ІНДИКАТОРИ ПОРУШЕНЬ ГУМОРАЛЬНОЇ ЛАНКИ ІМУНІТЕТУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ЕНДОМЕТРИТ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2024.2.15086Ключові слова:
хронічний ендометрит, непліддя, інтерлейкін-10, тумор-некротичний фактор альфаАнотація
Мета дослідження – вивчення індикаторів порушень гуморальної ланки імунітету у хворих на хронічний ендометрит.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне когортне дослідження в медичному центрі репродуктивного здоров’я «Дамія» (Івано-Франківськ). У дослідження було включено 30 жінок віком від 28 до 38 років з анатомічно нормальною маткою, позитивною реакцією на хронічний ендометрит (ХЕ) (основна група), які отримували традиційне лікування. Групу контролю склали 30 здорових жінок на етапі підготовки до материнства з чоловічим фактором непліддя. Товщину ендометрія вимірювали в періовуляторну фазу на 13–14-й день циклу за допомогою ультразвукового апарата GE Voluson S8. Прозапальні цитокіни, зокрема фактор некрозу пухлин-α (TNF-α), інтерлейкін-10 (IL-10), визначали імуноферментним аналізом за допомогою реактивів виробництва фірми «Вектор-Бест» (Україна).
Результати дослідження та їх обговорення. За віком, за рівнем АМГ та рівнем СD-138 групи пацієнтів були однорідними, без достовірних відмінностей. При дослідженні імунного статусу було виявлено відмінності між основною та контрольною групами. У контролі TNF-α становив у середньому (3,5±0,22) пг/мл, тоді як у групі хронічного ендометриту цей показник становив (6,95±0,53) пг/мл, що більш ніж у 2 рази переважало показники контролю (р<0,05). Показники IL-10 у контрольній групі становили (8,96±0,43) пг/мл, тоді як в основній групі цей показник достовірно знижувався і становив (5,14±0,18) пг/мл, р<0,05. Співвідношення між TNF-α та IL-10 у жінок контрольної групи становить 0,39±0,03, а в основній групі цей показник становить 1,35±0,05, що достовірно (р<0,05) вище порівняно з показниками контрольної групи.
Висновок. При хронічному ендометриті у жінок, які лікують непліддя, спостерігають активізацію прозапальної ланки імунітету, що проявляється у вигляді підвищення рівнів TNF-α та IL-10.
Посилання
1. Amable, P. R., Carias, R. B., Teixeira, M. V., da Cruz Pacheco, I., Correa do Amaral, R. J., Granjeiro, J. M., & Borojevic, R. (2013). Platelet-rich plasma preparation for regenerative medicine: Optimization and quantification of cytokines and growth factors. Stem Cell Research & Therapy, 4, 67. https://doi.org/10.1186/scrt218
2. Bouet, P. E., El Hachem, H., Monceau, E., Gariepy, G., Kadoch, I. J., & Sylvestre, C. (2016). Chronic endometritis in women with recurrent pregnancy loss and recurrent implantation failure: Prevalence and role of office hysteroscopy and immunohistochemistry in diagnosis. Fertility and Sterility, 105(1), 106–110. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2015.09.025
