МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ-МЕДИКІВ ЯК ЗАСІБ ЇХНЬОГО ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ

Ігор Драпей

doi:10.11603/m.2414-5998.2026.3.16540

Автор(и)

Ігор Драпей Національний медичний університет імені О. О. Богомольця https://orcid.org/0009-0000-5643-6565

DOI:

https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2026.3.16540

Ключові слова:

управлінська компетентність; доктор філософії; медична освіта; професійне зростання; методика формування; компетентнісний підхід; наукова діяльність; лідерство; академічна доброчесність

Анотація

У статті теоретично обґрунтовано методику формування управлінської компетентності у майбутніх докторів філософії-медиків як важливого засобу їхнього професійного зростання в умовах трансформації вищої медичної освіти, науки та системи охорони здоров’я. Актуальність дослідження зумовлена розширенням професійних ролей здобувача ступеня доктора філософії у галузі охорони здоров’я, що охоплює не лише організацію власного дослідження, а й участь в академічній діяльності закладу, організацію міжкомандної взаємодії, координацію освітніх і клініко-наукових процесів тощо. У статті визначено сутність управлінської компетентності майбутнього доктора філософії-медика як інтегральної характеристики професійної готовності до планування, організації, координації, аналізу, контролю та вдосконалення діяльності в освітньому, науковому й клінічному середовищі. Розкрито структуру цієї компетентності, що включає когнітивний, стратегічно-організаційний, діяльнісний, комунікативно-лідерський та рефлексивно-аналітичний компоненти. Обґрунтовано, що ефективне формування управлінської компетентності має ґрунтуватися на компетентнісному, діяльнісному, особистісно орієнтованому, контекстному та рефлексивному підходах. Запропоновано поетапну методику її формування, яка охоплює діагностично-мотиваційний, теоретико-концептуальний, практико-моделювальний, контрольно-рефлексивно-корекційний і професійно-інтеграційний етапи. Підкреслено значення практико-орієнтованих методів навчання, зокрема кейс-методу, проблемного навчання, симуляцій управлінських ситуацій, проєктної роботи, портфоліо, рефлексивних щоденників і групової взаємодії. Доведено, що управлінська компетентність сприяє розвитку самостійності, відповідальності, академічної доброчесності, лідерського потенціалу та здатності майбутніх докторів філософії-медиків до ефективної професійної реалізації.

Посилання

1. Daniëls, E., Cuyvers, K., & Donche, V. (2024). Professional Learning in the Workplace: How and Why do Physicians Learn? Vocations and Learning, 17, 589–611. DOI: https://doi.org/10.1007/s12186-024-09352-3 DOI: https://doi.org/10.1007/s12186-024-09352-3

2. Lim, A. J. S., et al. (2023). Portfolio use in postgraduate medical education: A systematic scoping review. Postgraduate Medical Journal, 99 (1174), 913–927. DOI: https://doi.org/10.1093/postmj/qgac007 DOI: https://doi.org/10.1093/postmj/qgac007

3. Medychna Pedagogika (Medical Pedagogics). Ed. Lymar, L. Kyiv: Medprint, 2025. 245.

4. Çitaku, F., Violato, C., Beran, T., Donnon, T., Hecker, K., & Cawthorpe, D. (2012). Leadership competencies for medical education and healthcare professions: Population-based study. BMJ Open, 2 (2), e000812. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2012-000812 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2012-000812

5. Cotton, D. R. E., Cotton, P. A., & Shipway, J. R. (2024). Chatting and cheating: Ensuring academic integrity in the era of ChatGPT. Innovations in Education and Teaching International, 61 (2), 228–239. DOI: https://doi.org/10.1080/14703297.2023.2190148 DOI: https://doi.org/10.1080/14703297.2023.2190148

6. Dornan, T., Boshuizen, H., King, N., & Scherpbier, A. (2007). Experience-based learning: A model linking the processes and outcomes of medical students’ workplace learning. Medical Education, 41 (1), 84–91. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2929.2006.02652.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1365-2929.2006.02652.x

7. Drapei, I. M. (2025). Poniattia upravlinskoi fakhovoi kompetentnosti maibutnoho doktora filosofii haluzi znan “Okhorona zdorovia ta sotsialne zabezpechennia” v konteksti kompetentnisnoho pedahohichnoho pidkhodu [The concept of managerial professional competence of a future Doctor of Philosophy in the field of knowledge “Healthcare and Social Welfare” in the context of the competence-based pedagogical approach]. Medytsyna ta farmatsiia: osvitni dyskursy [Medicine and Pharmacy: Educational Discourses], (4), 29–37. DOI: https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2025-4-5 [іn Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32782/eddiscourses/2025-4-5

