ЩОДО ГОТОВНОСТІ СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ ДО НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ ВІЛ-ІНФІКОВАНИМ ТА ХВОРИМ НА СНІД
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2786.2012.1.2108Анотація
Вивчалася готовність лікарів загальної практики - сімейних лікарів до надання медичної допомоги ВІЛ- інфікованим, хворим на СНІД та проведення цільової профілактичної роботи. Встановлено, що 12,4% опитаних володіють навичками перед- та післятестового консультування та 12,4% із них пройшли підготовку з даного питання; 88,6% респондентів готові проводити роботу з профілактики розповсюдження ВІЛ-інфекції та здійснювати психологічну підтримку ВІЛ-інфікованих і членів їхніх сімей; 78,8% готові надавати медичну допомогу ВІЛ- інфікованим та хворим на СНІД. Серед чинників зацікавленості у роботі з даним контингентом сімейні лікарі назвали економічну мотивацію (99,3%), наявність повної інформації про ВІЛ-інфікування обслуговуваного населення (96,9%), відповідну післядипломну підготовку (91,4%), забезпечення необхідними засобами медичного призначення (75,5%), наявність медичної страховки на випадок виробничого інфікування (33,1%); найменш важливим чинником виявилося зменшення кількості обслуговуваного населення (14,0%).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).