УРОГЕНІТАЛЬНА СИМПТОМАТИКА ТА ПОРУШЕННЯ МІКРОБІОТИ СЛИЗОВОЇ ПІХВИ – ПОЧАТКОВІ СИМПТОМИ НЕСПРОМОЖНОСТІ ТАЗОВОГО ДНА У ЖІНОК РАННЬОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2024.2.15081Ключові слова:
жінки з високим паритетом пологів, неспроможність тазового дна, урогенітальні порушення, диспареунія, фекальна інконтиненція, мікробіота слизової піхвиАнотація
Мета дослідження – оцінити частоту та особливості уродинамічних та дисбіотичних порушень при тазовій дисфункції у жінок раннього репродуктивного віку з високим паритетом пологів.
Матеріали та методи. У дослідження було включено 80 пацієнток віком 18–35 років із високим паритетом пологів (більше трьох пологів) (основна група) та початковими формами генітального пролапсу і 40 пацієнток без пролапсу тазового дна (група порівняння). Оцінку ступеня тяжкості інконтиненції сечі проведено відповідно до класифікації Міжнародного товариства нетримання сечі (ICS).
Результати дослідження та їх обговорення. Провідними чинниками стали високий паритет пологів, спадковість, макросомія плода, інструментальне розродження пологів і травма пологових шляхів, а також висока частка маркерів недиференційованої дисплазії сполучної тканини. У 92,5 % випадків виявлено опущення передньої стінки піхви I стадії та стресове нетримання сечі. Найчастішими симптомами є пальпація випинання/протрузії (93,75 %) або відчуття стороннього тіла у піхві (83,75 %), а також посилена секреторна функція внаслідок зяяння статевої щілини (93,75 %). Ще одним важливим симптомом є прояви сексуальної дисфункції (33,75 %). Нетримання не обмежується сечею, оскільки у 28,75 % спостережень серед жінок із високим паритетом пологів мають місце симптоми фекальної інконтиненції. Нормобіоценоз не встановлено у жодної пацієнтки обох груп.
Висновки. Неспроможність тазового дна у пацієнток із високим паритетом пологів є клінічним станом, що суттєво впливає на якість життя та підвищує частку урогенітальних розладів, серед яких домінують нетримання сечі, диспареунія, фекальна інконтиненція та порушення мікробіому слизової піхви.
Посилання
1. Voitok, T. H. (2020). Klinichni aspekty nespromozhnosti tazovoho dna [Clinical aspects of pelvic floor dysfunction]. Zbirnyk Naukovykh Prats Spivrobitnykiv NMAPO imeni P. L. Shupyka, (38), 33–38.
2. Horovyi, V. I., & Yatsyna, O. I. (2020). Netrymannia sechi u zhinok [Urinary incontinence in women]. TVORY.
3. Dronova, V. L., Dronov, O. I., Tesliuk, R. S., & Burmich, K. S. (2014). Henitalnyi prolaps – aspekty etiolohii ta patohenezu. Suchasni osnovni metodyky khirurhichnoi korektsii [Genital prolapse: Aspects of etiology and pathogenesis. Modern methods of surgical correction]. Klinichna Anatomiia ta Operatyvna Khirurhiia, 13(3), 82–85.
4. Kaminskyi, V. V., Chaika, K. V., Lavreniuk, Yu. V., et al. (2021). Porivnialna efektyvnist metodiv nekhirurhichnoi korektsii pochatkovykh form henitalnoho prolapsu na osnovi dyferentsiiovanoho pidkhodu [Comparative effectiveness of nonsurgical correction methods for early-stage genital prolapse based on a differentiated approach]. Reproduktyvne Zdorovia Zhinky, 3(48), 73–80.
5. Mekhedko, V. V., & Moshkovskyi, A. N. (2009). Henitalnyi prolaps: Etiolohiia, patohenez, klinika (ohliad literatury) [Genital prolapse: Etiology, pathogenesis, clinical manifestations (Literature review)]. Zhinochyi Likar, (1), 26–29.
6. American College of Obstetricians and Gynecologists. (2019). ACOG Practice Bulletin No. 210 summary: Fecal incontinence. Obstetrics & Gynecology, 133(4), 837–839. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000003188
7. Chang, S. R., Lin, W. A., & Chang, T. C. (2021). Risk factors for stress and urge urinary incontinence during pregnancy and the first year postpartum: A prospective longitudinal study. International Urogynecology Journal, 32, 2455–2464. https://doi.org/10.1007/s00192-021-04788-w
8. de Castro, E. B., Brito, L. G. O., Giraldo, P. C., & Teatin Juliato, C. R. (2019). Does the vaginal flora modify when a synthetic mesh is used for genital prolapse repair in postmenopausal women? A pilot randomized controlled study. Female Pelvic Medicine & Reconstructive Surgery, 25(4), 284–288. https://doi.org/10.1097/SPV.0000000000000539
9. Gao, J., Liu, X., Zuo, Y., & Li, X. (2021). Risk factors of postpartum stress urinary incontinence in primiparas: What should we care about? Medicine, 100(20), e25796. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000025796
10. Hendrix, S. L., Clark, A., Nygaard, I., et al. (2002). Pelvic organ prolapse in the Women's Health Initiative: Gravity and gravidity. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 186(6), 1160–1166.
