КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖІНОК З ЕНДОМЕТРІОЗАСОЦІЙОВАНИМ БЕЗПЛІДДЯМ
DOI:
https://doi.org/10.11603/24116-4944.2026.1.15884Ключові слова:
ендометріоз, ендометріоми яєчників, ендометріозасоційоване безпліддя, оваріальний резерв, кількість антральних фолікулів, лапароскопічна хірургіяАнотація
Мета дослідження – оцінити клініко-анамнестичну картину пацієнток з ендометріозасоційованим безпліддям.
Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі Науково-клінічного центру ендометріозу ІІІ рівня акредитації Європейської ліги ендометріозу (Багатопрофільний медичний центр Одеського національного медичного університету) у 2023–2024 рр. Обстежено 95 безплідних пацієнток репродуктивного віку з ендоскопічно верифікованим генітальним ендометріозом (ГЕ).
Результати дослідження та їх обговорення. Середній вік пацієнток склав (31,5±3,0) року. Первинне безпліддя було діагностовано у 61 (64,71 %) пацієнтки, вторинне – у 34 (35,29 %). Тривалість безплідного періоду в деяких випадках сягала 8 років і в середньому склала (4,57±1,32) року. У кожної другої пацієнтки тривалість безпліддя перебувала у межах 3–5 років – 54 (57,35 %). У пацієнток із тривалістю безпліддя <3 років показники кількості антральних фолікулів (правий яєчник – 8,8±0,50, лівий яєчник – 7,2±0,40) та товщини М-ехо (9,6±1,2) відповідали збереженій оваріальній функції. Найбільш виражені порушення встановлено у жінок із безпліддям понад 5 років, що супроводжувалося майже двократним зменшенням кількості антральних фолікулів (3,9±0,36 і 3,1±030) та зниженням товщини М-ехо (7,6±1,5) (p<0,001). У групі жінок із тривалістю безплідного періоду <3 років переважали пацієнтки з І–ІІ стадіями ГЕ за r-ASRM (40,00 та 25,00 % відповідно). Найбільш несприятливий перебіг захворювання спостерігали у пацієнток із тривалістю безплідного періоду понад 5 років, у яких домінували двобічні ендометріоми (47,62 %) та тяжкі форми спайкового процесу органів малого таза (28,57 та 42,86 % відповідно). Аналіз особливостей ендометріоїдного ураження яєчників показав, що при безплідді <3 років у всіх групах домінували однобічні ендометріоми (81,82 %), однак при тривалості безплідного періоду понад 5 років частіше діагностували двобічне ураження яєчників (до 16,37 %). Спайковий процес ОМТ І–ІІ ступенів (18,52 і 14,81 %) частіше реєстрували у пацієнток із коротшою тривалістю безпліддя, тоді як при тривалості безпліддя понад 5 років частіше діагностували ІІІ–IV ступені (9,26 %) адгезивного ураження ОМТ.
Висновки. Збільшення тривалості безплідного періоду (більше 5 років) можна вважати одним із прогностично несприятливих критеріїв при оцінці репродуктивного потенціалу в жінок з ендометріозасоційованим безпліддям.
Посилання
1. Moradi, Y., Shams-Beyranvand, M., Khateri, S., Gharahjeh, S., Tehrani, S., Varse, F., Tiyuri, A., & Najmi, Z. (2021). A systematic review on the prevalence of endometriosis in women. Indian Journal of Medical Research, 154(3), 446–454.
