ІНТЕГРАЦІЯ КЕЙС-МЕТОДУ ТА АКТИВНОГО НАВЧАННЯ У ВИКЛАДАННІ МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ФАХОВИХ І МЕТАКОГНІТИВНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
DOI:
https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2026.3.16559Ключові слова:
кейс-метод; активне навчання; молекулярна біологія; фахові компетентності; метакогнітивні вміння; медична освітаАнотація
У статті здійснено теоретико-методологічне обґрунтування інтеграції кейс-сесій та активних форм навчання у курсі молекулярної біології як засобу формування фахових і метакогнітивних компетентностей здобувачів вищої медичної освіти. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переходу освітнього процесу до компетентнісно-орієнтованих моделей навчання, спрямованих на розвиток клінічного мислення, аналітичних і комунікативних умінь, здатності до саморегуляції та рефлексії. Представлено системний аналіз курсу молекулярної біології з позиції його структуризації у формат тематичних кейсів, які охоплюють ключові розділи дисципліни: молекулярну організацію нуклеїнових кислот, механізми реплікації ДНК, транскрипції РНК, трансляції та пострансляційної модифікації протеїнів, регуляцію експресії генів, сигнальні каскади, онкогенез, а також сучасні лабораторні й клінічні методи молекулярної діагностики. Запропоновано концепцію поетапної інтеграції кейс-сесій із використанням ротаційних мінігруп, рольових ігор, симуляцій та рефлексивних практик. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови ефективного впровадження кейс-методу, які передбачають поєднання проблемно-орієнтованого та активного навчання, системну оцінку когнітивних, практичних, комунікативних і мотиваційних результатів та розвиток метакогнітивних умінь через рефлексію. Показано, що інтеграція кейс-сесій сприяє створенню цілісного освітнього середовища, максимально наближеного до реальних умов професійної діяльності, підвищенню навчальної мотивації та формуванню академічної стійкості здобувачів. Отримані результати можуть бути використані для модернізації освітніх програм із молекулярної біології у медичних закладах вищої освіти.
Посилання
1. Bandura, A. (2001). Social cognitive theory. Annual Review of Psychology, 52, 1–26. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.psych.52.1.1 DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.psych.52.1.1
2. Bruen, C., Illing, J., Daly, R., et al. (2025). Medical student experiences of case-based learning at a multicultural medical school. BMC Medical Education, 25, 152. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-024-06585-7 DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-024-06585-7
3. Cen, X. Y., Hua, Y., Niu, S., & Yu, T. (2021). Application of case-based learning in medical student education: A meta-analysis. European Review for Medical and Pharmacological Sciences, 25 (8), 3173–3181. DOI: https://doi.org/10.26355/eurrev_202104_25726
4. Donkin, R., Yule, H., & Fyfe, T. (2023). Online case-based learning in medical education: A scoping review. BMC Medical Education, 23, 564. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-023-04520-w DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-023-04520-w
5. Freeman, S., et al. (2014). Active learning increases student performance. Proceedings of the National Academy of Sciences, 111 (23), 8410–8415. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.1319030111 DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.1319030111
6. Trullàs, J. C., Blay, C., Sarri, E., Pujol, R., & Llorens, P. (2022). Effectiveness of problembased learning methodology in undergraduate medical education: A scoping review. BMC Medical Education, 22, 104. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-022-03154-8 DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-022-03154-8
7. Fromke, E. J., Jordan, S. G., & Awan, O. A. (2022). Case-based learning: Its importance in medical student education. Academic Radiology, 29 (8), 1284–1286. DOI: https://doi.org/10.1016/j.acra.2021.09.028 DOI: https://doi.org/10.1016/j.acra.2021.09.028
8. Gasim, M. S., Ibrahim, M. H., Abushama, W. A., et al. (2024). Medical students’ perceptions towards implementing case-based learning. BMC Medical Education, 24, 200. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-024-05183-x DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-024-05183-x
9. Harden, R. M. (2022). Outcome-based education: The future is today. Medical Teacher, 44 (2), 123–130. DOI: https://doi.org/10.1080/0142159X.2021.1958450
10. Kolb, D. A. (2015). Experiential learning: Experience as the source of learning and development (2nd ed.). Pearson Education.
11. Li, Y., Lei, L., Jiang, L., et al. (2025). Dynamic case-based learning model in medical education. BMC Medical Education, 25, 957. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-025-07474-3 DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-025-07474-3
12. Mykhailova, A. H., & Lymar, L. V. (2026). Teoretyko-metodolohichni aspekty formuvannia profesiinykh kompetentnostei maibutnikh likariv u protsesi vyvchennia molekuliarnoi biolohii [Theoretical and methodological aspects of forming professional competencies of future physicians in the study of molecular biology]. Perspektyvy ta innovatsii nauky – Perspectives and Innovations of Science, 2 (60), 1022–1035. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2026-2 (60) [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2026-2(60)-1022-1035
13. Mykhailova, A. H. (2026). Keis-metod yak zasib formuvannia doslidnytskykh i klinichnykh kompetentnostei u protsesi vyvchennia molekuliarnoi biolohii[Case method as a means of forming research and clinical competencies in the study of molecular biology]. Medyko-farmatsevtychni osvitni dyskursy – Medical and Pharmaceutical Education Discourses, (1), 32–37. DOI: https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2026-1-5 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2026-1-5
14. Panadero, E. (2022). A review of selfregulated learning: Six models and four directions for research. Educational Psychology Review, 34 (3), 987–1020. DOI: https://doi.org/10.1007/s10648-021-09620-7
15. Prince, M. (2013). Does active learning work? Journal of Engineering Education, 93 (3), 223–231. DOI: https://doi.org/10.1002/j.2168-9830.2004.tb00809.x DOI: https://doi.org/10.1002/j.2168-9830.2004.tb00809.x
16. Shi, X. Y., Lu, B. R., Yin, Q., et al. (2025). Case-based teaching combined with flipped classroom: Systematic review and meta-analysis. BMC Medical Education, 25, 906. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-025-07465-4 DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-025-07465-4
17. Schön, D. (1983). The Reflective Practitioner. Basic Books, Inc. USA.
18. Stynska, V. V., Klishch, I. P., & Kravets, N. S. (2025). Innovatsiini pedahohichni stratehii u pidhotovtsi medychnykh ta farmatsevtychnykh kadri v Ukraini [Innovative pedagogical strategies in training medical and pharmaceutical personnel in Ukraine]. Medychna Osvita – Medical Education, (2), 35–41. DOI: https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2025.2.15484 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2025.2.15484
19. Thistlethwaite, J. E., Davies, D., Ekeocha, S., Kidd, J. M., MacDougall, C., Matthews, P., et al. (2012). The effectiveness of case-based learning in health professional education: A BEME systematic review. Medical Teacher, 34 (6), 421–444. DOI: https://doi.org/10.3109/0142159X.2012.680939 DOI: https://doi.org/10.3109/0142159X.2012.680939
20. Tsekhmister, Y. (2023). Effectiveness of case-based learning in medical and pharmacy education: A meta-analysis. Electronic Journal of General Medicine, 20 (5), 515. DOI: https://doi.org/10.29333/ejgm/13315 DOI: https://doi.org/10.29333/ejgm/13315
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Алла Михайлова, Леся Яніцька
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
