ФЕКАЛЬНІ КАЛЬПРОТЕКТИН, PMN-ЕЛАСТАЗА ТА ЕЛАСТАЗА-1 ЯК МАРКЕРИ ЕНТЕРАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ У ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ ІЗ ПЕРИНАТАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2024.2.15088Ключові слова:
новонароджений, перинатальна патологія, ентеральна недостатність, фекальні маркери, кальпротектин, PMN-еластаза, еластаза-1Анотація
Мета дослідження – визначити динамічні зміни рівнів фекальних маркерів ентеральної дисфункції (кальпротектин, PMN-еластаза та еластаза-1) у доношених новонароджених дітей із перинатальною патологією впродовж раннього неонатального періоду.
Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 205 доношених новонароджених дітей. Із них 82 дітей мали прояви перинатальної патології тяжкого ступеня (І група) та 73 дітей – помірного ступеня тяжкості (ІІ група). 50 здорових доношених дітей склали групу контролю (ІІІ група). Дослідження проведено на базі неонатальних відділень КНП «Міський клінічний пологовий будинок № 2» Чернівецької міської ради та Німецько-української лабораторії «Букінтермед» (м. Чернівці). Для статистичного аналізу результатів використано ліцензовані програми Statistica (StatSoft Inc., Version 7). Дослідження виконано з дотриманням «Правил етичних принципів проведення наукових медичних досліджень за участю людини», затверджених Гельсінською декларацією (1964–2013 рр.), ICH GCP (1996 р.), Директиви ЄЕС № 609 (від 24.11.1986 р.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. та підтверджено висновком Комісії з питань біомедичної етики Буковинського державного медичного університету.
Результати дослідження та їх обговорення. Статистичний аналіз показав, що групи обстеження були репрезентативними за гестаційним віком, антропометричними показниками при народженні та гендерною ознакою. Рівень фекального кальпротектину впродовж першого тижня життя у дітей І групи збільшився від (162,5±8,1) до (264,17±10,1) мкг/г (р<0,0001), у дітей ІІ групи – від (296,2±11,2) до (388,9±12,4) мкг/г (р<0,0001), у дітей ІІІ групи – зменшився з (423,3± 20,06) до (260,1±12,4) мкг/кг (р<0,0001). Найбільший рівень даного маркера в меконії відмічено у здорових новонароджених дітей, у випорожненнях на сьомій добі життя – у дітей з проявами перинатальної патології помірного ступеня. Рівень PMN-еластази за перші сім діб життя у дітей І групи зменшився від (345,3±15,8) до (100,9±4,71) нг/г (р<0,0001), у дітей ІІ групи – від (300,4±15,0) до (45,5±1,84) нг/г (р<0,0001), у дітей ІІІ групи – від (463,3±17,3) до (132,8±6,4) нг/г (р<0,0001). Найбільший рівень даного ферменту встановлено у здорових новонароджених дітей як у меконії, так і у випорожненнях на сьомій добі життя. Рівень фекальної еластази-1 впродовж раннього неонатального періоду у дітей І групи збільшився від (214,7±10,1) до (326,4±15,6) мкг/мг (р<0,0001), у дітей ІІ групи – від (134,9±6,18) до (221,6±11,0) мкг/г (р<0,0001), у дітей ІІІ групи – від (133,4±6,98) до (189,4±9,01) мкг/г (р<0,0001). Найбільший рівень даного маркера в меконії та випорожненнях на сьомій добі життя відмічено у дітей із проявами перинатальної патології тяжкого ступеня.
Висновки. Результати дослідження показали різноспрямованість динаміки рівнів фекальних маркерів ентеральної дисфункції впродовж раннього неонатального періоду як у здорових новонароджених, так і залежно від ступеня тяжкості перинатальної патології. Отримані дані розширюють наукові знання щодо референтних значень даних маркерів у новонароджених дітей та їх ролі у фізіологічній адаптації кишечника до умов позаутробного життя, а також діагностиці ентеральної дисфункції на фоні перинатальної патології.
Посилання
3. Demirel, N., Unal, S., Durukan, M., Celik, I. H., & Bas, A. I. (2023). Multi-organ dysfunction in infants with acidosis at birth in the absence of moderate to severe hypoxic ischemic encephalopathy. Early Human Development, 181, 105775. https://doi.org/10.1016/j.earlhumdev.2023.105775
4. Shkurupii, D., Mohylnyk, A., & Sonnyk, Ye. (2019). Porivnialno-vikova kharakterystyka stanu neirovehetatyvnoi rehuliatsii shlunkovo-kyshkovoho traktu u khvorykh v umovakh intensyvnoi terapii [Comparative-age characteristics of the state of the neurovegetative regulation of the gastrointestinal tract in intensive care patients]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny – Actual Problems of Modern Medicine, 19(3), 100–103. DOI: 10.31718/2077-1096.19.3.100. [in Ukrainian].
5. Castanet, M., Costalos, C., Haiden, N., Hascoet, J.-M., Berger, B., Sprenger, N., Grathwohl, D., Brüssow, H., De Groot, N., & Steenhout, P. (2020). Early effect of supplemented infant formulae on intestinal biomarkers and microbiota: A randomized clinical trial. Nutrients, 12(5), 1481. https://doi.org/10.3390/nu12051481
6. Godovanets, O., & Nechytailo, Yu. (2024). Klinichna kharakterystyka ta mozhlyvosti laboratornoi diahnostyky hastrointestynalnykh porushen pry perynatalnii patolohii u peredchasno narodzhenykh ditei [Clinical characteristics and possibilities of laboratory diagnostics of gastrointestinal disorders in premature infants with perinatal pathology]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna – Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine, 2(52), 28–33. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.2.52.2024.5 [in Ukrainian].
