ОСОБЛИВОСТІ ІМУННОЇ РЕАКТИВНОСТІ ЕНДОМЕТРІЯ З НЕАТИПОВОЮ ГІПЕРПЛАЗІЄЮ У ПАЦІЄНТОК ІЗ БЕЗПЛІДДЯМ ТА ОЖИРІННЯМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11849Ключові слова:
ожиріння, безпліддя, неатипова гіперплазія ендометрія, натуральні кілерні клітини, імуногістохімія, СD56 , СD16Анотація
Мета дослідження – вивчити особливості експресії субпопуляцій NK-клітин в ендометрії з неатиповою гіперплазією у пацієнток із безпліддям та ожирінням.
Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 84 безплідних жінки з неатиповою гіперплазією ендометрія (НГЕ), серед яких 44 з нормальною масою тіла і 40 – з ожирінням, та 30 умовно здорових жінок контрольної групи. Забір зразків ендометрія здійснювали на 22-й день менструального циклу під час очікуваного вікна імплантації у жінок із НГЕ – під час гістероскопії, а у жінок контрольної групи – під час пайпель-біопсії. Проводили імуногістохімічне визначення в ендометрії CD16+ і CD56+ NK-клітин авідин-стрептавідин-пероксидазним методом із використанням відповідних моноклональних антитіл.
Результати дослідження та їх обговорення. У безплідних жінок із НГЕ мала місце надмірна активізація імунної реактивності в ендометрії з підвищеною інфільтрацією його СD56+ і цитотоксичними СD16+ NK-клітинами: експресія СD56+ була більшою від аналогічних показників контролю у 8,14 раза ((56,91±2,43) проти (7,18±0,41) ‰, p<0,01), СD16+ NK-клітин – у 48,04 ((41,31±1,84) проти (0,88±0,15) ‰, p<0,01). Водночас вміст СD56+ NK-клітин в ендометрії жінок із НГЕ та ожирінням був менший порівняно з аналогічним у пацієнток із нормальною масою тіла у 1,28 раза ((49,61±3,19) проти (63,55±3,34) ‰, p<0,01); вміст СD16+ NK – у 1,32 раза ((35,32±3,14) проти (46,75±1,71) ‰, p<0,01).
Висновки. Ожиріння у безплідних жінок із НГЕ внаслідок системного хронічного запалення приводить до зменшення кількості та цитотоксичності NK-клітин в ендометрії під час очікуваного вікна імплантації порівняно з аналогічною патологією в осіб із нормальною масою тіла, що може бути фактором прогресії відповідних неопластичних змін.
Посилання
Boychuk, A.V., Shadrina, V.S., & Vereshchagina, T.V. (2019). Hiperplaziia endometriia – suchasnyi systemno-patohenetychnyi pohliad na problemu (ohliad literatury) [Endometrial hyperplasia is a modern systemic-pathogenetic view of the problem (literature review)]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii – Current Issues of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, 1, 67-72. DOI:10.11603/24116-4944.2019.1.9906 [in Ukrainian].
Vovk, I.B., Borisyuk, O.Y., & Gorban, N.Ye. (2016). Sovremennye predstavleniya o giperplazii endometriya [Modern ideas about endometrial hyperplasia]. Medychna hazeta «Zdorovia Ukrainy». Hinekologiya. Akusherstvo. Reproduktolohiia – Medical newspaper "Health of Ukraine". Gynecology. Obstetrics. Reproductology, 2 (22), 70-73 [in Russian].
Yefimenko, O.O., & Deiniuk, C.D. (2018). Vplyv ozhyrinnia na rozvytok hiperplazii endometriia v zhinok riznoho viku [The effect of obesity on the development of endometrial hyperplasia in women of different ages]. Reproduktyvna endokrynolohiia – Reproductive Endocrinology, 4 (42), 28-33 [in Ukrainian].
Tatarchuk, T.F., Kalugina, L.V., & Tutchenko, T.N. (2015). Giperplasticheskie protsessyi endometriya: chto novogo? [Endometrial hyperplastic processes: what᾽s new?]. Reproduktivnaya endokrinologiya – Reproductive Endocrinology, 5 (25), 7-13 [in Russian].
World Health Organization. Obesity and overweight fact sheet 2016. Retrieved from: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs311/en/.
Souter, I., Baltagi, L.M., Kuleta, D., Meeker, J.D., & Petrozza, J.C. (2011). Women, weight, and fertility: the effect of body mass index on the outcome of superovulation/intrauterine insemination cycles. Fertil. Steril., 95 (3), 1042-1047. DOI:10.1016/j.fertnstert.2010.11.062.
Horban, N.Ye., Vovk, I.B., Lysiana, T.O., Ponomariova, I.H., & Zhulkevych, I.V. (2019). Peculiarities of uterine cavity biocenosis in patients with different types of endometrial hyperproliferative pathology. Journal of Medicine and Life, 12 (3), 266-270.
