МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ВІРТУАЛЬНОЇ І ДОПОВНЕНОЇ РЕАЛЬНОСТІ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ ФІЗИКИ ЗДОБУВАЧАМ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/m.2414-5998.2026.3.16591Ключові слова:
технології віртуальної реальності; технології доповненої реальності; медична фізика; здобувачі освіти; медична освіта; інтерактивне навчання; візуалізаціяАнотація
У статті досліджено роль і значення технологій віртуальної реальності (VR) та доповненої реальності (AR) у процесі викладання медичної фізики здобувачам освіти вищих медичних навчальних закладів. Обґрунтовано актуальність їх використання з метою підвищення якості засвоєння навчального матеріалу та створення умов для практико-орієнтованого навчання без ризику для здоров’я студентів. Проаналізовано виклики традиційного навчання, пов’язані з обмеженим доступом до дорогого або потенційно небезпечного медичного обладнання. Підкреслено, що віртуальна реальність та доповнена реальність – це сучасні технології, які кардинально змінюють підходи до навчання в медицині та фармації. Продемонстровано, як інтерактивні VR-симуляції дають змогу візуалізувати складні фізичні процеси та безпечно відпрацьовувати практичні навички без ризику опромінення. Доведено, що впровадження VR суттєво підвищує рівень активності студентів, покращує просторове мислення та забезпечує глибоке розуміння теоретичного матеріалу через практичний досвід. Наголошено, що інтеграція технологій віртуальної реальності докорінно змінює підходи до вивчення молекулярної біофізики, відкриває нові можливості для вивчення розділу «Оптика та лазерна медицина». Окрему увагу приділено проблемі інтеграції у навчальний процес технологій доповненої реальності, які створюють нові перспективи для інтерактивного тривимірного моделювання. Акцентовано, що серед найбільш ефективних сфер застосування доповненої реальності є демонстрація принципу роботи ультразвукових діагностичних систем. Зроблено висновок, що технології віртуальної і доповненої реальності на заняттях із медичної фізики допомагають здобувачам вищої освіти формувати чіткі внутрішні моделі роботи складної медичної апаратури. Вони перетворюють студентів на активних учасників навчального процесу, стимулюють їхній інтерес до наукового пошуку, формують клінічне мислення та розвивають навички глибокого аналізу фізичних закономірностей, на яких базуються сучасні діагностичні системи.
Посилання
1. Boichenko, O. M., & Sidash, Yu. V. (2018). Uprovadzhennia innovatsiinykh metodiv navchannia u vyshchii medychnii shkoli [Implementation of innovative teaching methods in higher medical school]. Visnyk problem biolohii i medytsyny – Bulletin of Problems in Biology and Medicine, (4), 65–67. DOI: https://doi.org/10.31718/2409-0255.4.2018.12 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.31718/2409-0255.4.2018.12
2. Brown, J. (2021). Interdisciplinary approaches in pharmaceutical sciences. Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9781108915123
3. Gambo, N., & Shehu, M. (2024).The role of diagnostic medical physics in medicine. An Overview. Sahel Journal of Life Sciences FUDMA, 2 (1), 103–109. DOI: https://doi.org/10.33003/sajols-2024-0201-012 DOI: https://doi.org/10.33003/sajols-2024-0201-012
4. Garcіa-Pareja, S., Lаzaro-Ponce, A., & Pardo-Montero, J. (2024). Augmented Reality Technologies for Radiation Safety Training: A Systematic Review of Sensor Integration and Visualization Approaches. Sensors, 24 (8), 2541. DOI: https://doi.org/10.3390/s24082541 DOI: https://doi.org/10.3390/s24082541
5. Kucher, S. V., Chernets, T. Yu., Ruda, M. M., Vereshchahina, N. Ya., & Myndziv, K. V. (2026). Innovatsiyni pidkhody do pidhotovky maybutnikh likariv: vid nastavnytstva do symulyatsiynoho navchannya ta shtuchnoho intelektu [ Innovative approaches to training future physicians: from mentorship to simulation-based learning and artificial intelligence]. Akademichni viziyi – Academic Visions, (55). DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.10825313 [in Ukrainian].
6. Kahn, M. J., & Inui, T. S. (2021). The digital transformation of medical education: Innovations accelerated by the COVID-19 pandemic. Academic Medicine, 96 (11S), S1–S5. DOI: https://doi.org/10.1097/ACM.0000000000004312 DOI: https://doi.org/10.1097/ACM.0000000000004326
7. Pometun, O. I., & Sushchenko, A. T. (2020). Pidhotovka vykladachiv vyshchoi shkoly do zastosuvannia interaktyvnykh tekhnolohii navchannia [Training of higher school teachers for the application of interactive learning technologies]. Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Pedagogical Sciences – Journal of the Ivan Franko State University of Zhytomyr. Educational Sciences, (1), 45–56. DOI: DOI: https://doi.org/10.35433/pedagogy.1 (100).2020.45-56 [in Ukrainian].
8. Rozhkov, I. M., & Kovalova, O. M. (2024). Tsyfrovizatsiya medychnoyi osvity: vykorystannya tryvymirnykh anatomichnykh modeley ta VR-tekhnolohiy u navchal’nomu protsesi [Digitalization of medical education: the use of 3D anatomical models and VR technologies in the educational process]. Medychni perspektyvy – Medical Perspectives, 29 (1), 154–161. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.1.300512 [in Ukrainian].
9. Tang, Y. M., Chau, K. Y., Kwok, A. P., Zhu, T., & Ma, X. (2022). A systematic review of immersive technology applications for medical practice and education – Trends, application areas, recipients, teaching contents, evaluation methods, and performance. Educational Research Review, 35, Article 100429. DOI: https://doi.org/10.1016/j.edurev.2021.100429 [in English]. DOI: https://doi.org/10.1016/j.edurev.2021.100429
10. Ustun, A. B., Yilmaz, R., & Yilmaz, F. G. (2020). Virtual reality in medical education. In Mobile Devices and Smart Gadgets in Medical Sciences (pp. 56–73). IGI Global. DOI: https://doi.org/10.4018/978-1-7998-1754-3.ch003 DOI: https://doi.org/10.4018/978-1-7998-2521-0.ch004
11. Zotti, V., & D’Alessio, A. (2024). Exploring Augmented Reality Integration in Diagnostic Imaging: Myth or Reality? Diagnostics, 14 (3), 298. DOI: https://doi.org/10.3390/diagnostics14030298 DOI: https://doi.org/10.3390/diagnostics14131333
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Богдан Паласюк
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
