КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК УСПІШНОГО ЛІКУВАННЯ ЗАТРИМКИ РОСТУ ПЛОДА У ЖІНКИ З АНТИФОСФОЛІПІДНИМ СИНДРОМОМ І СУБХОРІАЛЬНОЮ ГЕМАТОМОЮ (ІСТОРІЯ ХВОРОБИ)
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2024.1.14737Ключові слова:
субхоріальна гематома, антифосфоліпідний синдром, вагітністьАнотація
Мета дослідження – опис успішного завершення клінічного випадку у вагітної з формуванням субхоріальної гематоми (СХГ) великих розмірів у ІІ триместрі вагітності та антифосфоліпідним синдромом (АФС) із використанням клініко-інструментальних, лабораторних досліджень, а також удосконалення алгоритму надання медикаментозної допомоги.
Матеріали та методи. Обстеження пацієнтки Л. віком 28 років проводили з моменту виникнення СХГ розмірами 115×30 мм у термін 17 тижнів 5 днів. У роботі використано загальноклінічні методи дослідження; коагулограму; експрес-метод візуальної оцінки агрегації тромбоцитів; кількісне визначення розчинних фібрин-мономерних комплексів (РФМК); аналізи на наявність у сироватці крові вовчакового антикоагулянта (ВА), антитіл до кардіоліпіну та β2-глікопротеїну; інструментальні методи: ультразвукове обстеження органів малого таза; проведення тромбоеластографії (ТЕГ).
Результати дослідження та їх обговорення. Тромбоцитопенія невідомого походження, яка супроводжувалась порушенням функції тромбоцитів, у даної пацієнтки призвела до підвищеного споживання тромбіну – основного агоніста функції тромбоцитів, формування тромбофілічного стану і, як наслідок, виникнення вагінальної кровотечі з формуванням СХГ. Виявлення ВА, аналізованого у тесті на згортання крові, у середньому титрі стало підставою для призначення низькомолекулярного гепарину (НМГ) у профілактичному дозуванні.
Висновки. Застосування комплексного підходу в діагностиці порушень системи гемостазу у вагітних із СХГ великих розмірів ІІ триместру та обстеження їх на АФС при виявленні підвищеного коагуляційного потенціалу може сприяти позитивному результату завершення даної вагітності.
Посилання
1. Nevhadovska, P.M., Chechuha, S.B., Nochvina, O.A., & Dzis, N.P. (2020). Clinical characteristics of women with habitual miscarriage and chronic endometritis. Visnyk Vinnytskoho Natsionalnoho Medychnoho Universytetu (Bulletin of Vinnytsia National Medical University), 24(4), 629–633. https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2020-24(4)-12 [in Ukrainian].
2. Tomnyuk, O.M. (2020). Prevention of miscarriage and perinatal pathology in women with antiphospholipid syndrome and retrochorial hematoma. Reproductive Health of Woman, 3(43). https://doi.org/10.30841/2708-8731.3.2020.215013 [in Ukrainian].
3. Fung, T.Y., To, K.F., Sahota, D.S., Chan, L.W., & Leung, T.Y. (2009). Massive subchorionic thrombohematoma: A series of 10 cases. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 89, 1357–1361. https://doi.org/10.3109/00016349.2010.512063
4. Palatnik, A., & Grobman, W.A. (2015). The relationship between first-trimester subchorionic hematoma, cervical length, and preterm birth. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 213(3), 403.e1–403.e4. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.05.022
5. Koifman, A., Levy, A., Zaulan, Y., Harlev, A., Mazor, M., Wiznitzer, A., & Sheiner, E. (2008). The clinical significance of bleeding during the second trimester of pregnancy. Archives of Gynecology and Obstetrics, 278(1), 47–51. https://doi.org/10.1007/s00404-007-0520-0
6. Biesiada, L., Krekora, M., & Krasomski, G. (2010). Subchorionic hematoma as a risk factor of pregnancy and delivery in women with threatening abortion. Ginekologia Polska, 81(12), 902–906.