8. Dudka, T. Yu., & Chumak, M. Ye. (2024). Formuvannia proektnoi kompetentnosti aspirantiv u systemi realizatsii zavdan profesiinoi osvity v umovakh vyshchoi shkoly [Formation of postgraduate students’ project competence in the system of implementing professional education tasks in higher education]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky [Academic Notes. Series: Pedagogical Sciences], (216), 30–36. DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2024-1-216-30-36 [іn Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2024-1-216-30-36

9. Frank, J. R., Snell, L. S., ten Cate, O., Holmboe, E. S., Carraccio, C., Swing, S. R., Harris, P., Glasgow, N. J., Campbell, C., Dath, D., Harden, R. M., Iobst, W., Long, D. M., Mungroo, R., Richardson, D. L., Sherbino, J., Silver, I., Taber, S., Talbot, M., & Harris, K. A. (2010). Competencybased medical education: Theory to practice. Medical Teacher, 32 (8), 638–645. DOI: https://doi.org/10.3109/0142159X.2010.501190 DOI: https://doi.org/10.3109/0142159X.2010.501190

10. Frenk, J., Chen, L., Bhutta, Z. A., Cohen, J., Crisp, N., Evans, T., Fineberg, H., Garcia, P., Ke, Y., Kelley, P., Kistnasamy, B., Meleis, A., Naylor, D., Pablos-Mendez, A., Reddy, S., Scrimshaw, S., Sepulveda, J., Serwadda, D., & Zurayk, H. (2010). Health professionals for a new century: Transforming education to strengthen health systems in an interdependent world. The Lancet, 376 (9756), 1923–1958. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736 (10)61854-5 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(10)61854-5

11. Hattie, J., & Timperley, H. (2007). The power of feedback. Review of Educational Research, 77 (1), 81–112. DOI: https://doi.org/10.3102/003465430298487. DOI: https://doi.org/10.3102/003465430298487

12. Elendu, C., Amaechi, D. C., Okatta, A. U., Amaechi, E. C., Elendu, T. C., Ezeh, C. P., & Elendu, I. D. (2024). The impact of simulation-based training in medical education: A review. Medicine, 103 (27), e38813. DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000038813 DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000038813

13. Knowles, M. S., Holton, E. F., & Swanson, R. A. (2015). The adult learner: The definitive classic in adult education and human resource development (8th ed.). Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315816951 DOI: https://doi.org/10.4324/9781315816951

14. Kuchyn, I., Bielka, K., Lymar, L., & Puljak, L. (2024). Academic performance, perceptions, and motivations of medical PhD students in Ukraine during wartime: a mixed methods study. BMC medical education, 24 (1), 1421. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-024-06400-3 DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-024-06400-3

15. McKimm, J., & Swanwick, T. (2011). Leadership development for clinicians: What are we trying to achieve? The Clinical Teacher, 8 (3), 181–185. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1743-498X.2011.00473.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1743-498X.2011.00473.x

16. Moya, B. A., Eaton, S. E., Pethrick, H., Hayden, K. A., Brennan, R., Wiens, J., McDermott, B., & Lesage, J. (2024). Academic integrity and artificial intelligence in higher education contexts: A rapid scoping review. Canadian Perspectives on Academic Integrity, 7 (3). DOI: https://doi.org/10.55016/ojs/cpai.v7i3.78123 DOI: https://doi.org/10.55016/ojs/cpai.v7i3.78123

17. Petrie, K. A., Carnahan, R. H., Brown, A. M., & Gould, K. L. (2017). Providing experiential business and management training for biomedical research trainees. CBE–Life Sciences Education, 16 (3), ar51. DOI: https://doi.org/10.1187/cbe.17-05-0074 DOI: https://doi.org/10.1187/cbe.17-05-0074

18. Phua, G. L. G., Owyong, J. L. J., Leong, I. T. Y., et al. (2024). A systematic scoping review of group reflection in medical education. BMC Medical Education, 24, Article 402. DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-024-05203-w DOI: https://doi.org/10.1186/s12909-024-05203-w

19. Jamieson, J., Venance, S., & Christen, S. (2025). An evaluation of programmatic assessment across health professions education. Advances in Health Sciences Education. DOI: https://doi.org/10.1007/s10459-025-10444-5 DOI: https://doi.org/10.1007/s10459-025-10444-5

20. Swanwick, T., & McKimm, J. (2011). What is clinical leadership…and why is it important? The Clinical Teacher, 8 (1), 22–26. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1743-498X.2010.00423.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1743-498X.2010.00423.x