ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ РЕКУРЕНТНИХ ГОСТРИХ РЕСПІРАТОРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ФОНІ ЛІМФАДЕНОЇДНОЇ ГІПЕРТРОФІЇ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2024.1.14758Ключові слова:
діти, рекурентні респіраторні захворювання, лімфаденоїдна гіпертрофія, клініка, діагностика, риносинусит, кашель, гіпертерміяАнотація
Мета дослідження – вивчити особливості клінічного перебігу рекурентних гострих респіраторних захворювань (РГРЗ) залежно від наявності чи відсутності супутньої лімфаденоїдної гіпертрофії (ЛАГ) у дітей дошкільного віку.
Матеріали та методи. Об’єктом дослідження стали діти віком 3–6 років із повторними епізодами (6 та більше протягом року) РГРЗ в анамнезі, що звернулися за медичною допомогою з приводу чергового епізоду респіраторного захворювання. Дітей було розподілено на 2 групи по 30 дітей у кожній, залежно від наявності ЛАГ. 20 соматично здорових дітей, у яких було менше 6 епізодів гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) за минулий рік, увійшли до групи контролю. Ретроспективно вивчали частоту та тривалість епізодів ГРЗ впродовж останніх 12 місяців за аналізом медичної документації з визначенням індексу резистентності. Проаналізовано нозологічний спектр попередніх уражень респіраторного тракту, розвиток та характеристики ускладнень. Щодо актуального епізоду в усіх дітей оцінювали тривалість та вираження основних симптомів ГРЗ, об’єм застосованої симптоматичної та антибактеріальної терапії.
Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що діти дошкільного віку із РГРЗ та фоновою ЛАГ мали більшу середню кількість і тривалість респіраторних епізодів та зниження індексу резистентності. Серед нозологічних форм у таких дітей переважали поствірусний риносинусит, гострий бронхіт, а пневмонію діагностували вірогідно частіше, ніж у дітей контрольної групи. Водночас у дітей із ЛАГ частіше спостерігали бактеріальні ускладнення, що потребували призначення антибіотикотерапії. Аналіз основних симптомів ГРЗ показав, що їхні тривалість і вираження у дітей із ЛАГ були вірогідно більшими порівняно з групою контролю, а такі симптоми, як кашель та утруднення носового дихання, були достовірно тривалішими порівняно з дітьми без супутньої лімфаденоїдної гіпертрофії.
Висновки. Лімфаденоїдна гіпертрофія має несприятливий вплив на здоров’я дітей дошкільного віку, сприяє частішому рецидивуванню респіраторної патології, збільшує тяжкість та тривалість основних симптомів захворювання.
Посилання
1. Berezhnyi, V. V. (2019). Hostri respiratorni zakhvoriuvannia u ditei: Rannii startovyi pidkhid do terapii. Dokazova baza danykh (ohliad) [Acute respiratory infections in children: An early startup approach to therapy. Evidence database (Review)]. Suchasna pediatriia (Modern Pediatrics), 1(97), 89–100. https://doi.org/10.15574/SP.2019.97.89
2. Kryvopustov, S. P., & Abaturov, O. Ye. (2020). Hostri respiratorni infektsii v ditei [Acute respiratory infections in children]. Zdorov'ia Ukrainy XXI Storichchia (Health of Ukraine of the 21st Century), 6(475), 39. https://repo.dma.dp.ua/id/eprint/5417
3. Lemko, O. I., & Lukashchuk, S. V. (2019). Rekurentni respiratorni zakhvoriuvannia u praktytsi simeinoho likaria ta pediatra: Osnovni pytannia (ohliad literatury) [Recurrent respiratory diseases in family medicine and pediatrics: Main issues (Literature review)]. Zaporizhskyi Medychnyi Zhurnal (Zaporizhia Medical Journal), 21(6), 835–842. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.6.186715