Boots, C.E., Bernardi, L.A., & Stephenson, M.D. (2014). Frequency of euploid miscarriage is increased in obese women with recurrent early pregnancy loss. Fertil. Steril., 102 (2), 455-459. DOI:10.1016/j.fertnstert.2014.05.005.
Broughton, D.E., & Moley, K.H. (2017). Obesity and female infertility: potential mediators of obesity᾽s impact. Fertil. Steril., 107 (4), 840-847. DOI:10.1016/j.fertnstert.2017.01.017.
Fedorcsák, P., Dale, P.O., Storeng, R., Ertzeid, G., Bjercke, S., Oldereid, N., ..., & Tanbo, T. (2004). Impact of overweight and underweight on assisted reproduction treatment. Hum. Reprod. (Oxf., Engl.), 19 (11), 2523-2528. DOI:10.1093/humrep/deh485.
Berger, N.A. (2014). Obesity and cancer pathogenesis. Ann. N.-Y. Acad. Sci., 1311, 57-76. DOI:10.1111/nyas.12416.
Ackerman, S.E., Blackburn, O.A., Marchildon, F., & Cohen, P. (2017). Insights into the link between obesity and cancer. Curr. Obes. Rep., 6 (2), 195-203. DOI:10.1007/s13679-017-0263-x.
Himbert, C., Delphan, M., Scherer, D., Bowers, L.W., Hursting, S., & Ulrich, C.M. (2017). Signals from the adipose microenvironment and the obesity-cancer link-a systematic review. Cancer Prev. Res. (Phila), 10 (9), 494-506. DOI:10.1158/1940-6207.
Kosaraju, R., Guesdon, W., Crouch, M.J., Teague, H.L., Sullivan, E.M., Karlsson, E.A., ..., & Shaikh, S.R. (2017). B cell activity is impaired in human and mouse obesity and is responsive to an essential fatty acid upon murine influenza infection. J. Immunol. (Baltimore, Md.: 1950), 198 (12), 4738-4752. DOI:10.4049/jimmunol.1601031.
Gerriets, V.A., & MacIver, N.J. (2014). Role of T cells in malnutrition and obesity. Front. Immunol., 5, 379. DOI:10.3389/fimmu.2014.00379.
Żelechowska, P., Agier, J., Kozłowska, E., & Brzezińska-Błaszczyk, E. (2018). Mast cells participate in chronic low-grade inflammation within adipose tissue. Obes. Rev., 19 (5), 686-697. DOI:10.1111/obr.12670.
Mraz, M., & Haluzik, M. (2014). The role of adipose tissue immune cells in obesity and low-grade inflammation. J. Endocrinol., 222 (3), R113-R127. DOI:10.1530/JOE-14-0283.
Castoldi, A., Naffah de Souza, C., Câmara, N.O., & Moraes-Vieira, P.M. (2016). The macrophage switch in obesity development. Front. Immunol., 6, 637. DOI:10.3389/fimmu.2015.00637.
Bähr, I., Jahn, J., Zipprich, A., Pahlow, I., Spielmann, J.,
& Kielstein, H. (2018). Impaired natural killer cell subset phenotypes in human obesity. Immunol. Res., 66 (2), 234-244. DOI:10.1007/s12026-018-8989-4.
Bähr, I., Spielmann, J., Quandt, D., & Kielstein, H. (2020). Obesity-associated alterations of natural killer cells and immunosurveillance of cancer. Front. Immunol., 11, 245. DOI:10.3389/fimmu.2020.00245.
Poznanski, S.M., & Ashkar, A.A. (2019). What defines NK cell functional fate: Phenotype or metabolism? Front. Immunol., 10, 1414. DOI:10.3389/fimmu.2019.01414.
Sharp, H.T., & Adelman, M. (2017). Update on abnormal uterine bleeding. Endometrial sampling and obesity: Forget the "age 45" rule. OBG. Manag., 29 (4), 30-36.
Zhulkevych, I.V., & Kryvokulsky, B.D. (2018). Personalizatsiia v onkolohii: indyvidualnyi pidkhid do profilaktyky tromboembolichnykh uskladnen pry panhisterektomii [Personalization in oncology: individual approach to the prevention of thromboembolic complications during hysterectomy]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy – Bulletin of Social Hygiene and Health Care Organization of Ukraine, 4 (78), 11-18 [in Ukrainian].
Michelet, X., Dyck, L., Hogan, A., Loftus, R.M., Duquette, D., Wei, K., ..., & Lynch, L. (2018). Metabolic reprogramming of natural killer cells in obesity limits antitumor responses. Nat. Immunol., 19 (12), 1330-1340. DOI:10.1038/s41590-018-0251-7.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
