ВПЛИВ ЗАПРОПОНОВАНОГО ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ НА СИСТЕМУ ГЕМОСТАЗУ, ЕНДОТЕЛІАЛЬНОГО ТА ІМУННОГО СТАТУСУ У ВАГІТНИХ ПІСЛЯ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2024.2.14987Ключові слова:
вагітність, невиношування, пологи, перинатальні наслідки, ендотеліальна дисфункція, допоміжні репродуктивні технологіїАнотація
Мета дослідження – визначити стан системи гемостазу, ендотеліальних факторів у жінок після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) на тлі запропонованого лікувально-профілактичного комплексу.
Матеріали та методи. Проведено проспективне обстеження 299 вагітних, яких відповідно до типу непліддя та менеджменту поділено на: І група – 94 жінок із трубно-перитонеальним фактором непліддя; ІІ група – 87 жінок з ендокринним фактором непліддя; ІІІ група – 68 жінок із чоловічим фактором непліддя. Контрольну групу сформовано з 50 вагітних зі спонтанним настанням та фізіологічним перебігом вагітності. Залежно від запропонованого підходу до лікування, вагітних розподілено на: підгрупа А – вагітні, які отримували розроблений та запропонований нами комплекс, підгрупа Б – вагітні, які отримували лікування відповідно до загальноприйнятих стандартів надання акушерської допомоги. Таким чином: підгрупа IA – 49 вагітних, підгрупа IБ – 45 пацієнтів, підгрупа IIA – 48, підгрупа IIБ – 39, підгрупа IIIA – 36 та підгрупа IIIБ – 32 вагітних. Вагітним проводили дослідження рівнів гомоцистеїну (метод ІФА, реактиви AXIS-SHILD (Великобританія), імуноферментний аналізатор «Stat Fax 2100» (США)), показників коагулограми (чотириканальний коагулометр Coag 4D (Diagon, Угорщина)), ендотеліну-1 (метод ІФА, реактиви Biomedica (Великобританія), аналізатор «Stat Fax 2100» (США)) та VEGF (метод ІФА, реактиви Biotin Conc (Великобританія), імуноферментний аналізатор «Stat Fax 2100» (США)), проводили забір венозної крові з ліктьової вени та аналіз відповідно до стандартизованих рекомендацій. Рекомендованим комплексом лікувально-профілактичних заходів для вагітних після ДРТ є: прогестеронова підтримка, магнієве насичення, фолієва кислота, L-аргініну аспартат, омега-3 поліненасичені жирні кислоти, тривала психологічна корекція.
Результати дослідження та їх обговорення. Позитивний ефект від запропонованого профілактично-лікувально-діагностичного комплексу у вагітних із неплідністю в анамнезі реалізується за рахунок впливу на:
– концентрацію гомоцистеїну: достовірне зниження середнього показника гомоцистеїну у вагітних підгруп використання запропонованого комплексу (підгрупа ІА – (8,2±1,4) ммоль/л, підгрупа ІБ – (20,3±1,8) ммоль/л, підгрупа ІІА – (10,4±2,4) ммоль/л, підгрупа ІІБ – (19,2±2,2) ммоль/л; підгрупа ІІІА – (9,6±1,8) ммоль/л, підгрупа ІІІБ – (10,8±2,0), р<0,05), що сприяло достовірному зниженню частоти загрози викидня у жінок І групи на 41,6 % (І група до лікування – 66 (70,2 %), підгрупа ІА – 14 (28,6 %), р<0,05) та зменшенню кількості випадків самовільних викиднів серед жінок І групи (ІА підгрупа – 14 (28,6 %), ІБ підгрупа – 26 (57,7 %), р<0,05);
– коагуляційний гомеостаз: нормалізація показників ланки гомеостазу – достовірне зниження концентрацій фібриногену (підгрупа ІА – (3,2±0,2) г/л, підгрупа ІБ – (4,1±0,1) г/л, р<0,05), D-димеру (підгрупа ІА – (241,5±11,6) нг/мл, підгрупа ІБ – (517,3±12,1) нг/мл, р<0,05) та РФМК (підгрупа ІА – 0,39±0,2, підгрупа ІБ – 0,55±0,1, р<0,05);
