СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ БЕЗПЛІДДЯ У ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ У ПРОГРАМІ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11494Ключові слова:
безпліддя, інозитол, антагоніст гонадотропін-рилізинг-гормону, синдром полікістозних яєчників, екстракорпоральне заплідненняАнотація
Мета дослідження – удосконалити лікування безпліддя шляхом оптимізації прегравідарної терапії і вибору оптимального протоколу стимуляції та тригера овуляції у пацієнток із СПКЯ.
Матеріали та методи. Обстежено 157 безплідних пацієнток із СПКЯ. Залежно від методу лікування хворих було поділено на три групи: I (першу) склали 63 жінки, які отримували «FT 500-Plus» та вітамін D3 «Аквадетрим» протягом 2-3 місяців до стимуляції, II (друга) – 48 жінок, які отримували фолієву кислоту, III (третя) – 46 жінок, яким не проводили прегравідарну підготовку. Стимуляцію здійснювали корифолітропіном-альфа – «Елонва» за коротким протоколом, антагоністом ГнРГ – «Оргалутран» та фолікулостимулюючим гормоном «Пурегон», як тригер використовували агоніст ГнРГ – «Диферелін» (в II і III групах: 0,2 мг/мл одноразово, а в I групі протокол був модифікований нами: 0,2 мг/мл + додатково 0,1 мг/мл через 12 год). Ефективність запропонованої схеми лікування безпліддя оцінювали за такими показниками: частота розвитку ускладнень, зокрема СГЯ, сумарний відсоток ефективності отриманих ооцитів, ступінь зрілості ооцитів та вихід бластоцист.
Результати дослідження та їх обговорення. При оцінці результатів індукції суперовуляції встановлено, що тривалість стимуляції у I групі була вірогідно нижчою стосовно II і III груп. У день тригера овуляції було виявлено вірогідно нижчу концентрацію естрадіолу й прогестерону в I групі стосовно даних інших груп. У I дослідній групі, де введення тригера овуляції було модифіковано у власний спосіб, виявлено вірогідно менше незрілих (GV і MI) ооцитів, тоді як середня кількість зрілих яйцеклітин достовірно перевищувала дані II і III груп. Кількість бластоцист у жінок із безпліддям на фоні СПКЯ I групи також була вірогідно вища порівняно з отриманими результатами в інших групах.
Висновки. Контрольована оваріальна стимуляція за коротким протоколом із використанням вітамінного комплексу з інозитолом і вітаміном D3 у прегравідарній підготовці та антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону та тригера агоніста ГнРГ – «Диферелін» в дозі 0,2 мг/мл + 0,1 мг/мл через 12 год є ефективнішою у програмі допоміжних репродуктивних технологій при СПКЯ, оскільки збільшує кількість зрілих клітин (на 12,20 %) та бластоцист (на 16,26 %). Цей протокол також є безпечнішим, оскільки його використання суттєво знижує частоту виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників (1,6 %) у жінок із безпліддям на фоні СПКЯ стосовно інших схем КОС.
Посилання
Yuzko, O.M., & Yuzko, T.A. (2009). Podolannia bezpliddia za dopomohoiu reproduktyvnykh tekhnolohii [Overcoming infertility with the help of reproductive technologies]. Medychni aspekty zdorovia zhinky – Medical aspects of womens health, 3 (20), 50-55 [in Ukrainian].
Tyurina, N.A., & Sayfetdinova, Yu.F. (2014). Prichiny zhenskogo besplodiya [Causes of female infertility]. Ogarev-Online, 12 [in Russian].
Manusharova, R.A. (2014). Besplodnyy brak [Barren marriage]. Effektivnaya farmakoterapiya. Endokrinologiya – Effective pharmacotherapy. Endocrinology, 1 (9), 34-39 [in Russian].
Guriyev, T.D. (2010). Sindrom polikistoznykh yaichnikov [Polycystic ovary syndrome]. Akusherstvo, Ginekologiya i Reproduktsiya – Obstetrics, Gynecology and Reproduction, 4 (2), 10-15 [in Russian].
Nazarenko, T.A. (2008). Sindrom polikistoznykh yaichnikov. Sovremenniye podkhodi k diagnostike i lecheniyu besplodiya [Syndrome of polycystic ovaries. Modern approaches to the diagnosis and treatment of infertility]. Moscow: MEDpress-inform [in Russian].
Cappelli, V., Musacchio, M.C., Bulfoni, A., Morgante, G., & De Leo, V. (2017). Natural molecules for the therapy of hyperandrogenism and metabolic disorders in PCOS. Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci., 21 (2), 15-29.
Nehra, J., Kaushal, J., Singhal, S.R., & Ghalaut, V.S. (2017). Comparision of myo-inositol versus metformin on anthropometric parameters in polycystic ovarian syndrome in women. Int. J. Pharm. Pharm. Sci., 9 (4), 144-148. DOI: https://doi.org/10.22159/ijpps.2017v9i4.16359
Ndefo, U.A., Eaton, A., & Robinson, M. (2013). Green polycystic ovary syndrome. Pharm. Ther., 38 (6), 336-355.
Pasquali, R., Diamanti-Kandarakis, E., & Gambineri, A. (2016). Management of endocrine disease: Secondary Polycystic Ovar Syndrome: theoretical and practical aspects. Eur. J. Endocrinol., 175 (4), 157 R.169. DOI: https://doi.org/10.1530/EJE-16-0374
Zhang, B., Zhou, W., Shi, Y., Zhang, J., Cui, L., & Chen, Z.-J.
(2020). Lifestyle and environmental contributions to ovulatory dysfunction in women of polycystic ovary syndrome. BMC Endocr. Disord., 20 (1), 19.
Luk, J., Torrealday, S., Perry, G.N., & Pal, L. (2012). Relevance of vitamin D in reproduction. Hum. Reprod., 27 (10), 3015-3027. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/des248
Fung, J.L., Hartman, T.J., Schleicher, R.L., & Goldman, M.B.
(2017). Association of vitamin D intake and serum levels with fertility: results from the Lifestyle and Fertility Study. Fertil. Steril., 108 (2), 302-311. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2017.05.037
Miao, C.-Y., Fang, X.-J., Chen, Y., & Zhang, Q. (2020). Effect of vitamin D supplementation on polycystic ovary syndrome: A meta – analysis. Exp. Ther. Med., 19 (4), 2641-2649. DOI: https://doi.org/10.3892/etm.2020.8525
Lin, M.W., & Wu, M.H. (2015). The role of vitamin D in polycystic ovary syndrome. Indian J. Med. Res., 142 (3), 238-240.
Hardarson, T., Van Landuyt, L., & Jones, G. (2012). The blastocyst. Human. Reprod., 27 (1), 72-91. DOI: https://doi.org/10.1093/humrep/des230
Chernukha, G.Ye., Udovichenko, M.A., & Naydukova, A.A.
(2019). Mekhanizmy formirovaniya insulinorezistentnosti pri sindrome polikistoznykh yaichnikov i terapevticheskiye effekty mio-inozitola. Ginekologiya – Gynecology, 1 (66), 55-60 [in Russian].
Wdowiak, A. (2016). Myoinositol improves embryo development in PCOS patients undergoing ICSI. Int. J. Endocrinol., 13, 1-8. DOI: https://doi.org/10.1155/2016/6273298
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
