ВАГІТНІСТЬ ТА НЕДИФЕРЕНЦІЙОВАНА ДИСПЛАЗІЯ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2024.2.15084Ключові слова:
недиференційована дисплазія сполучної тканини, затримка росту плода, плацентарна дисфункція, неповноцінний рубець на матці, істміко-цервікальна недостатність, магнійАнотація
Метa дослідження – встановити частоту маркерів недиференційованої дисплазії сполучної тканини (нДСТ) при акушерських та перинатальних ускладненнях та оцінити патогенетичну роль магнієвого дефіциту як фактора порушення регуляції метаболізму сполучної тканини.
Матеріали та методи. Проведено аналіз історії пологів у 240 жінок віком (32,6±2,4) року, які були поділені на дві групи: 160 пацієнток з фенотипом нДСТ (основна група) та 80 пацієнток контрольної групи з фізіологічним перебігом вагітності без маркерів нДСТ.
Результати дослідження та їх обговорення. Оцінка «перинатального портрета» дозволила розкрити комплекс численних симптомів, серед яких: дефіцит маси тіла жінки при народженні (24,4 %), народження від передчасних пологів (19,4 %), підвищений тягар кардіоваскулярних, цереброваскулярних патологічних станів та репродуктивних втрат у сімейному анамнезі таких жінок (21,3 %). Маркери нДСТ характеризувалися вираженою варіабельністю і представлені найбільш поширеними фенотиповими особливостями. Спектр патології вагітності і пологів дозволив вказати на високий відсоток передчасного розриву навколоплодових оболонок (25,6 %), стрімких пологів або аномалії пологової діяльності (19,4 %), недоношування (16,9 %), патологічної плацентації (24,4 %), материнського травматизму, резистентної до терапії, гіпотонічної дисфункції матки (13,1 %), що можна віднести до так званих «акушерських» маркерів нДСТ. Встановлено гіпомагнезіємію у випадку нДСТ.
Висновки. Таким чином, можна стверджувати, що запрограмовані предиктори порушення сполучної тканини при нДСТ ініціюють недостатню спроможність до повноцінного забезпечення гестаційних перетворень (інвазія трофобласта, модифікація спіральних артерій, судинна адаптація), що супроводжується невиношуванням вагітності і розвитком гестаційної та перинатальної патології. Результати дослідження демонструють переконливі свідчення, що зі слабкістю сполучної тканини асоційована матково-плацентарна апоплексія (OR – 5,68; р<0,004), істміко-цервікальна недостатність (OR – 17,49, р<0,001), неповноцінність рубця на матці (OR – 8,73; р<0,04) та акушерський травматизм (OR – 6,55; р<0,04). Констатовано знижений рівень мікроколагеноспецифічних біоелементів – дефіцит концентрації магнію, що сприяє вираженню та реалізації спадкових та набутих дефектів сполучної тканини при нДСТ.
Посилання
1. Bentsa, T. M. (2021). Dysplaziia spoluchnoi tkanyny: Osoblyvosti klinichnykh proiaviv, diahnostyky ta likuvannia [Connective tissue dysplasia: Features of clinical manifestations, diagnosis, and treatment]. Liky Ukrainy (Medicines of Ukraine), 7(253), 28–31. [In Ukrainian].
2. Vizir, M. O., & Orlova, M. V. (2024). Dysplaziia spoluchnoi tkanyny yak multysystemna patolohiia ta yii vplyv na vnutrishni orhany [Connective tissue dysplasia as a multisystem pathology and its impact on internal organs]. In Science and Society: Modern Trends in a Changing World: Proceedings of the III International Scientific and Practical Conference (pp. 83–86). MDPC Publishing. [In Ukrainian].
3. Veselova, T. V. (2017). Nedyferentsiiovana dysplaziia spoluchnoi tkanyny – problema ta shliakhy vyrishennia [Undifferentiated connective tissue dysplasia: Problems and solutions]. Dytiachyi likar (Pediatrician), 3(54), 26–32. [In Ukrainian].
4. Voitiv, Ya. Yu. (2020). Osoblyvosti patomorfolohichnykh zmin spoluchnoi tkanyny u khvorykh z nespromozhnistiu shviv porozhnystykh orhaniv travlennia [Pathomorphological changes of connective tissue in patients with insufficiency of hollow digestive organ sutures]. In Challenges and Achievements of Medical Science and Education (pp. 19–35). Baltija Publishing. [In Ukrainian].