4. Markov, I. S., & Markov, A. I. (2021). Klinichnyi obraz dytyny, shcho chasto khvoriie (novyi pohliad na pokhodzhennia, diahnostyku, likuvannia). Povidomlennia 1. Pokhodzhennia, klinika [Clinical picture of a frequently ill child: A new look at etiology, diagnosis and treatment. Report 1. Origin and clinical features]. Aktualna Infektolohiia (Actual Infectology), 9(4), 28–42. https://doi.org/10.22141/2312-431X.9.4.2021.246481
5. Synoverska, O. B., Berezna, T. H., Vovk, Z. V., Lazurkevych, Kh. O., & Yakubiv-Han, I. H. (2021). Rekurentni zakhvoriuvannia v ditei: Novi mozhlyvosti profilaktyky [Recurrent respiratory diseases in children: New opportunities for prevention]. Zdorov'ia Dytyny (Child's Health), 15(4). http://www.mif-ua.com/m/archive/article/49949
6. Chiappini, E., Santamaria, F., Marseglia, G. L., Marchisio, P., Galli, L., et al. (2021). Prevention of recurrent respiratory infections: Inter-society consensus. Italian Journal of Pediatrics, 47(1), 211. https://doi.org/10.1186/s13052-021-01150-0
7. Chernyshova, L. I. (2018). Rekurentni respiratorni zakhvoriuvannia u ditei: Alhorytm dii likaria (lektsiia) [Recurrent respiratory diseases in children: Physician's action algorithm (Lecture)]. Suchasna Pediatriia (Modern Pediatrics), 3(91), 92–97. https://doi.org/10.15574/SP.2018.91.92
8. Tsvirenko, S. M., Artiomova, N. S., Ananevych, O. I., Andrushchenko, I. I., & Belan, O. V. (2019). Osoblyvosti proiaviv hostrykh respiratornykh zakhvoriuvan u ditei rannoho viku [Clinical manifestations of acute respiratory diseases in infants]. Visnyk Ukrainskoi Medychnoi Stomatolohichnoi Akademii (Bulletin of the Ukrainian Medical Stomatological Academy), 19(4), 38–42. https://doi.org/10.31718/2077-1096.19.4.38
9. Corsello, A., Milani, G. P., Picca, M., Buzzetti, R., Carrozzo, R., Gambino, M., Chiaffoni, G., Marchisio, P., & Mameli, C. (2024). Recurrent upper respiratory tract infections in early childhood: A newly defined clinical condition. Italian Journal of Pediatrics, 50(1), 30. https://doi.org/10.1186/s13052-024-01600-5
10. Niedzielski, A., Chmielik, L. P., Mielnik-Niedzielska, G., Kasprzyk, A., & Bogusławska, J. (2023). Adenoid hypertrophy in children: A narrative review of pathogenesis and clinical relevance. BMJ Paediatrics Open, 7, e001710. https://doi.org/10.1136/bmjpo-2022-001710
11. Zhang, X., Dai, X., Li, X., Xie, X., Chen, Y., Chen, Y., Guan, H., & Zhao, Y. (2024). Recurrent respiratory tract infections in children might be associated with vitamin A status: A case-control study. Frontiers in Pediatrics, 11, 1165037. https://doi.org/10.3389/fped.2023.1165037
12. Ahmad, Z., Krüger, K., Lautermann, J., Lipper, B. T., Tenenbaum, T., Tigges, M., & Tisch, M. (2023). Adenoid hypertrophy—Diagnosis and treatment: The new S2k guideline. HNO, 71(Suppl. 1), 67–72. https://doi.org/10.1007/s00106-023-01299-6
13. Zwierz, A., Domagalski, K., Masna, K., & Burduk, P. (2022). Effectiveness of evaluation of adenoid hypertrophy in children by flexible nasopharyngoscopy examination (FNE): Proposed examination frequency schema. Diagnostics, 12(7), 1734. https://doi.org/10.3390/diagnostics12071734
14. Xie, L., Gelfand, A., & Murphy, C. C. (2022). Prevalence of polypharmacy and associated adverse outcomes and risk factors among children with asthma in the USA: A cross-sectional study. BMJ Open, 12(10), e064708. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2022-064708
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