11. Hongliang, Y., Pengfei, L., Cuiping, J., et al. (2022). Pelvic floor function and morphological abnormalities in primiparas with postpartum symptomatic stress urinary incontinence based on the type of delivery: A 1:1 matched case-control study. International Urogynecology Journal, 33(2), 245–251. https://doi.org/10.1007/s00192-021-04816-9
12. Kamalı, S., Özengin, N., & Topçuoğlu, M. A. (2023). The effect of e-pelvic floor muscle training on symptoms in women with stress urinary incontinence: A randomized controlled trial. Women & Health, 63(6), 473–483. https://doi.org/10.1080/03630242.2023.2223729
13. Kostyuk, A. L., Tarasyuk, E. K., Masibroda, N. G., & Storozhuk, M. S. (2016). Risk factors for urogenital disorders during pregnancy and after childbirth. Wiadomości Lekarskie, 69(6), 747–749.
14. Kuo, Y. C., & Kuo, H. C. (2012). Potential factors that can be used to differentiate between interstitial cystitis/painful bladder syndrome and bladder oversensitivity in women. International Journal of Clinical Practice, 66(2), 146–151.
15. Liu, W., & Qian, L. (2024). Risk factors for postpartum stress urinary incontinence: A prospective study. BMC Urology, 24, 143. https://doi.org/10.1186/s12894-024-01430-x
16. Lukacz, E. S., Lawrence, J. M., Contreras, R., Nager, C. W., & Luber, K. M. (2006). Parity, mode of delivery, and pelvic floor disorders. Obstetrics & Gynecology, 107(6), 1253–1260.
17. Naorungrot, J., & Sangnucktham, T. (2024). Incidence of urinary incontinence during the postpartum period in Rajavithi Hospital: A prospective cohort study. International Urogynecology Journal, 35(8), 1621–1626. https://doi.org/10.1007/s00192-024-05833-0
18. Nygaard, I., Barber, M. D., Burgio, K. L., et al. (2008). Prevalence of symptomatic pelvic floor disorders in US women. JAMA, 300(11), 1311–1316.
19. Patel, K., Long, J. B., Boyd, S. S., & Kjerulff, K. H. (2021). Natural history of urinary incontinence from first childbirth to 30 months postpartum. Archives of Gynecology and Obstetrics, 304(3), 713–724. https://doi.org/10.1007/s00404-021-06134-3
20. Salmanov, A. G., Voitok, T. G., Maidannyk, I. V., et al. (2020). Episiotomy infections in the puerperium and antimicrobial resistance of responsible pathogens in Ukraine. Wiadomości Lekarskie, 73(11), 2325–2331.
21. Samuelsson, E. C., Victor, F. T., Tibblin, G., & Svärdsudd, K. F. (1999). Signs of genital prolapse in a Swedish population of women 20 to 59 years of age and possible related factors. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 180(2), 299–305.
22. Faal, S. S. (2020). Maternal, obstetrical and neonatal risk factors' impact on female urinary incontinence: A systematic review. International Urogynecology Journal, 31, 2205–2224.
23. Sideris, M., McCaughey, T., & Hanrahan, J. G. (2020). Risk of obstetric anal sphincter injuries (OASIS) and anal incontinence: A meta-analysis. European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology, 252, 303–312. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2020.06.048
24. Subki, A. H., Fakeeh, M. M., & Hindi, M. M. (2019). Fecal and urinary incontinence associated with pregnancy and childbirth. Materia Socio-Medica, 31(3), 202–206. https://doi.org/10.5455/msm.2019.31.202-206
25. Swift, S., et al. (2005). Pelvic Organ Support Study (POSST): The distribution, clinical definition, and epidemiologic condition of pelvic organ support defects. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 192(3), 795–806.
26. Thakar, R., & Stanton, S. (2002). Management of genital prolapse. BMJ, 324(7348), 1258–1262.
27. Vasyliuk, S., Cheredarchuk, A., Rymarchuk, M., et al. (2024). Faktory rizika fekální inkontinence a těhotenství [Risk factors for fecal incontinence and pregnancy]. Česká Gynekologie, 89(2), 102–106.
28. Wang, K., Xu, X., Jia, G., & Jiang, H. (2020). Risk factors for postpartum stress urinary incontinence: A systematic review and meta-analysis. Reproductive Sciences, 27(12), 2129–2145. https://doi.org/10.1007/s43032-020-00254-y
29. Wu, J. M., Matthews, C. A., Conover, M. M., Pate, V., & Jonsson Funk, M. (2014). Lifetime risk of stress urinary incontinence or pelvic organ prolapse surgery. Obstetrics & Gynecology, 123(6), 1201–1206.
30. Zhang, Y., Yang, H., Lin, L., et al. (2022). The relationship between pelvic floor functions and vaginal microbiota in 6–8 weeks postpartum women. Frontiers in Microbiology, 13, 975406. https://doi.org/10.3389/fmicb.2022.975406
31. Zhang, M., Zhou, Y., Yao, S., et al. (2024). Effect of stress urinary incontinence on vaginal microbial communities. BMC Microbiology, 24(1), 112. https://doi.org/10.1186/s12866-024-03237-0
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 А. Р. Чередарчук, О. М. Макарчук
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