– ендотеліальний статус: достовірне зменшення значення VEGF (підгрупа ІА – (38,4±6,1) пг/мл, підгрупа ІБ – (321,8± 14,6) пг/мл; р<0,05, підгрупа ІІА – (42,7±5,8) пг/мл, підгрупа ІІБ – (197,3±13,4); р˂0,05) та ендотеліну-1 (підгрупа ІА – (2,6±0,4) нг/мл, підгрупа ІБ – (17,1±3,2) нг/мл; р<0,05, підгрупа ІІА – (3,1±0,3) нг/мл, підгрупа ІІБ – (11,2±3,0) нг/мл, р˂0,05);
– імунний статус: нормалізація клітинного гомеостазу – достовірне зниження кількості Т-лімфоцитів (підгрупа ІА – 0,39±0,04, підгрупа ІБ – 0,70±0,13, р<0,05), CD3+ (підгрупа ІА – 28,24±1,31, підгрупа ІБ – 34,89±1,29, р<0,05) та підвищення ТCD8+ (підгрупа ІА – 17,24±0,33, підгрупа ІБ – 14,76±0,34, (р<0,05); нормалізація гуморального гомеостазу – нормалізація середнього показника В-лімфоцитів (підгрупа ІА – 28,22±0,61, підгрупа ІБ – 24,28±0,9; р<0,05) та відновлення кількості CD22+ клітин (підгрупа ІА – 0,41±0,02×109/л, підгрупа ІБ – 0,52±0,04×109/л, р<0,05).
Bисновки. Запропонований лікувально-діагностичний комплекс є ефективним методом для корекції змін ендотеліальних факторів, гемостазу та імунного статусу у вагітних після ДРТ та може бути рекомендований для використання у практичній медицині всім вагітним цієї групи.
Посилання
1. Maslo, D. (2016). Optymizatsiia taktyky vedennia vahitnosti ta polohiv u zhinok pislia zastosuvannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii [Optimization of pregnancy and childbirth management in women after the use of assisted reproductive technologies]. Health of Woman, 5, 160–164. [In Ukrainian]. doi 10.15574/HW.2017.120.123
2. Rubinstein, A. (2022). Taktyka vedennia vahitnosti, polohiv ta pisliapolohovoho periodu u patsiientok piznoho reproduktyvnoho viku z vahitnistiu, yaka nastala za dopomohoiu dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii [Management of pregnancy, childbirth, and the postpartum period in women of advanced reproductive age with pregnancies achieved through assisted reproductive technologies]. Reproductive Health of Woman, 4, 16–22. [In Ukrainian]. https://doi.org/10.30841/2708-8731.4.2022.262761
3. Golyanovskyi, O., Zukin, V., Shemiakina, N., & Rubinstein, A. (2021). Osoblyvosti perebihu vahitnosti, polohiv ta pisliapolohovoho periodu na tli zastosuvannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii [Golyanovskyi, O., Zukin, V., Shemiakina, N., & Rubinstein, A. (2021). Osoblyvosti perebihu vahitnosti, polohiv ta pisliapolohovoho periodu na tli zastosuvannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii s]. Reproductive Health of Woman, 9–10, 79–87. [In Ukrainian]. https://doi.org/10.30841/2708-8731.9-10.2021.252598
4. Nevyshna, Y. (2021). Suchasni pohliady na profilaktyku akusherskykh ta perynatalnykh uskladnen u zdorovykh vahitnykh: Ohliad literatury [Modern views on the prevention of obstetric and perinatal complications in healthy pregnant women: A literature review]. Reproductive Health of Woman, 1, 49–53. [In Ukrainian]. https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2021.229715
5. Andriichuk, T., Senchuk, A., & Chermak, V. (2021). Stan systemy maty–platsenta–plid u vahitnykh iz obtiazhenym hinekolohichnym anamnezom [The condition of the mother–placenta–fetus system in pregnant women with a complicated gynecological history]. Reproductive Health of Woman, 1, 70–74. [In Ukrainian]. https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2021.229719
6. Seliukova, N. Y., Kustova, S., Boiko, M., Brechka, N., Korenieva, Y., & Mysiura, K. (2019). Platsentarna nedostatnist: Stan problemy ta zasoby rannoi profilaktyky yii naslidkiv [Placental insufficiency: Current state of the problem and methods of early prevention of its consequences]. Odesa Medical Journal, 3, 40–45. [In Ukrainian].