3. Buckley, C. H., & Fox, H. (2002). Biopsy pathology of the endometrium. London: Arnold.
4. Chen, P., Chen, P., Guo, Y., Fang, C., & Li, T. (2021). Interaction between chronic endometritis-caused endometrial microbiota disorder and endometrial immune environment change in recurrent implantation failure. Frontiers in Immunology, 12, 748447. https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.748447
5. Dhillon, R. S., Schwarz, E. M., & Maloney, M. D. (2012). Platelet-rich plasma therapy—Future or trend? Arthritis Research & Therapy, 14, 219. https://doi.org/10.1186/ar3914
6. Duffy, J. M., Ahmad, G., Mohiyiddeen, L., Nardo, L. G., & Watson, A. (2010). Growth hormone for in vitro fertilization. Cochrane Database of Systematic Reviews, 2010(1), CD000099. https://doi.org/10.1002/14651858.CD000099.pub3
7. Sills, E. S., Rickers, N. S., Li, X., & Palermo, G. D. (2018). First data on in vitro fertilization and blastocyst formation after intraovarian injection of calcium gluconate-activated autologous platelet-rich plasma. Gynecological Endocrinology, 34(9), 756–760. https://doi.org/10.1080/09513590.2018.1445219
8. Frattarelli, J. L., McWilliams, G. D., Hill, M. J., Miller, K. A., & Scott, R. T., Jr. (2008). Low-dose aspirin use does not improve in vitro fertilization outcomes in poor responders. Fertility and Sterility, 89(5), 1113–1117. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2007.04.053
9. Hanoch, J., Lavy, Y., Holzer, H., Hurwitz, A., Simon, A., Revel, A., et al. (1998). Young low responders protected from untoward effects of reduced ovarian response. Fertility and Sterility, 69(6), 1001–1004. https://doi.org/10.1016/S0015-0282(98)00072-6
10. Park, H. J., Kim, Y. S., Yoon, T. K., & Lee, W. S. (2016). Chronic endometritis and infertility. Clinical and Experimental Reproductive Medicine, 43(4), 185–192. https://doi.org/10.5653/cerm.2016.43.4.185
11. Klimaszyk, K., Svarre Nielsen, H., Wender-Ożegowska, E., & Kędzia, M. (2023). Chronic endometritis—Is it time to clarify diagnostic criteria? Ginekologia Polska, 94(2), 152–157. https://doi.org/10.5603/GP.a2022.0147
12. Lee, J. W., Kwon, O. H., Kim, T. K., Cho, Y. K., Choi, K. Y., Chung, H. Y., Cho, B. C., Yang, J. D., & Shin, J. H. (2013). Platelet-rich plasma: Quantitative assessment of growth factor levels and comparative analysis of activated and inactivated groups. Archives of Plastic Surgery, 40(5), 530–535. https://doi.org/10.5999/aps.2013.40.5.530
13. McQueen, D. B., Maniar, K. P., Hutchinson, A., Confino, R., Bernardi, L., & Pavone, M. E. (2021). Redefining chronic endometritis: The importance of endometrial stromal changes. Fertility and Sterility, 116(3), 855–861. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2021.04.036
14. Pirtea, P., Cicinelli, E., De Nola, R., de Ziegler, D., & Ayoubi, J. M. (2021). Endometrial causes of recurrent pregnancy loss: Endometriosis, adenomyosis, and chronic endometritis. Fertility and Sterility, 115(3), 546–560. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2020.12.010
15. Ravel, J., Moreno, I., & Simón, C. (2021). Bacterial vaginosis and its association with infertility, endometritis, and pelvic inflammatory disease. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 224(3), 251–257. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.10.019
16. Romero, R., Espinoza, J., & Mazor, M. (2004). Can endometrial infection/inflammation explain implantation failure, spontaneous abortion, and preterm birth after in vitro fertilization? Fertility and Sterility, 82(4), 799–804. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2004.05.076
17. Alijotas-Reig, J., Esteve-Valverde, E., Ferrer-Oliveras, R., et al. (2017). Tumor necrosis factor-alpha and pregnancy: Focus on biologics. An updated and comprehensive review. Clinical Reviews in Allergy & Immunology, 53(1), 40–53. https://doi.org/10.1007/s12016-016-8596-x
18. Vitagliano, A., Laganà, A. S., De Ziegler, D., Cicinelli, R., Santarsiero, C. M., Buzzaccarini, G., Chiantera, V., Cicinelli, E., & Marinaccio, M. (2022). Chronic endometritis in infertile women: Impact of untreated disease, plasma cell count and antibiotic therapy on IVF outcome—A systematic review and meta-analysis. Diagnostics, 12(9), 2250. https://doi.org/10.3390/diagnostics12092250
19. Vereshchahina, T. V., Boychuk, A. V., Yakymchuk, Y. B., Nikitina, I. M., & Datsko, T. V. (2021). Morphological changes of the endometrium in hyperplastic process in women of reproductive age. Wiadomości Lekarskie, 74(3 Pt 1), 388–394. https://doi.org/10.36740/WLek202103103
20. Yamaguchi, R., Terashima, H., Yoneyama, S., Tadano, S., & Ohkohchi, N. (2012). Effects of platelet-rich plasma on intestinal anastomotic healing in rats: PRP concentration is a key factor. Journal of Surgical Research, 173(2), 258–266. https://doi.org/10.1016/j.jss.2010.09.034
21. Zolghadri, J., Momtahan, M., Aminian, K., Ghaffarpasand, F., & Tavana, Z. (2011). The value of hysteroscopy in diagnosis of chronic endometritis in patients with unexplained recurrent spontaneous abortion. European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology, 155(2), 217–220. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2010.12.010
22. Fetisov, V. S. (2018). Paket statystychnoho analizu danykh STATISTICA [STATISTICA statistical data analysis package]. Nizhyn, Ukraine: Nizhyn Mykola Gogol State University. (in Ukrainian)
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Н. В. Коцабин
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
