МЕДИЧНИЙ ДИСКУРС І ПРОБЛЕМИ ЙОГО ПЕРЕКЛАДУ: ТЕОРЕТИЧНИЙ ВИМІР

Анотація

Стаття присвячена дослідженню медичного дискурсу як багатовимірного феномену у парадигмі сучасного перекладознавства. Розглянуто теоретичні підходи до трактування поняття «дискурс», зокрема його парадигматичний, синтагматичний і комунікативно-функціональний аспекти. Висвітлено особливості та роль медичного дискурсу у формуванні професійної комунікації між лікарем і пацієнтом та його вплив на безпеку й ефективність медичної допомоги. З’ясовано, що медичний дискурс є міждисциплінарним поняттям, оскільки інтегрує термінологію та знання з біології, хімії, анатомії, фізіології та інших медичних галузей. Охарактеризовано лексичні особливості медичних текстів, зокрема наявність спеціалізованої термінології латинського й грецького походження та міжмовних запозичень, що створюють потенційні труднощі у процесі перекладу. Описано семантичну трансформацію загальновживаних слів у медичному контексті та пов’язані з цим ризики комунікативних непорозумінь. Проаналізовано граматичні та синтаксичні відмінності англомовних й україномовних медичних текстів, а також різницю у співвідношенні простих і складних речень. Наголошено на важливості застосування перекладацьких трансформацій з метою забезпечення стилістичної однорідності та природності перекладеного тексту. Особливу увагу приділено формальним аспектам медичних документів та впливу відмінностей у системах охорони здоров’я на процес адаптації тексту. Визначено основні групи труднощів перекладу текстів медичного дискурсу. Підкреслено, що медичний переклад належить до сфери підвищеної відповідальності, де точність і термінологічна послідовність є критично важливими, оскільки помилки можуть призвести до серйозних наслідків для здоров’я пацієнтів. Зроблено висновок про необхідність подальшого дослідження принципів і стратегій перекладу медичних текстів у контексті сучасної лінгвістики та перекладознавства.