7. Qu, H., & Khalil, R. A. (2020). Vascular mechanisms and molecular targets in hypertensive pregnancy and preeclampsia. American Journal of Physiology–Heart and Circulatory Physiology, 319(3), H661–H681. https://doi.org/10.1152/ajpheart.00189.2020
8. Linnikov, V., & Linnikov, S. (2019). Trombofiliia yak kliuchova lanka patohenezu uskladnen v akusherstvi ta hinekolohii [Thrombophilia as a key link in the pathogenesis of complications in obstetrics and gynecology]. Science and Education, 3, 31–36. [In Ukrainian]. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2019-3-5
9. Guo, J., Feng, Q., Chaemsaithong, P., et al. (2023). Biomarkers at 6 weeks' gestation in the prediction of early miscarriage in pregnancy following assisted reproductive technology. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 102(8), 1073–1083. https://doi.org/10.1111/aogs.14588
10. Boichuk, A. V., Ovcharuk, V. V., & Khlibovska, O. I. (2017). Diahnostyka i korektsiia porushen u vahitnykh iz dysfunktsiieiu platsenty [Diagnosis and correction of disorders in pregnant women with placental dysfunction]. Obstetrics. Gynecology. Genetics, 3(2), 5–7. [In Ukrainian].
11. Borzenko, I. B. (2020). Prohnozuvannia ta rannia diahnostyka zatrymky rostu ploda u vahitnykh iz platsentarnoiu dysfunktsiieiu [Prediction and early diagnosis of fetal growth restriction in pregnant women with placental dysfunction] (Doctoral dissertation). [In Ukrainian].
12. Golyanovskyi, O., Morozova, O., & Frolov, S. (2023). Hiperhomotsysteinemiia yak marker akusherskoi patolohii [Hyperhomocysteinemia as a marker of obstetric pathology]. Reproductive Health of Woman, 3, 52–59. [In Ukrainian].
13. Ministry of Health of Ukraine. (2022). Fiziolohichni polohy [Physiological childbirth] (Order No. 170, January 26, 2022). [In Ukrainian].
14. Ministry of Health of Ukraine. (2013). Pro zatverdzhennia Instruktsii pro poriadok zastosuvannia dopomizhnykh reproduktyvnykh tekhnolohii [On approval of the Instruction on the procedure for the use of assisted reproductive technologies] (Order No. 787, September 9, 2013). [In Ukrainian].
15. Romero, R., Conde-Agudelo, A., Da Fonseca, E., et al. (2018). Vaginal progesterone for preventing preterm birth and adverse perinatal outcomes in singleton gestations with a short cervix: A meta-analysis of individual patient data. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 218(2), 161–180. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2017.11.576
16. Babenko, V., Mokiienko, A., & Levkovska, V. Y. (2022). Biostatystyka [Biostatistics]. Odesa. [In Ukrainian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Л. М. Вигівська, І. В. Майданник, О. О. Чорна, Н. М. Гичка, В. М. Комар, К. В. Коливанова
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
