ВЕДЕННЯ ВАГІТНОСТІ У ЖІНОК ІЗ ВИЛІКУВАНИМ БЕЗПЛІДДЯМ НА ТЛІ СИНДРОМУ ГІПЕРПРОЛАКТИНЕМІЇ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2024.1.14750Ключові слова:
безпліддя, ідіопатична гіперпролактинемія, мікропролактинома, каберголін, ускладнення вагітності, викидні, передчасні пологи, дидрогестеронАнотація
Мета дослідження – визначити особливості перебігу вагітності та пологів у жінок із вилікуваним безпліддям внаслідок синдрому гіперпролактинемії (СГПРЛ) на тлі ідіопатичної гіперпролактинемії (ІГ) або мікропролактином (МП) й ефективність гормональної підтримки такої вагітності дидрогестероном.
Матеріали та методи. Спостереження охоплювало 78 безплідних жінок із СГПРЛ внаслідок МП або ІГ, у яких внаслідок лікування каберголіном настала вагітність. Після настання вагітності жінки основної групи О (n=32) отримували дидрогестерон до 20 тижнів вагітності, вітамінно-мінеральні комплекси, при високих цифрах сироваткового пролактину (ПРЛ) – каберголін до нормалізації рівнів ПРЛ; жінок групи порівняння П (n=30) вели відповідно до існуючих стандартів ведення вагітності. Контрольну групу К склали 30 умовно здорових фертильних жінок без нейроендокринних порушень. Досліджено гормональний профіль сироватки периферичної крові в динаміці лікування безпліддя, сироваткові рівні ПРЛ у терміни вагітності 11–12, 18–20, 30–31 і 36–37 тижнів, результати перебігу вагітності та пологів.
Результати дослідження та їх обговорення. До початку лікування гормональний статус безплідних жінок із СГПРЛ характеризувався підвищеним рівнем ПРЛ та вільного тестостерону, зниженими сироватковими концентраціями фолікулостимулювального та лютеїнізуючого гормонів, естрадіолу та прогестерону. Безперервне лікування каберголіном займало в середньому (6,21±0,16) міс. Овуляція відновилася через (5,27±0,13) міс. Вагітність була досягнута при СГПРЛ через (8,04±0,19) міс. Проведення запропонованого лікування привело у групі О до зниження частоти загрози викидня у 3,47 раза (СШ 0,1868 [0,0610–0,5723]), дисфункції плаценти у 5,07 раза (CШ 0,0827 [0,0266–0,2567]), викиднів у 12,92 раза (CШ 0,0585 [0,0069–0,4971]), передчасного розриву плодових оболонок у 3,60 раза (CШ 0,2121 [0,0585–0,7686]). Передчасні пологи у групі П були у 36,36 % випадків, у групі О усі пологи були терміновими (p<0,01).
Висновки. Тривале лікування каберголіном у жінок із безпліддям на тлі ІГ та МП відновлює фертильність, а застосування дидрогестерону в першій половині вагітності призводить до вірогідного зниження гестаційних та акушерських ускладнень.
Посилання
1. Faron-Górecka, A., Latocha, K., Pabian, P., Kolasa, M., Sobczyk-Krupiarz, I., & Dziedzicka-Wasylewska, M. (2023). The involvement of prolactin in stress-related disorders. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(4), 3257. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph20043257
2. Flores-Espinosa, P., Méndez, I., Irles, C., Olmos-Ortiz, A., Helguera-Repetto, C., Mancilla-Herrera, I., et al. (2023). Immunomodulatory role of decidual prolactin on the human fetal membranes and placenta. Frontiers in Immunology, 14, 1212736. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2023.1212736
3. Szukiewicz, D. (2024). Current insights in prolactin signaling and ovulatory function. International Journal of Molecular Sciences, 25(4), 1976. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms25041976
4. Glezer, A., Mendes Garmes, H., Kasuki, L., Martins, M., Condé Lamparelli Elias, P., Dos Santos Nunes Nogueira, V., et al. (2024). Diagnosis of hyperprolactinemia in women: A Position Statement from the Brazilian Federation of Gynecology and Obstetrics Associations (Febrasgo) and the Brazilian Society of Endocrinology and Metabolism (SBEM). Archives of Endocrinology and Metabolism, 68, e230502. DOI: https://doi.org/10.20945/2359-4292-2023-0502