5. Dobrianska, V. Yu. (2021). Porushennia metabolizmu spoluchnoi tkanyny i stanu redoks-systemy u vahitnykh iz syndromom nedyferentsiiovanoi dysplazii spoluchnoi tkanyny pry peredchasnykh polohakh [Disorders of connective tissue metabolism and redox status in pregnant women with undifferentiated connective tissue dysplasia syndrome and preterm labor]. Medychna ta klinichna khimiia (Medical and Clinical Chemistry), 23(2), 63–69. [In Ukrainian].
6. Dobrianska, V. Yu. (2022). Predyktory rozvytku akusherskykh uskladnen ta alhorytm vedennia vahitnykh iz spoluchnotkanynnoiu dysplaziieiu sertsia [Predictors of obstetric complications and management algorithm for pregnant women with connective tissue dysplasia of the heart]. Zbirnyk naukovykh prats Asotsiatsii akusheriv-hinekolohiv Ukrainy (Collection of Scientific Papers of the Association of Obstetricians and Gynecologists of Ukraine), 1(49), 16–25. [In Ukrainian].
7. Zhabchenko, I. A. (2019). Mahnii v akusherskii praktytsi: Vidomi fakty ta novi mozhlyvosti [Magnesium in obstetric practice: Known facts and new opportunities]. Medychni aspekty zdorovia zhinky (Medical Aspects of Women's Health), 1–2(122–123), 32–38. [In Ukrainian].
8. Ibadova, T. V. (2023). Nedyferentsiiovana dysplaziia spoluchnoi tkanyny v period vahitnosti: Tema, yaku shche treba vyvchaty (ohliad literatury) [Undifferentiated connective tissue dysplasia during pregnancy: A topic that still needs to be studied (Literature review)]. Ukrainskyi medychnyi chasopys (Ukrainian Medical Journal), 4(156), 117–119. [In Ukrainian].
9. Ibadova, T. V., Maliar, V. V., Maliar, V. A., & Maliar, V. V. (2022). Otsinka vyiavlennia fenotypichnykh markeriv nedyferentsiiovanoi dysplazii spoluchnoi tkanyny u zhinok pry zahrozi peredchasnykh polohiv [Detection of phenotypic markers of undifferentiated connective tissue dysplasia in women at risk of preterm birth]. Ukrainskyi medychnyi chasopys (Ukrainian Medical Journal), 3(149), 59–60. [In Ukrainian].
10. Ibadova, T. V., Maliar, V. V., & Maliar, V. A. (2019). Nedyferentsiiovana dysplaziia spoluchnoi tkanyny – faktor vysokoho ryzyku istmiko-tservikalnoi nedostatnosti pry nevynoshuvanni ta nedonoshuvanni vahitnosti [Undifferentiated connective tissue dysplasia as a high-risk factor for cervical insufficiency in miscarriage and preterm pregnancy]. Problemy klinichnoi pediatrii (Problems of Clinical Pediatrics), 3(45), 10–13. [In Ukrainian].
11. Kebashvili, S., & Tuchkina, I. (2022). Dysplaziia spoluchnoi tkanyny yak faktor ryzyku perekrutu prydatkiv matky u divchat-pidlitkiv [Connective tissue dysplasia as a risk factor for adnexal torsion in adolescent girls]. Ukrainian Scientific Medical Youth Journal, 4(134), 7–14. [In Ukrainian].
12. Kondratiuk, V. K., & Potapova, H. M. (2015). Istmiko-tservikalna nedostatnist – oznaka nedyferentsiiovanoi dysplazii spoluchnoi tkanyny [Cervical insufficiency as a sign of undifferentiated connective tissue dysplasia]. Zdorovia zhinky (Women's Health), 5, 54–57. [In Ukrainian].
13. Kostiuk, A. L. (2018). Vahitnist i polohy u zhinok z nedyferentsiiovanoiu dysplaziieiu spoluchnoi tkanyny: Diahnostyka i profilaktyka hestatsiinykh uskladnen [Pregnancy and childbirth in women with undifferentiated connective tissue dysplasia: Diagnosis and prevention of gestational complications]. Zdorovia zhinky (Women's Health), 5(131), 53–57. [In Ukrainian].
14. Makarchuk, O. M., Rymarchuk, O. M., & Drohomyretskyi, L. V. (2015). Nedyferentsiiovana dysplaziia spoluchnoi tkanyny yak faktor imovirnykh hestatsiinykh uskladnen [Undifferentiated connective tissue dysplasia as a factor in gestational complications]. Akusherstvo. Hinekolohiia. Henetyka (Obstetrics. Gynecology. Genetics), 2, 18–19. [In Ukrainian].
