ОСОБЛИВОСТІ СТАНУ НОВОНАРОДЖЕНИХ ВІД ВАГІТНИХ ІЗ ПОСТКОВІДНИМ СИНДРОМОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2024.2.15063Ключові слова:
постковідний синдром, вагітність, плід, синдром затримки росту плода, спонтанні передчасні пологи, передчасний розрив навколоплідної мембраниАнотація
Мета дослідження – вивчити вплив постковідного синдрому на перебіг вагітності та стан новонародженого.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 60 вагітних жінок (основна група) із перенесеним SARS-CoV-2, позитивним ІgA, ІgM чи ІgG до SARS-CoV-2 у термін вагітності 30–34 тижні у період із листопада 2020 до січня 2022 р. Контрольну групу склали 30 жінок із фізіологічною вагітністю. Було досліджено частоту виявлених ускладнень під час вагітності та особливості перебігу вагітності із поєднаною патологією. Стан плода оцінювали за даними ультразвукового дослідження вагітної, визначенням біофізичного профілю та результатами доплерометрії.
Результати дослідження та їх обговорення. Серед усіх ускладнень, які спостерігали у жінок із гострим респіраторним захворюванням під час вагітності, були такі: передчасні пологи – 5 випадків (8,8 %), олігогідроамніон – 2 випадки (3,5 %), загострення хронічного пієлонефриту – 2 випадки (3,5 %), гострий пієлонефрит, вперше виявлений під час вагітності, – 1 випадок (1,7 %), полігідроамніон – 1 випадок (1,7 %), прееклампсія середнього ступеня тяжкості – 1 випадок (1,7 %), прееклампсія тяжкого ступеня – 1 випадок (1,7 %), передчасне відшарування нормально розташованої плаценти – 1 випадок (1,7 %). Серед вагітних жінок із SARS-CoV-2 15 (26,3 %) пацієнток (OR=7,1; 95 % CI: 1,21–13,2; P<0,01) мали тяжкі порушення фетоплацентарного кровотоку в пупковій артерії плода (порівняно з контрольною групою). Затримку росту плода діагностовано у 26 вагітних (45,6 %) (OR=20,4; 95 % ДІ: 2,56−16,3; P<0,01). У шести вагітних (10,5 %) (OR=1,5; 95 % CI: 1,01–3,12; P<0,01) спостережено високорезистентний кровотік без діастолічного компонента, що вказує на загрозливий стан і дистрес-синдром плода, виявлений за допомогою доплерометрії. Наявність патологічних процесів у фетоплацентарному комплексі негативно впливала на стан плода, призводила до затримки росту та підвищення ризику перинатальної смертності. За даними ультразвукового дослідження, у 26 вагітних діагностовано затримку розвитку плода, що становить 45,6 відсотка серед усіх обстежених основної групи, та у 43 вагітних (75,4 %) виявлено ті чи інші патологічні зміни плаценти.
Висновки. У дітей, народжених від матерів із постковідним синдромом, було зафіксовано збільшення частоти патологічного перебігу раннього неонатального періоду. COVID-19 під час вагітності був пов’язаний із підвищенням материнської захворюваності та неонатальних ускладнень. Спостережено фетальний постковідний синдром, що супроводжувався синдромом затримки росту, дистресом, антенатальною загибеллю плода та посиленням тромбоутворення у судинах плаценти й пуповини.
Посилання
1. 1. Blitz, M. J., Gerber, R. P., Gulersen, M., et al. (2021). Preterm birth among women with and without severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 infection. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 100(12), 2253–2259. https://doi.org/10.1111/aogs.14286
2. 2. Di Toro, F., Gjoka, M., Di Lorenzo, G., et al. (2021). Impact of COVID-19 on maternal and neonatal outcomes: A systematic review and meta-analysis. Clinical Microbiology and Infection, 27(1), 36–46. https://doi.org/10.1016/j.cmi.2020.10.007
3. 3. Einarsdóttir, K., Swift, E. M., & Zoega, H. (2021). Changes in obstetric interventions and preterm birth during COVID-19: A nationwide study from Iceland. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 100(10), 1924–1930. https://doi.org/10.1111/aogs.14231
4. 4. Facciolà, A., Micali, C., Visalli, G., et al. (2022). COVID-19 and pregnancy: Clinical outcomes and scientific evidence about vaccination. European Review for Medical and Pharmacological Sciences, 26(7), 2610–2626. https://doi.org/10.26355/eurrev_202204_28479
5. 5. Keskin, A., Ustun, G., Aci, R., & Duran, U. (2022). Homocysteine as a marker for predicting disease severity in patients with COVID-19. Biomarkers in Medicine, 16(7), 559–568. https://doi.org/10.2217/bmm-2021-0733
6. 6. Castro, P., Matos, A. P., Werner, H., Lopes, F. P., Tonni, G., & Júnior, A. J. J. (2020). COVID-19 and pregnancy: An overview. Revista Brasileira de Ginecologia e Obstetrícia, 42(7), 420–426. https://doi.org/10.1055/s-0040-1713408
7. 7. Mirbeyk, M., Saghazadeh, A., & Rezaei, N. (2021). A systematic review of pregnant women with COVID-19 and their neonates. Archives of Gynecology and Obstetrics, 304(1), 5–38. https://doi.org/10.1007/s00404-021-06049-z
