БІОРЕГУЛЯТОРНІ ТА ІМУНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2022.1.13250Ключові слова:
передчасні пологи, релаксинАнотація
Мета дослідження – аналіз потенційної кореляції між рівнем гормону релаксину в сироватці крові матері та підвищеним ризиком передчасних пологів, а також дослідження ролі цитокінів, зокрема інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) у розвитку зазначеної патології.
Матеріали та методи. Проведено обстеження 75 вагітних, яких було розділено на 3 клінічні групи. Основну групу склали 30 жінок із передчасними пологами в термін 35–37 тижнів. Групу порівняння склали 35 вагітних із фізіологічним перебігом першого періоду пологів. Контрольну групу склали жінки з фізіологічним перебігом III триместру вагітності. Всім вагітним проводили збір анамнезу, повне клініко-лабораторне обстеження, імунологічні дослідження та дослідження рівня релаксину проводили методом імуноферментного аналізу. Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали на персональному комп’ютері з використанням програми «STATISTICA-6».
Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено достовірне підвищення вмісту релаксину у вагітних із передчасними пологами (р<0,05) та значне збільшення рівня ІЛ-6 у вагітних із передчасними пологами та особливо при фізіологічних термінових пологах. Визначено важливу біологічну роль досліджених молекулярно-біологічних показників у складному патогенетичному механізмі настання пологів.
Висновки. Процеси настання передчасних пологів асоційовані із наростанням концентрації релаксину та прозапальних міокінів, зокрема ІЛ-6. Досліджені фактори можуть стати надійними імунобіологічними маркерами предикторів настання передчасних пологів.
Посилання
World Health Organization. Preterm birth. Retrieved from https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/preterm-birth
Skripnichenko, Iu.P., Barano, I.I., & Tokova, Z. Z. (2014). Statistics of the preterm births. Russian Journal of Human Reproduction, 4, 11 14 [in Russian].
Ventskovskii, B.M., Kaminskii, V.V., & Tatarchuk, T.F. [et al.] (2006). Rannie poteri beremennosti – novoe ponimanie gormonalnykh narusheniy [Early pregnancy loss – a new understanding of hormonal disorders]. Zdorovya Ukraini – Health of Ukraine, 8, 20-25 [in Ukrainian].
Iliodromiti, Z., & Antonakopoulos, N., & Sifakis, S. (2012). Endocrine, paracrine, and autocrine placental mediators in labor. Hormones (Athens), 11, 397-409.
Bryant-Greenwood, G.D., Yamamoto S.Y., & Lowndes, K.M. (2005). Human decidual relaxin and preterm birth. Ann. NY Acad. Sci., 1041, 338-344.
Rocha, F.G., & Slavin, T.P., & Li, D. (2013). Genetic associations of relaxin: preterm birth and premature rupture of fetal membranes. Am. J. Obstet. Gynecol., 209, 258.
Fedin, A.N., & Chistiakova, O.V., & Shpakov, A.O. (2011). Ob uchastii adenilattsiklaznogo signalnogo mekhanizma v rasslabliaiushchem deystvii relaksina i insulina na myshtsy matki i trakhey krysy i na miometriĭ cheloveka [On the participation of the adenylate cyclase signaling mechanism in the relaxing effect of relaxin and insulin on the muscles of the uterus and rat trachea and on the human myometrium]. Rossiyskiy fiziologicheskiy zhurnal im. I. M. Sechenova – Russian Journal of Physiology named after I. M. Sechenov, 7, 863-871 [in Russian].
Goldsmith, L.T, Weiss, G., & Palejwala, S. (2004). Relaxin regulation of endometrial function in the rhesus monkey. Proc. Natl. Acad. Sci. USA, 101, 4685-4689.
Bell, R.J., Sutton, B., & Eddie, L.W. (1989). Relaxin levels in ante- natal patients following in vitro fertilization. Fertil. Steril., 52 (1), 85-87.
Shpakov, A.O. (2009). Structural-functional organization of polypeptide hormones receptors containing LRR-repeats and their interaction with heterotrimeric G proteins. Cell Tissue Boil, 51 (8), 637-649.
Konopka, J.A., DeBaun, M.R., Chang, W., & Dragoo, J.L. (2016). The intra-cellular effect of relaxin on female anterior cruciate ligament cells. Am. J. Sports Med., 44, 2384-2392.
MacLennan, A.H., Nicolson, R., & Green, R.C. (1986). Serum relaxin in pregnancy Lancet, 2 (8501), 241-243.
Vogel, I., Salvig, J.D., Secher, N.J., & Uldbjerg, N. (2001). Association between raised serum relaxin levels during the eighteenth gestational week and very preterm delivery. Am. J. Obstet. Gynecol., 184 (3), 390-393.
Kosyakova, O.V., & Bespalova, O.N. (2018). Prognostic possibilities of relaxin as a marker of preterm birth. Journal of Obstetrics and Women’s Diseases, 67 (2), 16-25.
Vogel, I., Thorsen, P., Hundborg, H.H., & Uldbjerg, N. (2006). Prediction of preterm delivery using changes in serum relaxin in low risk pregnancies. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol., 128, 113-118.
Wakabayashi, A., Sowada, K., Nokayama, M., Toda, A., Kimoto, A., & Mabushi, S. et al. (2013). Targetin interleukin receptor inhibits preterm delivery induced by inflammation. Mol. Hum. Reprod., 9 (11), 718-726.
Shcherbakov, V.I., & Eremeeva, L.I. (2008). Preterm delivery and new strategies of their correction. Siberian scientific medical journal, 28 (3), 38-44.
Keelan, J.A., Blumenstein, M., Helliwell, R.J. (2003). Cytokines, prostaglandins and parturition – a review. Placenta, 24, 33-46.
Gomez-Lopez, N., Laresgoiti-Servitje, E., Olson, D.M., Estrada-Gutierrez, G., & Vadillo-Ortega, F. (2010). The role of chemokine in term and premature rupture of fetal membranes: a review. Biol. Reprod., 82 (5), 809-814.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