15. Nazarenko, L. H. (2013). Nedyferentsiiovana dysplaziia spoluchnoi tkanyny: Pohliad akushera (ohliadova stattia) [Undifferentiated connective tissue dysplasia: An obstetrician's perspective (Review)]. Zdorovia zhinky (Women's Health), 77, 12–19. [In Ukrainian].
16. Poliovyi, V. P., Sydorchuk, R. I., Arseniuk, V. V., Railianu, S. I., Palianytsia, A. S., & Karliichuk, O. O. (2016). Rol dysplazii spoluchnoi tkanyny v rozvytku poiednanoi khirurhichnoi patolohii [The role of connective tissue dysplasia in the development of combined surgical pathology]. Klinichna ta eksperymentalna patolohiia (Clinical and Experimental Pathology), 4(58), 79–82. [In Ukrainian].
17. Usenko, O. Yu., & Voitiv, Ya. Yu. (2022). Nespromozhnist shviv kyshkovykh anastomoziv: Faktory ryzyku ta prohnozuvannia na osnovi henetychnykh doslidzhen [Intestinal anastomotic suture insufficiency: Risk factors and prediction based on genetic studies]. Klinichna khirurhiia (Clinical Surgery), 89(3–4), 3–7. https://doi.org/10.26779/2522-1396.2022.3-4.03
18. Garcia-Gonzalez, C., Abdel-Azim, S., Galeva, S., Georgiopoulos, G., Nicolaides, K. H., & Charakida, M. (2020). Placental function and fetal weight are associated with maternal hemodynamic indices in uncomplicated pregnancies at 35–37 weeks of gestation. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 222(6), 604.e1–604.e10. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.01.011
19. Ibadova, T. V., Maliar, V. V., Maliar, V. A., & Maliar, V. V. (2021). Peculiarity of adaptation of babies born prematurely from mothers with undifferentiated connective tissue dysplasia. Wiadomości Lekarskie, 74(10, Pt. 2), 2566–2568. https://doi.org/10.36740/WLek202110206
20. Yang, S., Ni, R., & Lu, Y. A. (2020). Three-arm, multicenter, open-label randomized controlled trial of hydroxychloroquine and low-dose prednisone to treat recurrent pregnancy loss in women with undifferentiated connective tissue diseases: Protocol for the Immunosuppressant Regimens for LIving FEtuses (ILIFE) trial. Trials, 21(1), 771. https://doi.org/10.1186/s13063-020-04716-1
21. Kaufman, K. P., Eudy, A. M., Harris, N., et al. (2022). Pregnancy outcomes in undifferentiated connective tissue disease compared to systemic lupus erythematosus. Arthritis Care & Research, 74(10), 1631–1639. https://doi.org/10.1002/acr.24644
22. Pepmueller, P. H. (2016). Undifferentiated connective tissue disease, mixed connective tissue disease, and overlap syndromes in rheumatology. Missouri Medicine, 113(2), 136–140.
23. Proshchenko, O. M., & Govseev, D. O. (2023). Estimation of prognostic significance of pelvic organ prolapse predictors after hysterectomy in menopausal transition period. Bulletin of Problems in Biology and Medicine, 3(170), 257–263.
24. Chumak, O. Yu., & Volokha, A. P. (2021). Pathological conditions in newborns against the background of undifferentiated connective tissue dysplasia in their mothers. Modern Pediatrics. Ukraine, 6, 25–31. https://doi.org/10.15574/SP.2021.118.25
25. Radin, M., Schreiber, K., & Cecchi, I. (2020). A multicentre study of 244 pregnancies in undifferentiated connective tissue disease: Maternal/fetal outcomes and disease evolution. Rheumatology, 59(9), 2412–2418. https://doi.org/10.1093/rheumatology/kez620
26. Romash, I. B., & Mishchuk, V. H. (2020). The frequency of visceral and phenotypic markers in patients with the combination of undifferentiated connective tissue disease and gastroesophageal reflux disease. Wiadomości Lekarskie, 73(7), 1492–1498.
27. Wilkie, G. L., Qureshi, W. T., & O'Day, K. W. (2022). Cardiac and obstetric outcomes associated with mitral valve prolapse. The American Journal of Cardiology, 162, 150–155. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2021.09.014
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 М. І. Римарчук, О. М. Островська, І. Т. Кишакевич, Н. І. Геник, О. М. Перхулин
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
