ОСОБЛИВОСТІ ПЕРИМЕНОПАУЗАЛЬНОГО ПЕРІОДУ В ЖІНОК ЗАХОДУ УКРАЇНИ ЗАЛЕЖНО ВІД МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2021.1.12359Ключові слова:
перименопаузальний період, клімактеричні симптоми, гінекологічна патологія, екстрагенітальна патологіяАнотація
Мета дослідження – вивчити особливості функціонування репродуктивної системи жінок перименопаузального періоду на територіях дослідження залежно від місця їх проживання та із врахуванням акушерського, гінекологічного анамнезу.
Матеріали і методи. У проспективне дослідження було залучено 138 жінок у перименопаузальному періоді життя (жителі міст (n=112) та сіл (n=26)), які комплексно клінічно обстежені на наявність гінекологічної, екстрагенітальної патології та вміст вітаміну D у сироватці крові.
Результати дослідження та їх обговорення. Жінки перименопаузального періоду мали впродовж життя анамнестично визначені обтяжуючі чинники (алергічні реакції, захворювання грудних залоз у минулому, ускладнений анамнез щодо репродуктивної функції). Середній рівень вітаміну D у сироватках крові жінок загальної групи не відповідав достатньому рівню (26,34±0,93) та був дещо вищий у середньому в групі жінок, які проживали в місті (27±1,04), та нижчий відповідного показника у жительок сіл (23,52±1,97). Середній показник кількості вагітностей переважав у групі сільського населення, кількість завмерлих вагітностей була достовірно більша у жінок із міста (р≤0,01). Лише у (12,32±2,8) % жінок при зверненні були відсутні гінекологічні захворювання. Спектр гінекологічних уражень у пацієнток був представлений 22 синдромами. Достовірної різниці проаналізованих показників у групах порівняння залежно від місця проживання жінок не встановлено (р≤0,01). За результатами обстежень у динаміці достовірно частіше у жінок сільської місцевості виявляли гіперполіменорею (р=0,04), уретероцеле, ректоцеле (р=0,04), незапальні хвороби жіночих статевих органів (р=0,04). Різниці у спектрі іншої підтвердженої гінекологічної патології, скарг у групах жінок за місцем проживання не встановлено (р≥0,05). Дані результатів гормональних досліджень показали дисбаланс гормонального статусу в жінок перименопаузального періоду та наявність у них ризиків формування низки патологічних станів, що асоційовані із інсулінорезистентністю.
Висновки. Представлені сучасні дані щодо особливостей перебігу перименопаузального періоду в жінок досліджуваної групи підтвердили необхідність індивідуалізованого ведення пацієнток із врахуванням їх акушерського, гінекологічного анамнезу та місця проживання.
Посилання
Delamater, L., & Santoro, N. (2018). Management of the perimenopause. Clin. Obstet. Gynecol., 61 (3), 419-432. DOI: https://doi.org/10.1097/GRF.0000000000000389.
Cao, Zh., Lu, K., Chen, J., & Fang, G. (2020). Advances in the pathogenesis of perimenopausal syndrome. Proceedings Anticancer Research, 4 (3), 18-24. DOI: 10.26689/par.v4i3.1262.
Bulavenko, O.V, Tatarchuk, T.F., & Konkov, D.G. (2018). Suchasni stratehii klinichnoho menedzhmentu defitsytu vitaminu D u praktytsi akushera-hinekoloha [Modern strategies of clinical management of vitamin D deficiency in the practice of obstetrician-gynecologist]. Reproduktyvna endokrynolohiia – Reproductive Endocrinology, 1 (39), 38-44 [in Ukrainian].
Dutton, P., & Rymer, J. (2020). Physiology of the menstrual cycle and changes in the perimenopause. Managing the Menopause. In Panay N., Briggs P., Kovacs G. Eds. Cambridge: Cambridge University Press. DOI: 10.1017/9781108869102.002.
Shariati-Sarabi, Z., Rezaie, H.E., Milani, N., Rezaie, F.E., & Rezaie, A.E. (2018). Evaluation of bone mineral density in perimenopausal period. Arch. Bone Jt. Surg., 6 (1), 57-62.
Berga, S.L., & Garovic, V.D. (2019). Barriers to the care of menopausal women. Mayo Clin. Proc., 94 (2), 191-193. DOI: 10.1016/j.mayocp.2018.12.016.
Mercuro, G., Zoncu, S., Cherchi, А., & Rosano, G.М. (2010). Саn menoраusе bе considered аn indepen-dentrisk factor fоr cardiovascular disease? Itаl. Heart J., 2 (10), 719-727.
Franco, O.H., Muka, T., Colpani, V., Kunutsor, S., Chowdhury, S., Chowdhury, R., Kavousi, M. (2015). Vasomotor symptoms in women and cardiovascular risk markers: systematic review and meta-analysis. Maturitas, 81 (3), 353-361. DOI: 10.1016/j.maturitas.2015.04.016.