https://doi.org/10.4103/ijmr.IJMR_817_18
2. Becker, C. M., Bokor, A., Heikinheimo, O., Horne, A. W., Jansen, F., Kiesel, L., King, K., Kvaskoff, M., Nap, A., Petersen, K., Saridogan, E., Tomassetti, C., Zondervan, K. T., Vermeulen, N., & ESHRE Endometriosis Guideline Group. (2022). ESHRE guideline: Endometriosis. Human Reproduction Open, 2022(2), hoac009. https://doi.org/10.1093/hropen/hoac009
3. Keckstein, J., Becker, C. M., Canis, M., et al. (2020). Working group of ESGE, ESHRE and WES recommendations for the surgical treatment of endometriosis. Part 2: Deep endometriosis. Human Reproduction Open, 2020(1), hoaa002. https://doi.org/10.1093/hropen/hoaa002
4. Zaporozhan, V. M., Hladchuk, I. Z., Rozhkovska, N. M., Marichereda, V. H., & Kozhakov, V. L. (2020). Standardization of laparoscopic treatment of patients with deep infiltrative endometriosis. Collection of the Association of Obstetricians and Gynecologists of Ukraine, 1(45), 22–27. https://doi.org/10.35278/2664-0767.1(45).2020.212157
5. Skorupskaite, K., & Bhandari, H. M. (2024). Endometriosis and fertility. Obstetrics, Gynaecology and Reproductive Medicine, 34(12), 319–325. https://doi.org/10.1016/j.ogrm.2024.08.006
6. Maggiore, U. L. R., Chiappa, V., Ceccaroni, M., Roviglione, G., Savelli, L., Ferrero, S., & Raspagliesi, F. (2024). Epidemiology of infertility in women with endometriosis. Best Practice & Research: Clinical Obstetrics & Gynaecology, 83, 102454. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2023.102454
7. Yang, S., Wang, H., Li, D., & Li, M. (2024). An estrogen-NK cells regulatory axis in endometriosis, related infertility, and miscarriage. International Journal of Molecular Sciences, 25(6), 3362. https://doi.org/10.3390/ijms25063362
8. Tang, Hs.-Ch., Lin, T.-Ch., Wu, M.-Hs., & Tsai, Sh.-J. (2024). Progesterone resistance in endometriosis: A pathophysiological perspective and potential treatment alternatives. Reproductive Medicine and Biology, 23(1), e12588. https://doi.org/10.1002/rmb2.12588
9. Pirtea, P., de Ziegler, D., & Ayoubi, J. M. (2023). Endometrial receptivity in adenomyosis and/or endometriosis. Fertility and Sterility, 119(5), 741–745. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2023.03.004
10. Zaporozhan, V. M., Hladchuk, I. Z., Rozhkovska, N. M., & Haydarzhi, Kh. D. (2022). Deep endometriosis: Review of current recommendations and own data. Collection of Scientific Papers of the Association of Obstetricians and Gynecologists of Ukraine, 2(50), 26–36. https://doi.org/10.35278/2664-0767.2(50).2023.274979
11. Koninckx, P. R., Ussia, A., Adamyan, L., Wattiez, A., & Donnez, J. (2021). Deep endometriosis: Definition, diagnosis, and treatment. Fertility and Sterility, 115(3), 559–571. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2020.12.024
12. Sanchez, A. M., Vanni, V. S., Bartiromo, L., Papaleo, E., Zilberberg, E., Candiani, M., & Viganò, P. (2020). Is ovarian reserve diminished in women with ovarian endometriomas? Reproductive BioMedicine Online, 41(3), 439–448. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2020.05.012
13. Younis, J. S., Shapso, N., Fleming, R., Ben-Shlomo, I., & Izhaki, I. (2022). Impact of unilateral versus bilateral ovarian endometriomas on ovarian reserve. Human Reproduction, 37(3), 487–496. https://doi.org/10.1093/humrep/deab265
14. Muzii, L., Di Tucci, C., Di Feliciantonio, M., Marchetti, C., Perniola, G., & Panici, P. B. (2021). Antimüllerian hormone is reduced after ovarian endometrioma excision: A systematic review and meta-analysis. Fertility and Sterility, 116(2), 457–467. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2021.03.037
15. Younis, J. S., Shapso, N., Izhaki, I., & Ben-Shlomo, I. (2023). Ovarian reserve after surgical treatment of endometriomas: A systematic review and meta-analysis. Human Reproduction Update, 29(4), 389–406. https://doi.org/10.1093/humupd/dmad006
16. Hladchuk, I. Z., Rozhkovska, N. M., Sytnikova, V. O., Shpak, I. V., & Syvyi, S. M. (2022). Features of the clinical course and pathomorphological characteristics of ovarian endometriosis and adenomyosis in women of reproductive age. Reproductive Endocrinology, 3(64), 87–92. https://hdl.handle.net/11300/24466
17. Najdi, N., Vakilian, K., Almasi-Hashiani, A., Mirzaie, F., Shokrpoor, M., & Karimi, H. (2024). Anxiety in women with endometriosis: A cross-sectional study. The Open Public Health Journal, 17, E18749445308945. https://doi.org/10.2174/0118749445308945240614110217
18. Szypłowska, M., Szydłowska, I., Wróbel, M., et al. (2023). The impact of endometriosis on quality of life, mental health, and emotional well-being: A systematic review. Frontiers in Public Health, 11, 1143470. https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1143470
19. Keckstein, J., Saridogan, E., Ulrich, U. A., Sillem, M., Oppelt, P., Schweppe, K. W., et al. (2021). The #Enzian classification: A comprehensive non-invasive and surgical description system for endometriosis. Acta Obstetricia et Gynecologica Scandinavica, 100(7), 1165–1175. https://doi.org/10.1111/aogs.14099
20. Nicolas-Boluda, A., Oppenheimer, A., Bouaziz, J., & Fauconnier, A. (2021). Patient-reported outcome measures in endometriosis: The Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS) among other instruments. Journal of Clinical Medicine, 10(21), 5106. https://doi.org/10.3390/jcm10215106
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Алла Волянська, Ольга Кормілець
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
