РОЛЬ ЕНДОВАСКУЛЯРНИХ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ – ЕМБОЛІЗАЦІЇ МАТКОВИХ АРТЕРІЙ, ТИМЧАСОВОЇ БАЛОННОЇ ОКЛЮЗІЇ ЗАГАЛЬНИХ КЛУБОВИХ АРТЕРІЙ, ТИМЧАСОВОЇ БАЛОННОЇ ОКЛЮЗІЇ АОРТИ В ЛІКУВАННІ ПАТОЛОГІЙ ПЛАЦЕНТИ (PLACENTA ACCRETA SPECTRUM, PLACENTA IN SITU) У ПІСЛЯПОЛОГОВИЙ ПЕРІОД
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2025.1.15058Ключові слова:
емболізація маткових артерій, патологія плаценти, ендоваскулярні методиАнотація
Мета дослідження – ознайомити з ендоваскулярними інноваційними методами у лікуванні патології прикріплення плаценти, з описанням клінічного випадку використання білатеральної емболізації маткових артерій при даній патології.
Матеріали та методи. Описано клінічний випадок використання емболізації маткових артерій у післяпологовий період при патології прикріплення плаценти.
Результати дослідження та їх обговорення. У результаті проведеного лікування відмічали відсутність кровотоку в плаценті, її резорбцію та відділення на 46-й день після емболізації маткових артерій, що підтвердилося на контрольному дослідженні.
Висновки. Використання емболізації маткових артерій у пацієнтки з патологією прикріплення плаценти у післяпологовий період дало змогу запобігти гістеректомії та мати можливість у майбутньому реалізувати фертильну функцію.
Посилання
1. Wu, S., Kocherginski, M., & Hibbard, J. U. (2005). Abnormal placentation: twenty-year analysis. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 192, 1458–1461. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2004.12.074
2. Afshar, Y., Yin, O., & Jeong, A. (2024). Placenta accreta spectrum disorder at single-cell resolution. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 230(4). https://doi.org/10.1016/j.ajog.2023.10.026
3. Paul, J. D., & Smith, J. (1995). Balloon occlusion of the abdominal aorta during caesarean hysterectomy for placenta percreta. Anaesthesia and Intensive Care, 23(6), 731–734. https://doi.org/10.1177/0310057X9502300616
4. Parashchuk, Y. S., Kalinovska, O. I., & Safonov, R. A. (2023). Kombinovane endovaskulyarne ta khimioterapevtychne likuvannya patsiyentky z istynnym pryroshchennyam platsenty [Combined endovascular and chemotherapeutic treatment of a patient with true placenta accreta]. In Dosvid zastosuvannya endovaskulyarnykh operatsiy v akushersko-hinekolohichniy praktytsi Ukrayiny: zbirnyk naukovykh pratsʹ (pp. 358–366).
5. Trehub, V. V., Tarasyuk, V. I., Tarasyuk, O. K., Altman, I. V., & Kondratyuk, V. A. (2023). Vykorystannya EMA v yakosti endovaskulyarnoho metodu viddilennya chastyny platsenty v pislyapolohovomu periodi [Use of uterine artery embolization as an endovascular method for retained placental tissue in the postpartum period]. In Dosvid zastosuvannya endovaskulyarnykh operatsiy v akushersko-hinekolohichniy praktytsi Ukrayiny.
6. Cali, G., Forlani, F., Giambanco, L., Amico, M. L., Vallone, M., & Puccio, G. (2014). Prophylactic use of intravascular balloon catheters in women with placenta accreta, increta and percreta. European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology, 179, 36–41. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2014.05.019
7. Ballas, J., Hull, A. D., Saenz, C., Warshak, C. R., Roberts, A. C., & Resnik, R. R. (2012). Preoperative intravascular balloon catheters and surgical outcomes in pregnancies complicated by placenta accreta: A management paradox. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 207(3), 216.e1–216.e5. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2012.06.007
8. Holyanovskyy, O. V., & Vereshchahin, S. V. (2018). Innovatsiyi rozrodzhennya vahitnykh zhinok z anomalʹno invazyvnoyu platsentoyu: placenta percreta [Innovations in delivery of women with abnormally invasive placenta: Placenta percreta]. Women's Health, 6, 19–24. doi 10.15574/HW.2018.132.19
9. Hrizhymalskyy, Y. V., Shaldun, D. R., Harha, A. Y., & Tsivyna, O. M. (2018). Suchasnyy Patient Blood Management na prykladi Placenta Percreta [Modern Patient Blood Management using Placenta Percreta as an example]. Medical Aspects of Women's Health, 7–8, 11–15.