Muka, T., Oliver-Williams, C., Colpani, V., Kunutsor, S., Chowdhury, S., Chowdhury, R., …, & Franco, O.H. (2016). Association of vasomotor and other menopausal symptoms with risk of cardiovascular disease: a systematic review and meta-analysis. PLoS One, 11 (6), e0157417. DOI: 10.1371/journal.pone.0157417.
Savonitto, S., Ferri, L., & Colombo, D. (2018). Perimenopause vasomotor symptoms, coronary atherosclerosis and risk of myocardial infarction during menopause: the cardiologist’s perspective. Prz. Menopauzalny, 17 (2), 53-56. DOI: https://doi.org/10.5114/pm.2018.77301.
Augoulea, A., Moros, M., Lykeridou, A., Kaparos, G., Lyberi, R., & Panoulis, K. (2019). Psychosomatic and vasomotor symptom changes during transition to menopause. Prz. Menopauzalny, 18 (2), 110-115. DOI: https://doi.org/10.5114/pm.2019.86835.
Soto-Rodríguez, A., Leirós-Rodríguez, R., García-Soidán, J.L., & García-Liñeira, J. (2021). Relationship between cardiovascular parameters and body mass index in perimenopausal women. Int. J. Med. Surg. Sci., 8 (2), 1-13. DOI: https://doi.org/10.32457/ijmss.v8i2.1443.
Gray, K.E., Katon, J.G., LeBlanc, E.S., Woods, N.F., Bastian, L.A., Reiber, G.E., …, & LaCroix, A.Z. (2018). Vasomotor symptom characteristics: are they risk factors for incident diabetes? Menopause, 25 (5), 520-530. DOI: https://doi.org/10.1097/gme.0000000000001033.
Vichinsartvichai, P., & Sirirat, S. (2016). Hematologic parameters as the predictors for metabolic syndrome in perimenopausal and postmenopausal women living in urban area: a preliminary report. Prz. Menopauzalny, 15 (2), 90-95. DOI: https://doi.org/10.5114/pm.2016.61191.
Wilson, P.W., & Meigs, J.B. (2008). Cardiometabolic risk: a framingham perspective. Int. J. Obes., 32 (2), 17-20.
Süss, H., Willi, J., Grub, J., & Ehlert, U. (2021). Estradiol and progesterone as resilience markers? – Findings from the swiss perimenopause study. Psychoneuroendocrinology, 127, 105177. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2021.105177.
Kim, S.H., Oh, J.E., Song, D.W., Cho, C.Y., Hong, S.H., Cho, Y.J., …, & Son, D.Y. (2018). The factors associated with Vitamin D deficiency in community dwelling elderly in Korea. Nutr. Res. Pract., 12 (5), 387-395. DOI: 10.4162/nrp.2018.12.5.387.
Topliss, D.J. (2016). Clinical update in aspects of the management of autoimmune thyroid disease. Endocrinol. Metab. (Seoul), 31 (4), 493-499. DOI: 10.3803/EnM.2016.31.4.493.
Mykhailovska, N.S., Stetsiuk, I.O., Kulynych, T.O., Gorbachova, S.V., & Zhulkevych, I.V. (2020). The interrelationship of bone and cardiovascular remodeling biomarkers and clinical peculiarities of coronary artery disease in postmenopausal women. Reumatologia, 58 (3), 142-149. DOI: 10.5114/reum.2020.96687.
Kryvokulsky, B.D., & Zhulkevich, I.V. (2018). Ryzykadaptovani pidkhody do profilaktyky trombotychnykh uskladnen pry histerektomi [Risk adapted approaches to prophylaxis of thrombotic complications at gisterectomy]. Shpytalna khirurhiia. Zhurnal imeni L.Ya. Kovlchuka – Hospital Surgery. Journal Named by L.Ya. Kovalchuk, 2, 78-83. DOI: https://doi.org/10.11603/2414-4533.2018.2.9228.
Pérez Fernández, M.R., Almazán Ortega, R., Martínez Portela, J.M., Alves Pérez, M.T., Segura Iglesias, M.C., Pérez Fernández, R. (2013). Educational intervention for the prevention of osteoporosis in a rural primary healthcare service. Med. Clin. (Barc), 141 (1), 519-521. DOI: 10.1016/j.medcli.2013.02.041.
Pérez-Fernández, M.R., Almazán Ortega, R., Martínez Portela, J.M., Alves Pérez, M.T., Segura-Iglesias, M.C., & Pérez-Fernández, R. (2014). Healthy habits and osteoporosis prevention in perimenopausal women from rural areas. Gac. Sanit., 28 (2), 163-165. DOI: 10.1016/j.medcli.2013.02.041.
Saulicz, M., Saulicz, E., Knapik, A., Linek, P., Rottermund, J., Myśliwiec, A., & Wolny, T. (2016). Impact of physical activity and fitness on the level of kinesiophobia in women of perimenopausal age. Prz. Menopauzalny, 15 (2), 104-111. DOI: https://doi.org/10.5114/pm.2016.61193.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
