ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ФЛУРЕНІЗИДУ В КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ГЕНІТАЛІЙ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2008.1.9505Ключові слова:
генітальний туберкульоз, лікування, флуренізидАнотація
Проведена оцінка ефективності застосування флуренізиду в комплексній терапії туберкульозу геніталій. Обстежено 53 жінки з вперше виявленим генітальним туберкульозом без бактеріовиділення. Специфічна етіологія запалення статевих органів жінки підтверджена у 19 - гістологічно, у 34 - клініко-рентгенологічно. Апробовані схеми лікування, які включали в 1-й групі (25 хворих) традиційну схему: ізоніазид, рифампіцин, стрептоміцин; в 2-й групі (28 пацієнток) - флуренізид, рифампіцин, стрептоміцин. Ефективність лікування оцінювали за результатами клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження через 3 та 6 місяців терапії. Доведено позитивний вплив на клінічний та імунологічний статус жінок з генітальним туберкульозом комплексноїхіміотерапіїз включенням флуренізиду, який забезпечив поліпшення ефективності лікування.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
