КЛІНІКО-АНАМНЕСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПАЦІЄНТОК ІЗ ЕНДОКРИННИМ ФАКТОРОМ БЕЗПЛІДДЯ ПРИ ПОЄДНАННІ СИНДРОМУ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ ТА МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2024.1.14751Ключові слова:
безпліддя, синдром полікістозних яєчників, метаболічний синдром, інсулінорезистентність, ановуляція, порушення менструальної функції, допоміжні репродуктивні технології, невиношування вагітностіАнотація
Мета дослідження – встановити характерні клініко-анамнестичні особливості пацієнток із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) та метаболічним синдромом, які можуть мати вплив на результати лікування безпліддя при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій.
Матеріали та методи. Було проведено ретроспективний аналіз 120 амбулаторних медичних карт пацієнток із безпліддям, які лікувалися у медичному центрі «Клініка професора Стефана Хміля» у період з 2013 до 2023 р. Пацієнток було поділено на три групи. Основну групу дослідження склали 46 безплідних жінок із СПКЯ та метаболічним синдромом. Групу порівняння склали 44 пацієнтки із безпліддям та СПКЯ. 30 пацієнток із трубним фактором безпліддя склали групу контролю.
Результати дослідження та їх обговорення. Основною скаргою жінок, які увійшли в групи дослідження та контролю, було ненастання вагітності протягом 1 року та більше при регулярному відкритому статевому житті. Третина жінок (34,16 %) звернулась до репродуктолога одразу після 1 року самостійних спроб. Решта жінок має в анамнезі від 2 до 9 років безпліддя. Аналіз параметрів менструальної функції жінок основної групи та групи порівняння встановив характерні для СПКЯ патерни. Олігоменорея (менше 8 циклів за рік) була більш характерною для групи СПКЯ, тоді як у групі СПКЯ та метаболічного синдрому непоодинокими були випадки вторинної аменореї (затримка менструації більш ніж на 6 місяців). З попередньо застосованих методик лікування варто відмітити індукції овуляції кломіфен цитратом/летрозолом (30,43 % пацієнток основної групи та 27,27 % – групи порівняння), внутрішньоматкові інсемінації в індукованих циклах (10,87 та 9,09 % відповідно) та навіть проведення циклів ЕКЗ із подальшим ембріотрансфером (у 15,22 та 11,36 % пацієнток відповідно).
Висновки. Аналіз менструальної та репродуктивної функцій пацієнток із СПКЯ та метаболічним синдромом виявив характерні розлади фертильності та овуляції, які, своєю чергою, спричинили безпліддя. Попередні невдалі результати застосування методик ДРТ при лікуванні безпліддя у даної когорти жінок потребують особливої уваги та оптимізації діагностично-лікувального алгоритму.
Посилання
1. Cox, C. M., Thoma, M. E., Tchangalova, N., Mburu, G., Bornstein, M. J., Johnson, C. L., & Kiarie, J. (2022). Infertility prevalence and the methods of estimation from 1990 to 2021: a systematic review and meta-analysis. Human Reproduction Open, 2022(4), hoac051. DOI: https://doi.org/10.1093/hropen/hoac051
2. World Health Organization. (2023). Infertility prevalence estimates: 1990–2021. Available at: https://www.who.int/publications/i/item/9789240065488
3. NICHD. (n.d.). How common is male infertility, and what are its causes? Available at: https://www.nichd.nih.gov/health/topics/menshealth/conditioninfo/infertility
4. Carson, S. A., & Kallen, A. N. (2021). Diagnosis and management of infertility: A review. JAMA, 326(1), 65–76. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2021.4788
5. Walker, M. H., & Tobler, K. J. (2022). Female infertility. In StatPearls. StatPearls Publishing. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK556033/
6. Deswal, R., Narwal, V., Dang, A., & Pundir, C. S. (2020). The prevalence of polycystic ovary syndrome: A brief systematic review. Journal of Human Reproductive Sciences, 13(4), 261–271. DOI: https://doi.org/10.4103/jhrs.JHRS_95_18
7. Rababa'h, A. M., Matani, B. R., & Yehya, A. (2022). An update of polycystic ovary syndrome: Causes and therapeutic options. Heliyon, 8(10), e11010. DOI: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2022.e11010
8. Khmil, M., Khmil, S., & Marushchak, M. (2020). Hormone imbalance in women with infertility caused by polycystic ovary syndrome: Is there a connection with body mass index? Open Access Macedonian Journal of Medical Sciences, 8(B), 731–737. DOI: https://doi.org/10.3889/oamjms.2020.4567
9. Khmil Doswald, A. S., Khmil, M. S., & Khmil, S. V. (2021). Epidemiology of polycystic ovary syndrome, endometriosis and their comorbid course. Bulletin of Medical and Biological Research, 3(4), 135–145. DOI: https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12662
10. Khmil, M. S., Khmil Doswald, A. S., & Khmil, S. V. (2019). Polycystic ovary syndrome as a factor in endocrine infertility. Bulletin of Medical and Biological Research, (2), 77–83.
