КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАЦІЄНТОК З ЕНДОМЕТРІОЗАСОЦІЙОВАНИМ БЕЗПЛІДДЯМ, ЯКИМ КОНТРОЛЬОВАНУ ОВАРІАЛЬНУ СТИМУЛЯЦІЮ ЗДІЙСНЮВАЛИ ЗА КОРОТКИМ ПРОТОКОЛОМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2024.1.14753Ключові слова:
безпліддя, допоміжні репродуктивні технології, екстракорпоральне запліднення, контрольована оваріальна стимуляція, ендометріоз, антимюллерів гормон, вагітність, невиношування вагітностіАнотація
Мета дослідження – оцінити клінічну картину та вплив на результативність лікування при ендометріозасоційованому безплідді у жінок, які проходили контрольовану оваріальну стимуляцію за коротким протоколом з антагоністами ГнРГ у програмах екстракорпорального запліднення.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз 112 карток амбулаторного пацієнта. Пацієнтки були поділені на 3 групи: до першої групи увійшли 42 жінки з ендометріозасоційованим безпліддям, які в анамнезі мають хірургічне лікування ендометріом яєчника та не мають активної ендометріоми станом на початок циклу стимуляції; до другої групи увійшли 40 пацієнток із одно- або двобічними активними ендометріомами, які не мали оперативного лікування; 30 жінок, які увійшли до групи контролю, мали безпліддя, пов’язане виключно із трубним фактором.
Результати дослідження та їх обговорення. Тривалість безпліддя в усіх групах жінок складала від 3 до 10 років. Найнижчі середні рівні антимюллерового гормону (АМГ) були зафіксовані в групі пацієнток, які мають в анамнезі оперативне втручання на органах малого таза із приводу ендометріозу яєчників, і становили (0,98±0,11) нг/мл. Тривалість стимуляції коливалась від 9 до 12 днів та в середньому складала (11,46±0,25) дня у першій групі, (11,20±0,22) дня – у другій групі та (10,45±0,21) дня – у групі контролю. У групах жінок із ендометріозом яєчників відмічали тенденцію до більших стартової та сумарної дози гонадотропінів на цикл КОС, а також більшої тривалості стимуляції і кількості днів введення ант-ГнРГ. Найменша кількість досягнутих клінічних вагітностей (27,50 %) і пологів (15,00 %) зареєстрована у групі жінок з активним на момент стимуляції ендометріозом яєчників. У жінок із ендометріозасоційованими оперативними втручаннями в анамнезі показники результативності циклів ЕКЗ були дещо кращими, втім, також достовірно нижчими відносно групи контролю.
Висновки. Жінки з перенесеним хірургічним втручанням перед ЕКЗ потребують більшої кількості днів стимуляції та вищої дози гонадотропінів, а також мають достовірно нижчі результати виходу яйцеклітин та ембріонів, що потенційно впливає на загальну результативність програм ЕКЗ, знижуючи частоту настання вагітності та пологів.
