіла та більшою тривалістю гіпертермії, вищими показниками прозапальних факторів, D-димеру, більшою частотою пневмонії та зниженням SpO2. Не було статистично достовірної відмінності між наявністю протиправцевих антитіл, кількістю протидифтерійних імуноглобулінів та тривалістю гіпертермії, кількістю дітей із фебрильною температурою тіла, показниками прозапальних маркерів, D-димеру, частотою пневмонії та зниженням SpO2 серед пацієнтів із нековідною інфекційною патологією. У групі дітей із нековідною інфекційною патологією недостатній рівень імуноглобулінів G до дифтерійного токсину супроводжувався зростанням показника феритину.
Висновки. Коронавірусна інфекція у пацієнтів спостереження, особливо її тяжкий перебіг, супроводжувалась найнижчим рівнем гуморального імунітету проти дифтерії та правця. Зростання прозапальних маркерів, D-димеру, частоти пневмонії та дихальної недостатності при відсутності протиправцевих антитіл та низькому рівні протидифтерійних імуноглобулінів на фоні COVID-19 також свідчить про тяжкість перебігу даного захворювання. Зростання феритину в групі дітей із нековідною інфекційною патологією на фоні недостатніх показників імуноглобулінів G до дифтерійного токсину також вказує на тяжчий перебіг інфекційного процесу.
Посилання
1. Ministry of Health of Ukraine. (2020). Current information about COVID-19 and vaccination against it (for patients and doctors). Retrieved from: https://moz.gov.ua/koronavirus-2019-ncov [in Ukrainian].
2. World Health Organization. (n.d.). COVID-19. Retrieved from: https://covid19.who.int/
3. Zimmermann, P., & Curtis, N. (2020). Why is COVID-19 less severe in children? A review of the proposed mechanisms underlying the age-related difference in severity of SARS-CoV-2 infections. Archives of Disease in Childhood, 106, 429–439. https://doi.org/10.1136/archdischild-2020-320338
4. Reche, P. A. (2020). Potential cross-reactive immunity to SARS-CoV-2 from common human pathogens and vaccines. Frontiers in Immunology, 11, 586984. https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.586984
5. Mousavi, M., et al. (2021). Health counseling, genetic background, and safety against tetanus in women referring to premarital center. Health Biotechnology and Biopharma, 4(4), 32–42. https://doi.org/10.22034/HBB.2021.04.04
6. Agrawal, B. (2019). Heterologous immunity: Role in natural and vaccine-induced resistance to infections. Frontiers in Immunology, 10, 2631. https://doi.org/10.3389/fimmu.2019.02631
7. Aaby, P., Netea, M. G., & Benn, C. S. (2023). Beneficial non-specific effects of live vaccines against COVID-19 and other unrelated infections. The Lancet Infectious Diseases, 23(1), e34–e42. https://doi.org/10.1016/S1473-3099(22)00498-4
8. Rickett, C. D., Maschhoff, K. J., & Sukumar, S. R. (2021). Does tetanus vaccination contribute to reduced severity of the COVID-19 infection? Medical Hypotheses, 146, 110395. https://doi.org/10.1016/j.mehy.2020.110395
9. Ietto, G. (2020). SARS-CoV-2: Reasons of epidemiology of severe ill disease cases and therapeutic approach using trivalent vaccine (tetanus, diphtheria and Bordetella pertussis). Medical Hypotheses, 141, 109779. https://doi.org/10.1016/j.mehy.2020.109779
10. Wu, P., Duan, F., Luo, C., Liu, Q., Qu, X., Liang, L., & Wu, K. (2020). Characteristics of ocular findings of patients with coronavirus disease 2019 (COVID-19) in Hubei Province, China. JAMA Ophthalmology, 138(5), 575–578. https://doi.org/10.1001/jamaophthalmol.2020.1291
11. Ackermann, M., Verleden, S. E., Kuehnel, M., Haverich, A., Welte, T., Laenger, F., Vanstapel, A., ... & Jonigk, D. (2020). Pulmonary vascular endothelialitis, thrombosis, and angiogenesis in COVID-19. The New England Journal of Medicine, 383(2), 120–128. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2015432
12. Feldstein, L. R., Rose, E. B., Horwitz, S. M., Collins, J. P., Newhams, M. M., Son, M. B. F., Newburger, J. W., ... & Fitzgerald, J. C. (2020). Multisystem inflammatory syndrome in U.S. children and adolescents. The New England Journal of Medicine, 383(4), 334–346. https://doi.org/10.1056/NEJMoa2021680
13. Lippi, G., & Plebani, M. (2020). Laboratory abnormalities in patients with COVID-19 infection. Clinical Chemistry and Laboratory Medicine, 58(7), 1131–1134. https://doi.org/10.1515/cclm-2020-0198
14. Tang, N., Li, D., Wang, X., & Sun, Z. (2020). Abnormal coagulation parameters are associated with poor prognosis in patients with novel coronavirus pneumonia. Journal of Thrombosis and Haemostasis, 18(4), 844–847. https://doi.org/10.1111/jth.14768
15. Bozzola, E., Caffarelli, C., Santamaria, F., & Corsello, G. (2022). The year 2021 in COVID-19 pandemic in children. Italian Journal of Pediatrics, 48(1), 161. https://doi.org/10.1186/s13052-022-01360-0
16. Haddad-Boubaker, S., Othman, H., Touati, R., Ayouni, K., Lakhal, M., Ben Mustapha, I., Ghedira, K., ... & Triki, H. (2021). In silico comparative study of SARS-CoV-2 proteins and antigenic proteins in BCG, OPV, MMR and other vaccines: Evidence of a possible putative protective effect. BMC Bioinformatics, 22(1), 163. https://doi.org/10.1186/s12859-021-04045-3
17. Sidiq, K. R., Sabir, D. K., Ali, S. M., & Kodzius, R. (2020). Does early childhood vaccination protect against COVID-19? Frontiers in Molecular Biosciences, 7, 120. https://doi.org/10.3389/fmolb.2020.00120
18. Yakovenko, O., Lynnyk, M., Liskina, I., Ignatieva, V., Gumeniuk, G., & Sokolov, V. (2022). Differential diagnosis of the complicated course of COVID-19 pneumonias and infectious lung destruction. Infusion & Chemotherapy, 3, 26–34. https://doi.org/10.32902/2663-0338-2022-3-26-34
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 О. І. Панченко, Г. А. Павлишин
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