5. Glezer, A., Garmes, H. M., Kasuki, L., Martins, M., Elias, P. C. L., Nogueira, V. D. S. N., et al. (2024). Hyperprolactinemia in women: diagnostic approach. Revista Brasileira de Ginecologia e Obstetrícia, 46, e-FPS04. DOI: https://doi.org/10.61622/rbgo/2024FPS04
6. Tronko, M. D., Antipkin, Yu. G., Kaminsky, V. V., & Tatarchuk, T. F. (2016). National consensus on the management of patients with hyperprolactinemia. Reproductive Endocrinology, 4(30), 8–18. DOI: https://doi.org/10.18370/2309-4117.2016.30.8-18
7. Núñez-Sánchez, E., Flores-Espinosa, P., Mancilla-Herrera, I., González, L., Cisneros, J., Olmos-Ortiz, A., et al. (2021). Prolactin modifies the in vitro LPS-induced chemotactic capabilities in human fetal membranes at the term of gestation. American Journal of Reproductive Immunology, 86(2), e13413. DOI: https://doi.org/10.1111/aji.13413
8. Martynovska, O. V., & Nosenko, O. M. (2023). Prolactin levels in the dynamics of the gestational period in women with cured infertility due to hyperprolactinemia syndrome. Journal of Marine Medicine. Materials of the II Interdisciplinary Scientific and Practical Conference with International Participation "Readings Named after Professor Oleksandr Zelinskyi", 2(99), 222–223. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.8171419
9. Gierach, M., Bruska-Sikorska, M., Rojek, M., & Junik, R. (2022). Hyperprolactinemia and insulin resistance. Endokrynologia Polska, 73(6), 959–967. DOI: https://doi.org/10.5603/EP.a2022.0075
10. Varaldo, E., Cuboni, D., Prencipe, N., Aversa, L. S., Sibilla, M., Bioletto, F., et al. (2024). Are prolactin levels efficient in predicting a pituitary lesion in patients with hyperprolactinemia? Endocrine, 84(2), 670–676. DOI: https://doi.org/10.1007/s12020-023-03678-z
11. Holesh, J. E., Bass, A. N., & Lord, M. (2023). Physiology, Ovulation. In StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing.
12. Munro, M. G., Balen, A. H., Cho, S., Critchley, H. O. D., Díaz, I., Ferriani, R., et al. (2022). The FIGO Ovulatory Disorders Classification System. Human Reproduction, 37(10), 2446–2464. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/deac180
13. Vander Borght, M., & Wyns, C. (2018). Fertility and infertility: Definition and epidemiology. Clinical Biochemistry, 62, 2–10. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clinbiochem.2018.03.012
14. Auriemma, R. S., Del Vecchio, G., Scairati, R., Pirchio, R., Liccardi, A., Verde, N., et al. (2020). The interplay between prolactin and reproductive system: focus on uterine pathophysiology. Frontiers in Endocrinology, 11, 594370. DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2020.594370
15. Štelcl, M., Vrublovský, P., & Machač, Š. (2018). Prolactin and alteration of fertility. Česká Gynekologie, 83(3), 232–235.
16. Iancu, M. E., Albu, A. I., & Albu, D. N. (2023). Prolactin relationship with fertility and in vitro fertilization outcomes: a review of the literature. Pharmaceuticals, 16(1), 122. DOI: https://doi.org/10.3390/ph16010122
17. El Hachem, H., Crepaux, V., May-Panloup, P., Descamps, P., Legendre, G., & Bouet, P. E. (2017). Recurrent pregnancy loss: current perspectives. International Journal of Women's Health, 9, 331–345. DOI: https://doi.org/10.2147/IJWH.S100817
18. Tomkiewicz, J., & Darmochwał-Kolarz, D. (2023). The diagnostics and treatment of recurrent pregnancy loss. Journal of Clinical Medicine, 12(14), 4768. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm12144768
19. Zhang, L., Du, Y., Zhou, J., Li, J., Shen, H., Liu, Y., et al. (2023). Diagnostic workup of endocrine dysfunction in recurrent pregnancy loss: a cross-sectional study in Northeast China. Frontiers in Endocrinology, 14, 1215469. DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2023.1215469
20. Zhukova, E. V., Melnychenko, G. V., Romantsova, T. I., & Dzeranova, L. K. (2009). Pregnancy and childbirth in patients with hyperprolactinemic hypogonadism. Journal of Reproductive Health, 20–25.