11. Khan, M. J., Ullah, A., & Basit, S. (2019). Genetic basis of polycystic ovary syndrome (PCOS): Current perspectives. The Application of Clinical Genetics, 12, 249–260. DOI: https://doi.org/10.2147/TACG.S200341
12. Chandrasekaran, S., & Sagili, H. (2018). Metabolic syndrome in women with polycystic ovary syndrome. The Obstetrician & Gynaecologist, 20(4), 245–252. DOI: https://doi.org/10.1111/tog.12519
13. Leal, C. R. V., Zanolla, K., Spritzer, P. M., & Reis, F. M. (2024). Assisted reproductive technology in the presence of polycystic ovary syndrome: Current evidence and knowledge gaps. Endocrine Practice, 30(1), 64–69. DOI: https://doi.org/10.1016/j.eprac.2023.09.004
14. Sun, Y. F., Zhang, J., Xu, Y. M., Cao, Z. Y., Wang, Y. Z., Hao, G. M., & Gao, B. L. (2020). High BMI and insulin resistance are risk factors for spontaneous abortion in patients with polycystic ovary syndrome undergoing assisted reproductive treatment: A systematic review and meta-analysis. Frontiers in Endocrinology, 11, 592495. DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2020.592495
15. Ding, H., Zhang, J., Zhang, F., Zhang, S., Chen, X., Liang, W., & Xie, Q. (2021). Resistance to insulin and elevated level of androgen: A major cause of polycystic ovary syndrome. Frontiers in Endocrinology, 12, 741764. DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2021.741764
16. Herman, R., Sikonja, J., Jensterle, M., Janez, A., & Dolzan, V. (2023). Insulin metabolism in polycystic ovary syndrome: Secretion, signaling, and clearance. International Journal of Molecular Sciences, 24(4), 3140. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms24043140
17. Kim, C. H., & Lee, S. H. (2022). Effectiveness of lifestyle modification in polycystic ovary syndrome patients with obesity: A systematic review and meta-analysis. Life (Basel), 12(2), 308. DOI: https://doi.org/10.3390/life12020308
18. Shahid, R., Iahtisham-Ul-Haq, Mahnoor, Awan, K. A., Iqbal, M. J., Munir, H., & Saeed, I. (2022). Diet and lifestyle modifications for effective management of polycystic ovarian syndrome (PCOS). Journal of Food Biochemistry, 46(7), e14117. DOI: https://doi.org/10.1111/jfbc.14117
19. Khmil, M. S., Khmil-Dosvald, A. S., Khmil, S. V., & Pidhaina, I. Ya. (2018). The prospects of inositol using in women with polycystic ovary syndrome (literature review). Bulletin of Social Hygiene and Health Protection Organization of Ukraine, (4), 82–89.
20. Kotlyar, A. M., & Seifer, D. B. (2023). Women with PCOS who undergo IVF: A comprehensive review of therapeutic strategies for successful outcomes. Reproductive Biology and Endocrinology, 21(1), 70. DOI: https://doi.org/10.1186/s12958-023-01120-7
21. Cakiroglu, Y., Doger, E., Vural, F., Kopuk, S. Y., & Vural, B. (2017). Impact of insulin resistance and obesity on intracytoplasmic sperm injection outcomes in young women with polycystic ovary syndrome. Northern Clinics of Istanbul, 4(3), 218–224. DOI: https://doi.org/10.14744/nci.2017.79663
22. Nair, N., More, A., Bankar, N. J., Badge, A., Gajbe, U., & Singh, B. R. (2024). A comprehensive approach to polycystic ovarian syndrome: A case report of successful intracytoplasmic sperm injection treatment utilizing the short antagonist protocol and hatching. Cureus, 16(2), e54457. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.54457
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