7. Matara, D.-I., Pouliakis, A., Xanthos, T., Sokou, R., Kafalidis, G., Iliodromiti, Z., Boutsikou, T., Iacovidou, N., & Salakos, C. (2022). Microbial translocation and perinatal asphyxia/hypoxia: A systematic review. Diagnostics, 12(1), 214. https://doi.org/10.3390/diagnostics12010214
8. Klinke, M., Chaaban, H., & Boettcher, M. (2023). The role of neutrophil extracellular traps in necrotizing enterocolitis. Frontiers in Pediatrics, 11. https://doi.org/10.3389/fped.2023.1121193
9. Peterslund, P., Rasmussen, L., Qvist, N., Hansen, T. P., Husby, S., & Detlefsen, S. (2019). Frequencies of immune cells in the human small bowel during normal gestation and in necrotizing enterocolitis. Fetal and Pediatric Pathology, 38, 153–166. https://doi.org/10.1080/15513815.2018.1561774
10. D’Amico, F., Nancey, S., Danese, S., & Peyrin-Biroulet, L. (2021). A practical guide for faecal calprotectin measurement: Myths and realities. Journal of Crohn's and Colitis, 15(1), 152–161. https://doi.org/10.1093/ecco-jcc/jjaa093
11. Parc, J. S., Cho, J. Y., Chung, C., Oh, S. H., & Do, H.-J. (2020). Dynamic changes of fecal calprotectin and related clinical factors in neonates. Frontiers in Pediatrics, 8. https://doi.org/10.3389/fped.2020.00326
12. Paysal, J., Oris, C., Troin, U., Limeri, P.-N., Allard, J., Tadrent, M., Pereira, B., Merlin, E., Rochette, E., & Evrard, B. (2023). Influence of perinatal factors on blood tryptase and fecal calprotectin levels in newborns. Children, 10(2), 345. https://doi.org/10.3390/children10020345
13. Lężyk-Ciemniak, E., Tworkiewicz, M., Wilczyńska, D., Szaflarska-Popławska, A., & Krogulska, A. (2021). Usefulness of testing for fecal calprotectin in pediatric gastroenterology clinical practice. Medical Principles and Practice, 30(4), 311–319. https://doi.org/10.1159/000512631
14. Kaczmarczyk, M., Löber, U., Adamek, K., Węgrzyn, D., Skonieczna-Żydecka, K., Malinowski, D., Łoniewski, I., Markó, L., Ulas, T., Forslund, S. K., et al. (2021). The gut microbiota is associated with the small intestinal paracellular permeability and the development of the immune system in healthy children during the first two years of life. Journal of Translational Medicine, 19, 177. https://doi.org/10.1186/s12967-021-02839-w
15. Rodríguez-Belvís, M. V., Bris, J. F. V., Fernández, C. P., García-Salido, A., Antón, J. A., Ortega, G. D., & Codoceo, R. A. M. (2020). Normal fecal calprotectin levels in healthy children are higher than in adults and decrease with age. Paediatrics & Child Health, 25(5), 286–292. https://doi.org/10.1093/pch/pxz070
16. Campeotto, F., Elie, C., Rousseau, C., Giuseppi, A., Hachem, T., Gobalakichenane, P., Le Touzey, M., de Stefano, M., Butel, M., & Kapel, N. (2021). Faecal calprotectin and gut microbiota do not predict enteropathy in very preterm infants. Acta Paediatrica, 110, 109–116. https://doi.org/10.1111/apa.15477
17. Cekovic, J., Prodanovic, N., Mijailovic, S., Knezevic, S., Vuletic, B., Stojkovic, A., Savic, D., Prodanovic, T., Stanojevic, M., & Simovic, A. (2022). The perinatal factors that influence the excretion of fecal calprotectin in premature-born children. Open Medicine, 17(1), 1275–1281. https://doi.org/10.1515/med-2022-0522
18. Ramos, A. D. S., Viana, G. S. C., Brigido, M. de M., & Almeida, J. F. (2021). Neutrophil extracellular traps in inflammatory bowel diseases: Implications in pathogenesis and therapeutic targets. Pharmacological Research, 171, 105779. https://doi.org/10.1016/j.phrs.2021.105779
19. Drury, B., Hardisty, G., Gray, R. D., & Ho, G. (2021). Neutrophil extracellular traps in inflammatory bowel disease: Pathogenic mechanisms and clinical translation. Cellular and Molecular Gastroenterology and Hepatology, 12(1), 321–333. https://doi.org/10.1016/j.xrrt.2023.02.001
20. Lisowska-Myjak, B., Skarżyńska, E., & Jakimiuk, A. J. (2023). Links between vitamin D-binding protein, alpha-1 antitrypsin and neutrophil proteins in meconium. Cellular Physiology and Biochemistry, 57, 15–22. https://doi.org/10.33594/000000604
21. Jenkinson, A., Aladangady, N., Wellmann, S., Eaton, S., Bührer, C., Fleming, P., & Roehr, C. (2024). Pancreatic insufficiency, digestive enzyme supplementation, and postnatal growth in preterm babies. Neonatology, 121(3), 283–287. https://doi.org/10.1159/000535964
22. Jones, A. M. (2023). The clinical and laboratory impact of reporting faecal elastase-1 in watery stool samples. Annals of Clinical Biochemistry, 60(1), 72–74. https://doi.org/10.1177/00045632221143678
23. Münch, A., Bührer, C., & Longardt, A. C. (2021). Digestive enzyme replacement relieves growth failure in preterm infants with poor exocrine pancreatic function: A retrospective case series. European Journal of Pediatrics, 180, 2951–2958. https://doi.org/10.1007/s00431-021-04069-0
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 О. В. Курик, А. Г. Бабінцева
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
