РЕЗУЛЬТАТИ РЕТРОСПЕКТИВНОГО АНАЛІЗУ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ ТА ПЕРИНАТАЛЬНИХ НАСЛІДКІВ У ЖІНОК – ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ІЗ ЗАГРОЗОЮ ПЕРЕРИВАННЯ ВАГІТНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2024.2.15085Ключові слова:
вагітність, спонтанні передчасні пологи, передчасний розрив плодових оболонок, мікробіота піхвиАнотація
Мета дослідження – на основі ретроспективного аналізу встановити основні фактори ризику загрози переривання вагітності та розвитку передчасних пологів у жінок – внутрішньо переміщених осіб та розробити високоспецифічні критерії індивідуального прогнозу з метою поліпшення перинатальних наслідків.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження 250 історій вагітності та пологів жінок, внутрішньо переміщених осіб, які мали загрозу переривання вагітності у І та ІІ триместрах та передчасні пологи у термінах гестації 22–36 тижнів, вивчено особливості перебігу вагітності, пологів обстежуваних жінок, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу загрози переривання вагітності (ЗПВ), а також тих, за якими вели спостереження в амбулаторних закладах охорони здоров’я м. Суми протягом 2022–2024 рр., та досліджено стан їх новонароджених.
Результати дослідження та їх обговорення. Важливими факторами ризику передчасного допологового розриву плодових оболонок (ПДРПО) при недоношеній вагітності можна вважати наявність у вагітної жінки захворювань, що передаються статевим шляхом (χ2=31,188, р=0,001), бактеріального вагінозу (χ2=30,913, р=0,0001), загрози аборту та/або передчасних пологів в анамнезі (χ2=16,62, р=0,0002), ГРВІ під час вагітності (χ2=16,444, р=0,0002), хронічного аднекситу в анамнезі (χ2=11,522, р=0,0031), запальних захворювань шийки матки (χ2=11,437, р=0,0032), анемії (χ2=10,815, р=0,0044), ІЦН (χ2=10,345, р=0,0057), хронічного пієлонефриту із загостренням (χ2=9,16, р=0,01), куріння під час вагітності (χ2=10,815, р=0,0044).
Висновки. Результати ретроспективного аналізу 250 історій пологів у термін від 22-х до 36-ти тижнів дозволили визначити шляхи ефективного використання існуючих діагностичних заходів для визначення готовності до вагітності та можливості пролонгувати вагітність до термінів життєздатності новонародженого. Визначено шляхи удосконалення профілактики передчасних пологів та макет подальших досліджень.
Посилання
1. Kim, C. J., Romero, R., Chaemsaithong, P., Chaiyasit, N., Yoon, B. H., Kim, Y. M., & Kim, J. S. (2015). Acute chorioamnionitis and funisitis: Definition, pathologic features, and clinical significance. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 213(4 Suppl.), S29–S52. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.08.040
2. Gorbenko, N. I., Borikov, O. Y., & Ivanova, O. V. (2019). The effect of quercetin on oxidative stress markers and mitochondrial permeability transition in the heart of rats with type 2 diabetes. Ukrainian Biochemical Journal, 91(5), 46–54.
3. Vitale, S. G., Marilli, I., Rapisarda, A. M. C., Iapichino, V., Stancanelli, F., Cianci, A., & D'Anna, R. (2014). Cellular and biochemical mechanisms, risk factors and management of preterm birth: State of the art. Minerva Ginecologica, 66(6), 589–595.
4. Areia, A. L., Moura, P., Mota-Pinto, A., & Amaral, C. (2019). The role of innate immunity in spontaneous preterm labor: A systematic review. Journal of Reproductive Immunology, 136, 102616. https://doi.org/10.1016/j.jri.2019.102616
5. 5. Weiner, E., Barrett, J., Zaltz, A., Kibel, M., Mazaki-Tovi, S., & Srebnik, N. (2019). Amniotic fluid volume at presentation with early preterm prelabor rupture of membranes and association with severe neonatal respiratory morbidity. Ultrasound in Obstetrics & Gynecology, 54(6), 767–773. https://doi.org/10.1002/uog.20257
6. 6. He, X. G., Xu, F. D., Li, J. F., Wang, L., & Li, Y. (2020). Effect of different antibiotic use strategies on infection in neonates with premature rupture of membranes and high-risk factors for neonatal infection. Zhongguo Dang Dai Er Ke Za Zhi (Chinese Journal of Contemporary Pediatrics), 22(4), 310–315. https://doi.org/10.7499/j.issn.1008-8830.1910170
7. 7. American College of Obstetricians and Gynecologists. (2020). Prelabor rupture of membranes. Obstetrics & Gynecology, 135(3), e80–e97. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000003700
8. Romero, R., Gomez-Lopez, N., Winters, A. D., Jung, E., Shaman, M., Bieda, J., Panaitescu, B., Pacora, P., Erez, O., Greenberg, J. M., & Hsu, C. D. (2019). Evidence that intra-amniotic infections are often the result of an ascending invasion: A molecular microbiological study. Journal of Perinatal Medicine, 47(9), 915–931. https://doi.org/10.1515/jpm-2019-0297
9. Brown, R. G., Al-Memar, M., Marchesi, J. R., Lee, Y. S., Smith, A., Chan, D., Lewis, H., Kindinger, L. M., & Bennett, P. R. (2019). Establishment of vaginal microbiota composition in early pregnancy and its association with subsequent preterm prelabor rupture of the fetal membranes. Translational Research, 207, 30–43. https://doi.org/10.1016/j.trsl.2018.12.005
10. Cobo, T., Jacobsson, B., Kacerovsky, M., Hougaard, D. M., Skogstrand, K., Gratacós, E., & Palacio, M. (2017). Systemic and local inflammatory response in women with preterm prelabor rupture of membranes. PLoS ONE, 12(1), e0171836. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0171836
11. Carrapato, M. R. G., Pereira, T., & Silva, M. (2018). Late preterms: Are they all the same? Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine, 32(20), 3383–3388. https://doi.org/10.1080/14767058.2018.1527897
12. Sim, W. H., & Sheehan, P. M. (2020). Maternal and neonatal outcomes following expectant management of preterm prelabor rupture of membranes before viability. Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine, 33(4), 533–541. https://doi.org/10.1080/14767058.2018.1495706
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 В. В. Дядюшка, І. М. Нікітіна, В. І. Бойко, Т. В. Бабар, Н. В. Калашник
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
