РОЗВИТОК ВИЩОЇ ОСВІТИ ГРЕЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. АРИСТОТЕЛЯ В м. САЛОНІКАХ)
DOI:
https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9200Ключові слова:
вища освіта Греції, університет ім. Аристотеля в м. Салоніках, медична освіта, розвитокАнотація
Мета роботи – розглянути розвиток та здійснити огляд сучасної системи вищої освіти Греції на прикладі Університету ім. Аристотеля в м. Салоніках; визначити тенденції її розвитку.
Основна частина. Вища освіта у Греції існує з перших років становлення нової Грецької держави (1821–1829). Як і колись, вищі навчальні заклади розташовані у двох найбільших містах Греції – в Афінах і Салоніках. Сучасна система вищої освіти Греції децентралізована. Державна освіта є безкоштовна. Вища освіта містить два сектори: університетський та професійно-технічний. Конституція Греції надає університетам повну автономію та академічну свободу. На сьогодні нараховано 14 вищих навчальних закладів, з них 2 (Афінський і Салонікський університети) є університетами з найбільш розвиненим науково-дослідним потенціалом. У вищій школі Греції прийнята загальноєвропейська двоетапна загальноосвітня система. Згідно з чинною Конституцією Греції, засновувати недержавні вищі освітні заклади в країні заборонено. Університет ім. Аристотеля у м. Салоніках є найбільшим університетом не тільки в Греції, але і на Балканах. У ньому навчається близько 75 000 студентів на 11 факультетах. Кожний факультет має у своєму складі декілька шкіл з різними напрямками навчання, загальною кількістю – 40.
Висновки. Дослідивши розвиток вищої освіти Греції, можна стверджувати, що Грецька держава завжди сприяла розвитку системи вищої освіти, яка багато в чому стала сполучною ланкою між державною ідеологією і широкими верствами грецького населення. Усі вищі навчальні заклади Греції створені за принципом найстарішого Афінського університету, тому система вищої освіти Греції потребує заснування принципово нових університетів за організацією роботи, засобами навчання і новими спеціальностями.
Посилання
Gluzman, O.V. (1997). Universytetska pedahohichna osvita: Dosvid systemnoho doslidzhennia [University pedagogical education: the experience of system research]. Kyiv: Prosvita [in Ukrainian].
Kremen, V.H. (Ed.). (2008). Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of education]. Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].
Korotkova, Yu.M. (2008). Profesiina pidhotovka vchytelia pochatkovykh klasiv u suchasnii Hretsii [Professional training of elementary school teachers in modern Greece]. Candidate’s thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
Pukhovska, L.P. (1998). Profesiina pidhotovka vchyteliv u Zakhidnii Yevropi v kintsi XX stolittia [Teacher training in Western Europe at the end of the twentieth century]. Doctor’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
Osvita likariv za kordonom – v SShA, Kanadi, Nimechchyni, Shvetsii, Italii, Izraili, Hretsii, Avstrii, Chekhii, Polshchi [Education of doctors abroad – in USA, Canada, Germany, Sweden, Italy, Israel, Greece, Austria, Czech Republic, Poland]. Medychni novyny ta statti – Medical News and Articles. Retrieved from: http://ukrpromedic.ru/rizne/medichni-novini-ta-statti/22282-osvita-likariv-za-kordonom-v-ssha-kanadi.html [in Ukrainian].
Bulicheva, E.V. (2012). Unyversitetskoe obrazovaniye v Gretsii kontsa XIX – nachala XX v. glazamy russkikh puteshestvennikov [University education in Greece late XIX-early XX century. through the eyes of Russian travelers]. Vestnik RGGU. Seriya “Istoriya. Filologiya. Kultorologiya. Vostokovedeniye” – Herald of the RSUH. Series “History. Philology. Cultorology. Oriental Studies”, 9 (89). Retrieved from: https://cyberleninka.ru/article/n/universitetskoe-obrazovanie-v-gretsii-kontsa-xix-nachala-hh-v-glazami-russkih-puteshestvennikov-1 [in Russian].