21. Teede, H. J., Tay, C. T., Laven, J. J. E., Dokras, A., Moran, L. J., Piltonen, T. T., ... International PCOS Network (2023). Recommendations from the 2023 international evidence-based guideline for the assessment and management of polycystic ovary syndrome. European Journal of Endocrinology, 189(2), G43–G64. DOI: https://doi.org/10.1093/ejendo/lvad096
22. Xu, X., Yang, A., Han, Y., Wang, W., Hao, G., & Cui, N. (2023). The association between serum prolactin levels and live birth rates in non-PCOS patients: A retrospective cohort study. PLOS ONE, 18(11), e0295071. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0295071
23. Kaur, R., & Gupta, K. (2016). Endocrine dysfunction and recurrent spontaneous abortion: An overview. International Journal of Applied and Basic Medical Research, 6(2), 79–83. DOI: https://doi.org/10.4103/2229-516X.179024
24. Palomba, S., Santagni, S., & La Sala, G. B. (2015). Progesterone administration for luteal phase deficiency in human reproduction: an old or new issue? Journal of Ovarian Research, 8, 77. DOI: https://doi.org/10.1186/s13048-015-0205-8
25. Flores-Espinosa, P., Preciado-Martínez, E., Mejía-Salvador, A., Sedano-González, G., Bermejo-Martínez, L., Parra-Covarruvias, A., ... Zaga-Clavellina, V. (2017). Selective immuno-modulatory effect of prolactin upon pro-inflammatory response in human fetal membranes. Journal of Reproductive Immunology, 123, 58–64. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jri.2017.09.004
26. Benetti-Pinto, C. L., Prestes Nácul, A., Rosa-E-Silva, A. C. J. S., Maciel, G. A. R., Dos Santos Nunes Nogueira, V., Condé Lamparelli Elias, P., ... Glezer, A. (2024). Treatment of hyperprolactinemia in women: A Position Statement from the Brazilian Federation of Gynecology and Obstetrics Associations (Febrasgo) and the Brazilian Society of Endocrinology and Metabolism (SBEM). Archives of Endocrinology and Metabolism, 68, e230504. DOI: https://doi.org/10.20945/2359-4292-2023-0504
27. Chen, H., Fu, J., & Huang, W. (2016). Dopamine agonists for preventing future miscarriage in women with idiopathic hyperprolactinemia and recurrent miscarriage history. The Cochrane Database of Systematic Reviews, 2016(7), CD008883. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD008883.pub2
28. Cozzi, R., Simona Auriemma, R., De Menis, E., Esposito, F., Ferrante, E., Iatì, G., ... Attanasio, R. (2023). Italian guidelines for the management of prolactinomas. Endocrine, Metabolic & Immune Disorders Drug Targets, 23(12), 1459–1479. DOI: https://doi.org/10.2174/1871530323666230511104045
29. Bashiri, A., Galperin, G., Zeadna, A., Baumfeld, Y., & Wainstock, T. (2023). Increased live birth rate with dydrogesterone among patients with recurrent pregnancy loss regardless of other treatments. Journal of Clinical Medicine, 12(5), 1967. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm12051967
30. Tetruashvili, N., Domar, A., & Bashiri, A. (2023). Prevention of pregnancy loss: combining progestogen treatment and psychological support. Journal of Clinical Medicine, 12(5), 1827. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm12051827
31. Muneeba, S., Jr, Acharya, N., & Mohammad, S. (2023). The role of dydrogesterone in the management of luteal phase defect: a comprehensive review. Cureus, 15(11), e48194. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.48194
32. Carp, H. (2012). A systematic review of dydrogesterone for the treatment of threatened miscarriage. Gynecological Endocrinology, 28(12), 983–990. DOI: https://doi.org/10.3109/09513590.2012.702875
33. Carp, H. (2015). A systematic review of dydrogesterone for the treatment of recurrent miscarriage. Gynecological Endocrinology, 31(6), 422–430. DOI: https://doi.org/10.3109/09513590.2015.1006618
34. Kumar, A., Begum, N., Prasad, S., Aggarwal, S., & Sharma, S. (2014). RETRACTED: Oral dydrogesterone treatment during early pregnancy to prevent recurrent pregnancy loss and its role in modulation of cytokine production: a double-blind, randomized, parallel, placebo-controlled trial. Fertility and Sterility, 102(5), 1357–1363.e3. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2014.07.1251 (Retraction published in Fertility and Sterility. 2023;119(3):518.)
35. 35. Mirza, F. G., Patki, A., & Pexman-Fieth, C. (2016). Dydrogesterone use in early pregnancy. Gynecological Endocrinology, 32(2), 97–106. DOI: https://doi.org/10.3109/09513590.2015.1121982
36. Dante, G., Vaccaro, V., & Facchinetti, F. (2013). Use of progestagens during early pregnancy. Facts, Views & Vision in ObGyn, 5(1), 66–71.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
