ЕФЕКТИВНІСТЬ КОНТРОЛЬОВАНОЇ ОВАРІАЛЬНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ ЗА ДОВГИМ ПРОТОКОЛОМ У ЖІНОК З ЕНДОМЕТРІОЗ-АСОЦІЙОВАНИМ БЕЗПЛІДДЯМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.2.11846Ключові слова:
безпліддя, ендометріоз, контрольована оваріальна стимуляція, ефективністьАнотація
Мета дослідження – проаналізувати ефективність контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом у жінок із безпліддям на фоні генітального ендометріозу.
Матеріали та методи. У дослідження увійшли 114 жінок віком від 21 до 40 років з ендометріоз-асоційованим безпліддям. Пацієнтки з ендометріоз-асоційованим безпліддям були поділені на підгрупи: 1а – з монолатеральними ендометріоїдними кістами; 1b – з білатеральними ендометріоїдними кістами; 2a – без рецидивних кіст у раніше прооперованому яєчнику; 2b – з моно- або білатеральними кістами у раніше прооперованому яєчнику. До всіх пацієнток застосовували довгий протокол стимуляції з агоніст-ГнРГ. Оцінку аспірованих ооцитів проводили після денудації, перед процедурою ICSI.
Результати дослідження та їх обговорення. Найнижчу кількість фолікулів зафіксовано у пацієнток 2а і 2b груп, вона була вірогідно менша від результатів 1a (на 92,9 %) і 1b (на 78,6 %) груп. При аспірації отримували достовірно меншу кількість ооцитів у всіх дослідних групах стосовно групи порівняння. Кількість запліднених яйцеклітин була найвищою у групі порівняння, зокрема, вона перевищувала дані 1а і 1b груп на 25,0 % відповідно, 2а і 2b груп – на 200,0 %. У пацієнток із безпліддям на фоні ендометріозу вихід бластоцист був вірогідно меншим у 1b, 2а і 2b групах стосовно даних групи порівняння.
Висновки. Проведення контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом з використанням агоніст-ГнРГ у жінок з ендометріоз-асоційованим безпліддям вказує на низьку її ефективність у пацієнток із кістектомією в анамнезі стосовно жінок із трубно-перитонеальним фактором безпліддя. Встановлено найнижчу кількість досягнутих вагітностей у жінок із безпліддям на фоні кістектомії.
Посилання
Macer, M.L., & Taylor, H.S. (2012). Endometriosis and infertility: a review of the pathogenesis and treatment of endometriosis-associated infertility. Obstet. Gynecol. Clin. North Am., 39 (4), 535-549. DOI:10.1016/j.ogc.2012.10.002.
Ziegler, de D., Borghese, B., & Chapron, C. (2010). Endometriosis and infertility: pathophysiology and management. Lancet, 376 (9742), 730-738. DOI: 10.1016/S0140-6736(10)60490-4.
Meuleman, C., Vandenabeele, B., Fieuws, S., Spiessens, C., Timmerman, D., & D᾽Hooghe, T. (2009). High prevalence of endometriosis in infertile women with normal ovulation and normospermic partners. Fertil. Steril., 92 (1), 68-74. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2008.04.056
Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine (2012). Endometriosis and infertility: a committee opinion. Fertil. Steril., 98 (3), 591-8. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2012.05.031.
Tanbo, T., & Fedorcsak, P. (2017). Endometriosis-associated infertility: aspects of pathophysiological mechanisms and treatment options. Acta Obstet. Gynecol. Scand., 96 (6), 659-667. DOI: 10.1111/aogs.13082.
Gupta, S., Harlev, A., & Agarwal, A. (2015). Endometriosis: a comprehensive update. Springer International Publishing: Cham, Switzerland.
Dunselman, G.A., Vermeulen, N., Becker, C., Calhaz-Jorge, C., D᾽Hooghe, T., De Bie, B., …, & Nelen, W. (2014). ESHRE guideline: management of women with endometriosis. Hum. Reprod., 29, 400-412. DOI: 10.1093/humrep/det457.
Vercellini, P., Buggio, L., Berlanda, N., Barbara, G., Somigliana, E., & Bosari, S. (2016). Estrogen-progestins and progestins for the management of endometriosis. Fertil. Steril., 106 (7), 1552-1571. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2016.10.022.
Taylor, H.S., Giudice, L.C., Lessey, B.A., Abrao, M.S., Kotarski, J., Archer, D.F., …, & Chwalisz, K. (2017). Treatment of endometriosis-associated pain with elagolix, an oral GnRH antagonist. N. Engl. J. Med., 377 (1), 28-40. DOI: 10.1056/NEJMoa1700089.
Crochet, P., Lathi, R., Dahan, M., Ocampo, J., Nutis, M., & Nezhat, C.R. (2016). Control-matched surgical evaluation of endometriosis progression after IVF: a retrospective cohort study. Minerva Ginecol., 68 (5), 481-486.
Stilley, J.A.W., Birt, J.A., & Sharpe-Timms, K.L. (2012). Cellular and molecular basis for endometriosis associated infertility. Cell Tissue Res., 349 (3), 849-862. DOI: 10.1007/s00441-011-1309-0.
Gonzalez Foruria, I., Penarrubia, J., Borras, A., Manau, D., Casals, G., Peralta, S., …, & Fàbregues, F. (2016). Age, independent from ovarian reserve status, is the main prognostic factor in natural cycle in vitro fertilization. Fertil. Steril., 106 (2), 342-347. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2016.04.007.
Dankovich, N.A., & Vorobey-Vikhovskaya, V.N. (2013). Prichiny i formy besplodiya. Sovremennyye vozmozhnosti diagnostiki i lecheniya [Causes and forms of infertility. Modern possibilities of diagnostics and treatment]. Zdorovye zhenshchiny – Women's Health, 3, 192-197 [in Russian].
Hamdan, M., Dunselman, G., Li, T.C., & Cheong, Y. (2015). The impact of endometrioma on IVF/ICSI outcomes: A systematic review and meta-analysis. Hum. Reprod. Update., 21 (6), 809-825. DOI: 10.1093/humupd/dmv035.
Nakamura, K., Oosawa, M., Kondou, I., Inagaki, S., Shibata, H., Narita, O., …, & Tomoda, Y. (1992). Menotropin stimulation after prolonged gonadotropin releasing hormone agonist pretreatment for in vitro fertilization in patients with endometriosis. J. Assist. Reprod. Genet., 9 (2), 113-117. DOI: 10.1007/BF01203749.
Ren, J., Sha, A., Han, D., Li, P., Geng, J., Ma, C. (2014). Does prolonged pituitary down-regulation with gonadotropin-releasing hormone agonist improve the live-birth rate in in vitro fertilization treatment? Fertil. Steril., 102 (1), 75-81. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2014.03.030.
Khan, K.N., Kitajima, M., Hiraki, K., Fujishita, A., Sekine, I., Ishimaru, T., & Masuzaki, H. (2010). Changes in tissue inflammation, angiogenesis and apoptosis in endometriosis, adenomyosis and uterine myoma after GnRH agonist therapy. Hum. Reprod., 25 (3), 642-653. DOI: 10.1093/humrep/dep437.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