7. Maso, G., D'Ottavio, G., De Seta, F., Sartore, A., Piccoli, M., & Mandruzzato, G. (2005). First-trimester intrauterine hematoma and outcome of pregnancy. Obstetrics & Gynecology, 105(2), 339–344. https://doi.org/10.1097/01.AOG.0000152000.71369.bd
8. Seki, H., Kuromaki, K., Takeda, S., & Kinoshita, K. (1998). Persistent subchorionic hematoma with clinical symptoms until delivery. International Journal of Gynecology & Obstetrics, 63(2), 123–128. https://doi.org/10.1016/s0020-7292(98)00153-2
9. Oliver-Williams, C.T., & Steer, P.J. (2015). Racial variation in the number of spontaneous abortions before a first successful pregnancy, and effects on subsequent pregnancies. International Journal of Gynecology & Obstetrics, 129(3), 207–212. https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2014.11.023
10. Koshova, I.M. (2022). Placental dysfunction in women with retrochorial hematomas in the first trimester of pregnancy: Diagnosis and management tactics. Perinatology and Reproduction: From Scientific Achievements to Practice, 1(3), 10–15. 10.52705/2788-6190-2022-03-2 [in Ukrainian].
11. Asato, K., Mekaru, K., Heshiki, C., et al. (2014). Subchorionic hematoma occurs more frequently in in vitro fertilization pregnancy. European Journal of Obstetrics & Gynecology and Reproductive Biology, 181, 41–44. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2014.07.018
12. Tuuli, M.G., Norman, S.M., Odibo, A.O., Macones, G.A., & Cahill, A.G. (2011). Perinatal outcomes in women with subchorionic hematoma: A systematic review and meta-analysis. Obstetrics & Gynecology, 117(5), 1205–1212. https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e31821568de
13. Ahangari, N., Doosti, M., Mousavifar, N., Attaran, M., Shahrokhzadeh, S., & Memarpour, S. (2019). Hereditary thrombophilia genetic variants in recurrent pregnancy loss. Archives of Gynecology and Obstetrics, 300, 777–782. https://doi.org/10.1007/s00404-019-05250-0
14. Ledford-Kraemer, M., Moore, G.W., & Bottenus, R. (2014). Laboratory testing for the lupus anticoagulant; approved guideline. CLSI document H60-A. Clinical and Laboratory Standards Institute. Retrieved from: https://clsi.org/media/1386/h60a_sample.pdf
15. Elovitz, M.A., Ascher-Landsberg, J., Saunders, T., & Phillippe, M. (2000). The mechanisms underlying the stimulatory effects of thrombin on myometrial smooth muscle. American Journal of Obstetrics and Gynecology, 183(3), 674–681. https://doi.org/10.1067/mob.2000.107561
16. Barbhaiya, M., Zuily, S., Naden, R., Hendry, A., Manneville, F., Amigo, M.C., Erkan, D., et al. (2023). The 2023 ACR/EULAR antiphospholipid syndrome classification criteria. Arthritis & Rheumatology, 75(10), 1687–1702. https://doi.org/10.1002/art.42562
17. Devreese, K.M.J., de Groot, P.G., de Laat, B., Erkan, D., Favaloro, E.J., Mackie, I., & Cohen, H. (2020). Guidance from the Scientific and Standardization Committee for lupus anticoagulant/antiphospholipid antibodies of the International Society on Thrombosis and Haemostasis: Update of the guidelines for lupus anticoagulant detection and interpretation. Journal of Thrombosis and Haemostasis, 18(11), 2828–2839. https://doi.org/10.1111/jth.15047
18. Markin, L.B., Popovych, O.I., & Popovych, A.I. (2022). Prognosis and prevention of uterus bleedings in early postpartum period for women with idiopathic arterial hypotension. Wiadomości Lekarskie, 75(1), 102–106. https://doi.org/10.36740/WLek202201119
19. Bao, S.H., Chigirin, N., Hoch, V., Ahmed, H., Frempong, S.T., & Zhang, M. (2019). Uterine radial artery resistance index predicts reproductive outcome in women with recurrent pregnancy losses and thrombophilia. BioMed Research International, 2019, 8787010. https://doi.org/10.1155/2019/8787010
20. Oron, G., Ben-Haroush, A., Goldfarb, R., Molad, Y., Hod, M., & Bar, J. (2010). Contribution of the addition of anti-β2-glycoprotein I antibodies to the classification of antiphospholipid syndrome in predicting adverse pregnancy outcome. Journal of Maternal-Fetal and Neonatal Medicine, 24(4), 606–609. https://doi.org/10.3109/14767058.2010.511340
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
