НЕЙРОАНАТОМІЧНА НОМЕНКЛАТУРА: ВІД АНТИЧНОЇ МЕТАФОРИ ДО СУЧАСНОГО МОРФОЛОГІЧНОГО СТАНДАРТУ

Оксана Лопаткіна; Ганна Галунко; Тетяна Антонюк

doi:10.11603/m.2414-5998.2026.3.16550

Автор(и)

Оксана Лопаткіна Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова https://orcid.org/0000-0003-1277-5180
Ганна Галунко Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова
Тетяна Антонюк Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

DOI:

https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2026.3.16550

Ключові слова:

латинська мова; медична термінологія; анатомічна номенклатура; центральна нервова система; нейроморфологія

Анотація

На відміну від медичної термінології, яка є загальною системою понять у професійному середовищі, медична номенклатура виступає її нормативним фундаментом. Головна мета сучасної медичної термінології полягає у створенні єдиного стандарту для позначення анатомічних структур, що дає змогу уникати помилок, які виникають через уживання позаноменклатурних назв. У світі, де мобільність фахівців та пацієнтів стала нормою, знання мови країни не повинно бути бар’єром для надання медичної допомоги. Саме тому виникає гостра потреба в універсальній латинській номенклатурі, яка слугуватиме спільним еталоном для численних національних перекладів. Ураховуючи критичне значення центральної нервової системи як головного регуляторного центру життєво важливих функцій, наше дослідження фокусується на детальній морфологічній характеристиці та топографо-анатомічних особливостях її окремих відділів. Метою роботи є розроблення алгоритму уніфікованого опису анатомічних об’єктів головного та спинного мозку на основі сучасних стандартів міжнародної анатомічної термінології. Використання стандартизованої латинської термінології в описі структур нервової системи є не лише дотриманням академічної традиції, а й критично необхідною умовою забезпечення точності медичної комунікації у глобальному масштабі. Латина виступає у ролі “lingua franca” для лікарів усього світу, даючи змогу фахівцям із різних країн уніфіковано інтерпретувати складну архітектуру мозку. Володіння класичною термінологією забезпечує високий рівень взаєморозуміння між медичними спільнотами, сприяє безперешкодній інтеграції наукових досягнень та гарантує точність діагностичного і нейрохірургічного процесу незалежно від мовного середовища, у якому працює лікар.

Посилання

1. Carbone, A. L. (2023). Anatomies of Aristotle’s Anatomai. Anthropozoologica, 58 (11), 107–114. DOI: https://doi.org/10.5252/anthropozoologica2023v58a11 DOI: https://doi.org/10.5252/anthropozoologica2023v58a11

2. Chmielewski, P. P. (2022). Anatomical and medical terminology: new challenges and perspectives. Medical Journal of Cell Biology, 10 (4), 102–107. DOI: https://doi.org/ 10.2478/acb-2022-0016 DOI: https://doi.org/10.2478/acb-2022-0016

3. Chmielewski, P. P., & Mozdziak, P. E. (2023). Teaching anatomical terminology: effective learning strategies in medical education. Medical Journal of Cell Biology, 11 (4), 114–119. DOI: https://doi.org/10.2478/acb-2023-0019 DOI: https://doi.org/10.2478/acb-2023-0019

4. Kachlik, D., Baca, V., Bozdechova, I., Cech, P., & Musil, V. (2008). Anatomical terminology and nomenclature: past, present and highlights. Surgical and Radiologic Anatomy, 30 (6), 459–466. DOI: https://doi.org/10.1007/s00276-008-0357-y DOI: https://doi.org/10.1007/s00276-008-0357-y

5. Kobayashi, S., Matsushima, T., Sakai, T., Matsushima, K., Bertalanffy, H., & Rutka, J. T. (2022). Evolution of microneurosurgical anatomy with special reference to the history of anatomy, surgical anatomy, and microsurgery: historical overview. Neurosurgical Review, 45 (1), 253–261. DOI: https://doi.org/10.1007/s10143-021-01597-z DOI: https://doi.org/10.1007/s10143-021-01597-z

6. Mavrodi, A., & Paraskevas, G. (2014). Morphology of the heart associated with its function as conceived by ancient Greeks. International journal of cardiology, 172 (1), 23–28. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2013.12.124 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2013.12.124

7. Moxham, P. B. J., & Sprumont, P. (2016). Anatomical Terms: towards Development of Terminologies (terminogenesis). Head to head. Eur. J. Anat, 20 (3), 281–285. Retrieved from: https://folia.unifr.ch/unifr/documents/306251

8. Muminova, O. (2025). The historical and contemporary role of the latin language in the development of medical science and the formation of its terminology. In International Conference on Business & Management (Vol. 1, No. 3, pp. 177–182). Retrieved from: https://zenodo.org/records/18141410

9. Sprumont, P. (2016). Anatomical terms: towards development of Terminologies (terminogenesis). European Journal of anatomy, 20, 249–280. Retrieved from: https://www.eurjanat.com/v1/journal/paper.php?id=160201ps

10. Ten Donkelaar, H. J., Broman, J., Neumann, P. E., Puelles, L., Riva, A., Tubbs, R. S., & Kachlik, D. (2017). Towards a terminologia neuroanatomica. Clinical Anatomy, 30 (2), 145–155. DOI: https://doi.org/10.1002/ca.22809 DOI: https://doi.org/10.1002/ca.22809

11. Ten Donkelaar, H. J., Tzourio-Mazoyer, N., & Mai, J. K. (2018). Toward a common terminology for the gyri and sulci of the human cerebral cortex. Frontiers in Neuroanatomy, 12, 93. DOI: https://doi.org/10.3389/fnana.2018.00093 DOI: https://doi.org/10.3389/fnana.2018.00093

12. Triantafyllou, G., & Piagkou, M. (2025). Greek anatomical nomenclature: the urgent need for evidence-based standardization. Surgical and Radiologic Anatomy, 47 (1), 1–5. DOI: https://doi.org/10.1007/s00276-025-03767-w DOI: https://doi.org/10.1007/s00276-025-03767-w

13. Yagin, F. H., & de Sousa Fernandes, M. S. (2024). The importance of medical terminology in the health sector. Journal of Exercise Science & Physical Activity Reviews, 2 (1), 132–136. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.11544933

14. Yapijakis, C. (2009). Hippocrates of Kos, the father of clinical medicine, and Asclepiades of Bithynia, the father of molecular medicine. in vivo, 23 (4), 507–514. Retrieved from: https://iv.iiarjournals.org/content/23/4/507.short

15. Zhang, Z., Gao, Y., Lin, X., He, X., Wang, X., & Liu, S. (2025). Mapping Fetal Brain Development of 10 Weeks’ Gestational Age with 9.4 T Postmortem MRI and Histologic Sections. American Journal of Neuroradiology, 46 (5), 1029–1035. Retrieved from: https://www.ajnr.org/content/46/5/1029.abstract DOI: https://doi.org/10.3174/ajnr.A8595