Посилання
1. Kiesel, L., & Sourouni, M. (2019). Diagnosis of endometriosis in the 21st century. Climacteric, 22(3), 296–302. https://doi.org/10.1080/13697137.2019.1578743
2. Zondervan, K. T., Becker, C. M., & Missmer, S. A. (2020). Endometriosis. The New England Journal of Medicine, 382(13), 1244–1256. https://doi.org/10.1056/NEJMra1810764
3. Leone Roberti Maggiore, U., Chiappa, V., Ceccaroni, M., Roviglione, G., Savelli, L., Ferrero, S., Raspagliesi, F., & Spanò Bascio, L. (2024). Epidemiology of infertility in women with endometriosis. Best Practice & Research: Clinical Obstetrics & Gynaecology, 92, 102454. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2023.102454
4. Chapron, C., Lafay-Pillet, M. C., Monceau, E., Borghese, B., Ngô, C., Souza, C., & de Ziegler, D. (2011). Questioning patients about their adolescent history can identify markers associated with deep infiltrating endometriosis. Fertility and Sterility, 95(3), 877–881. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2010.10.027
5. Bourdel, N., Chauvet, P., Billone, V., Douridas, G., Fauconnier, A., Gerbaud, L., & Canis, M. (2019). Systematic review of quality of life measures in patients with endometriosis. PLoS ONE, 14(1), e0208464. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0208464
6. Agarwal, S. K., Chapron, C., Giudice, L. C., Laufer, M. R., Leyland, N., Missmer, S. A., Singh, S. S., & Taylor, H. S. (2019). Clinical diagnosis of endometriosis: A call to action. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 220(4), 354.e1–354.e12. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2018.12.039
7. Gardner, D. K., Lane, M., Stevens, J., Schlenker, T., & Schoolcraft, W. B. (2000). Blastocyst score affects implantation and pregnancy outcome: Towards a single blastocyst transfer. Fertility and Sterility, 73(6), 1155–1158. https://doi.org/10.1016/S0015-0282(00)00518-5
8. Máté, G., Bernstein, L. R., & Török, A. L. (2018). Endometriosis is a cause of infertility. Does reactive oxygen damage to gametes and embryos play a key role in the pathogenesis of infertility caused by endometriosis? Frontiers in Endocrinology, 9, 725. https://doi.org/10.3389/fendo.2018.00725
9. Lee, D., Kim, S. K., Lee, J. R., & Jee, B. C. (2020). Management of endometriosis-related infertility: Considerations and treatment options. Clinical and Experimental Reproductive Medicine, 47(1), 1–11. https://doi.org/10.5653/cerm.2019.02971
10. Donnez, J., & Dolmans, M. M. (2021). Endometriosis and medical therapy: From progestogens to progesterone resistance to GnRH antagonists: A review. Journal of Clinical Medicine, 10(5), 1085. https://doi.org/10.3390/jcm1005108
11. Berlanda, N., Vercellini, P., Somigliana, E., Frattaruolo, M. P., Buggio, L., & Gattei, U. (2013). Role of surgery in endometriosis-associated subfertility. Seminars in Reproductive Medicine, 31(2), 133–143. https://doi.org/10.1055/s-0032-1333478
12. Da Broi, M. G., Jordão, A. A., Jr., Ferriani, R. A., & Navarro, P. A. (2018). Oocyte oxidative DNA damage may be involved in minimal/mild endometriosis-related infertility. Molecular Reproduction and Development, 85(2), 128–136. https://doi.org/10.1002/mrd.22943
13. Somigliana, E., Arnoldi, M., Benaglia, L., Iemmello, R., Nicolosi, A. E., & Ragni, G. (2008). IVF-ICSI outcome in women operated on for bilateral endometriomas. Human Reproduction, 23(7), 1526–1530. https://doi.org/10.1093/humrep/den133
14. Moreno-Sepulveda, J., Romeral, C., Niño, G., & Pérez-Benavente, A. (2022). The effect of laparoscopic endometrioma surgery on anti-Müllerian hormone: A systematic review of the literature and meta-analysis. JBRA Assisted Reproduction, 26(1), 88–104. https://doi.org/10.5935/1518-0557.20210060
15. Tomassetti, C., Meuleman, C., Pexsters, A., Mihalyi, A., Kyama, C., Simsa, P., & D'Hooghe, T. M. (2006). Endometriosis, recurrent miscarriage and implantation failure: Is there an immunological link? Reproductive BioMedicine Online, 13(1), 58–64. https://doi.org/10.1016/S1472-6483(10)62016-0
16. Cohen, A., Almog, B., & Tulandi, T. (2017). Sclerotherapy in the management of ovarian endometrioma: Systematic review and meta-analysis. Fertility and Sterility, 108(1), 117–124.e5. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2017.05.015
17. Broi, M. G. D., Ferriani, R. A., & Navarro, P. A. (2019). Ethiopathogenic mechanisms of endometriosis-related infertility. JBRA Assisted Reproduction, 23(3), 273–280. https://doi.org/10.5935/1518-0557.20190029
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