8. 8. Mulvey, J. J., Magro, C. M., Ma, L. X., Nuovo, G. J., & Baergen, R. N. (2020). Analysis of complement deposition and viral RNA in placentas of COVID-19 patients. Annals of Diagnostic Pathology, 46, 151530. https://doi.org/10.1016/j.anndiagpath.2020.151530
9. 9. Aabakke, A. J. M., Petersen, T. G., et al. (2023). Risk factors for and pregnancy outcomes after SARS-CoV-2 in pregnancy according to disease severity: A nationwide cohort study with validation of the SARS-CoV-2 diagnosis. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 102(3), 282–293. https://doi.org/10.1111/aogs.14509
10. 10. Aimes, R. T., Zijlstra, A., Hooper, J. D., et al. (2003). Endothelial cell serine proteases expressed during vascular morphogenesis and angiogenesis. Thrombosis and Haemostasis, 89(3), 561–572. https://doi.org/10.1055/s-0037-1613444
11. Alzamora, M. C., Paredes, T., Caceres, D., Webb, C. M., Valdez, L. M., & La Rosa, M. (2020). Severe COVID-19 during pregnancy and possible vertical transmission. American Journal of Perinatology, 37(8), 861–865. https://doi.org/10.1055/s-0040-1710050
12. 12. Bikdeli, B., Madhavan, M. V., Gupta, A., et al. (2020). Pharmacological agents targeting thromboinflammation in COVID-19: Review and implications for future research. Thrombosis and Haemostasis, 120(7), 1004–1024. https://doi.org/10.1055/s-0040-1713152
13. 13. Dashraath, P., Wong, J. L. J., Lim, M. X. K., et al. (2020). Coronavirus disease 2019 (COVID-19) pandemic and pregnancy. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 222(6), 521–531. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.03.021
14. 14. Guo, D., Lv, Y., Qi, Y., & Pan, S. (2020). Increased circulating microparticles and inflammatory factors aggravate coronavirus disease 2019 (COVID-19). Research Square. https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-19182/v1
15. 15. Kant Sahu, K., Lal, A., & Kumar Mishra, A. (2020). COVID-2019 and pregnancy: A plea for transparent reporting of all cases. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 99(7), 951. https://doi.org/10.1111/aogs.13850
16. 16. Schwartz, D. A. (2020). An analysis of 38 pregnant women with COVID-19, their newborn infants, and maternal-fetal transmission of SARS-CoV-2: Maternal coronavirus infections and pregnancy outcomes. Archives of Pathology & Laboratory Medicine, 144(7), 799–805. https://doi.org/10.5858/arpa.2020-0901-SA
17. 17. Zaigham, M., & Andersson, O. (2020). Maternal and perinatal outcomes with COVID-19: A systematic review of 108 pregnancies. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 99(7), 823–829. https://doi.org/10.1111/aogs.13867
18. 18. Serrano, B., Mendoza, M., et al. (2022). Shared risk factors for COVID-19 and preeclampsia in the first trimester: An observational study. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 101(7), 803–808. https://doi.org/10.1111/aogs.14363
19. 19. Muyayalo, K. P., Huang, D. H., Zhao, S. J., Xie, T., Mor, G., & Liao, A. H. (2020). COVID-19 and Treg/Th17 imbalance: Potential relationship to pregnancy outcomes. American Journal of Reproductive Immunology, 84(5), e13304. https://doi.org/10.1111/aji.13304
20. 20. Narang, K., Enninga, E. A. L., Gunaratne, M. D. S. K., et al. (2020). SARS-CoV-2 infection and COVID-19 during pregnancy: A multidisciplinary review. Mayo Clinic Proceedings, 95(8), 1750–1765. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2020.05.011
21. 21. Rizzo, G., Mappa, I., et al. (2021). Effect of SARS-CoV-2 infection during the second half of pregnancy on fetal growth and hemodynamics: A prospective study. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 100(6), 1034–1039. https://doi.org/10.1111/aogs.14142
22. 22. Severinsen, E. R., Kähler, L. K. A., et al. (2021). Mental health indicators in pregnant women compared with women in the general population during the coronavirus disease 2019 pandemic in Denmark. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 100(11), 2009–2018. https://doi.org/10.1111/aogs.14214
23. 23. Vergara-Merino, L., Meza, N., et al. (2021). Maternal and perinatal outcomes related to COVID-19 and pregnancy: An overview of systematic reviews. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 100(7), 1200–1218. https://doi.org/10.1111/aogs.14173
24. 24. Wastnedge, E. A. N., Reynolds, R. M., van Boeckel, S. R., et al. (2021). Pregnancy and COVID-19. Physiological Reviews, 101(1), 303–318. https://doi.org/10.1152/physrev.00024.2020
25. 25. Rasmussen, S. A., Kelley, C. F., Horton, J. P., & Jamieson, D. J. (2021). Coronavirus disease 2019 (COVID-19) and pregnancy: What obstetricians need to know. Obstetrics & Gynecology, 137(3), 408–414. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000004290
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 А. В. Бойчук, Ю. Б. Якимчук, О. М. Якимчук
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