10. Kolisnyk, V. O., Burlak, O. S., Ryazantsev, I. I., & Petrovykh, S. I. (2023). Zastosuvannya endovaskulyarnoyi balonnoyi oklyuziyi aorty u vahitnoyi z Placenta Accreta Spectrum [The use of endovascular balloon occlusion of the aorta in a pregnant woman with Placenta Accreta Spectrum]. In Dosvid zastosuvannya endovaskulyarnykh operatsiy v akushersko-hinekolohichniy praktytsi Ukrayiny.
11. Sentilhes, L., Ambroselli, C., Kayem, G., Provansal, M., Fernandez, H., & Perrotin, F. (2010). Maternal outcome after conservative treatment of placenta accreta. Obstetrics & Gynecology, 115(3), 526–534. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e3181d066d4
12. Fox, K. A., Shamshirsaz, A. A., Carusi, D., Secord, A. A., & Lee, P. (2015). Conservative management of morbidly adherent placenta: Expert review. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 213(6), 755–760. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.05.019
13. Bodner, L. J., Nosher, J. L., Gribbin, C., Siegel, R. L., Beale, S., & Scorza, W. (2006). Balloon-assisted occlusion of the internal iliac arteries in patients with placenta accreta/percreta. CardioVascular and Interventional Radiology, 29(3), 354–361. https://doi.org/10.1007/s00270-005-0176-3
14. Shih, J. C., Liu, K. L., & Shyu, M. K. (2005). Temporary balloon occlusion of the common iliac artery: New approach to bleeding control during cesarean hysterectomy for placenta percreta. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 193(5), 1756–1758. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2005.07.070
15. Sentilhes, L., Kayem, G., Ambroselli, C., Provansal, M., Fernandez, H., & Perrotin, F. (2010). Fertility and pregnancy outcomes following conservative treatment for placenta accreta. Human Reproduction, 25(11), 2803–2810. https://doi.org/10.1093/humrep/deq239
16. Kabiri, D., Hants, Y., Shanwetter, N., Simons, M., & Weiniger, C. F. (2014). Outcomes of subsequent pregnancies after conservative treatment for placenta accreta. International Journal of Gynecology & Obstetrics, 127(3), 206–210. https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2014.06.024
17. American College of Obstetricians and Gynecologists. (2011). ACOG Practice Bulletin No. 120: Use of prophylactic antibiotics in labor and delivery. Obstetrics & Gynecology, 117(6), 1472–1483. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e3182238c31
18. American College of Obstetricians and Gynecologists. (2018). Obstetric Care Consensus No. 7: Placenta accreta spectrum. Obstetrics & Gynecology, 132(6), e259–e275. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000002983
19. Cahill, A. G., Beigi, R., Heine, R. P., Silver, R. M., & Wax, J. R. (2018). Placenta accreta spectrum. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 219(6), B2–B16. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2018.09.042
20. Silver, R. M., & Branch, D. W. (2018). Placenta accreta spectrum. New England Journal of Medicine, 378(16), 1529–1536. https://doi.org/10.1056/NEJMcp1709324
21. Ministry of Health of Ukraine. (2023). Pro zatverdzhennya Standartiv medychnoyi dopomohy «Leyomioma matky»: Nakaz MOZ Ukrayiny vid 25.01.2023 № 147 [On approval of the Standards of Medical Care "Uterine Leiomyoma": Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 147 of January 25, 2023].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 В. В. Трегуб, О. К. Тарасюк, В. А. Кондратюк, І. В. Альтман
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
