ІНТЕГРАЦІЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В МЕДИЧНУ ОСВІТУ ТА МАЙБУТНЮ ПРАКТИКУ: ДОСВІД, РИЗИКИ ТА БАЧЕННЯ СТУДЕНТІВ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню особливостей, пріоритетних цілей та ризиків інтеграції технологій штучного інтелекту (ШІ) у медичну освіту. У роботі вивчено, як саме майбутні лікарі впроваджують цифрові інструменти у навчання та оцінюють їхню роль у майбутній практиці. Опитування 79 студентів IV та VI курсів Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського, які вивчають «Акушерство та гінекологію», виявили парадокс. З одного боку, ШІ став частиною щоденної рутини для 67,1 % опитаних, ще 31,6 % звертаються до нього кілька разів на тиждень. Головною перевагою названо оптимізацію витраченого часу: суттєву економію ресурсу підтвердили 97,5 % респондентів. Проте впровадження має поверхневий характер, оскільки 100 % застосовують текстові мовні моделі загального призначення (ChatGPT, Claude), ігноруючи профільний медичний софт. Експертні асистенти (UpToDate, Glass AI) інтегрують лише 8,9 % опитаних, а програми для генерації зображень – 6,3 %. Установлено, що 83,5 % студентів звертаються до ШІ для пошуку клінічних протоколів; 67,1 % – для підготовки до іспитів КРОК/ОСКІ; 67,1 % – для розв’язання клінічних завдань чи написання історій хвороб, і лише 17,7 % – для перекладу статей. Важливим аспектом став аналіз самооцінки навичок промптингу за 5-бальною шкалою: на 5 балів їх оцінили 12,7 % студентів, на 4 бали – 36,7 %, на 3 бали – 46,8 %, на 2 бали – 3,8 %. Попри високу впевненість, 93,7 % респондентів особисто стикалися з «галюцинаціями» ШІ – генерацією неіснуючих фактів. Майбутні лікарі чітко усвідомлюють ризики деградації клінічного мислення (63,3 %, n = 50), звикання до «легких відповідей» (65,3 %, n = 52) та неусвідомленого засвоєння помилкової інформації (43,0 %, n = 34). Упровадження обов’язкової дисципліни з медичного ШІ повністю підтримали 23,4 % (n = 18) опитаних, активно підтримали із застереженнями 18,2 % (n = 14), а нейтральну позицію зайняли 45,5 % (n = 35). На основі отриманих даних зроблено висновок, що студенти-медики демонструють високу інтенсивність використання ШІ на тлі критичного дефіциту роботи з профільним софтом та високої частоти зіткнень із помилками нейромереж. Результати обґрунтовують необхідність стратегічної трансформації вищої медичної освіти – переходу від ігнорування технології до впровадження системного навчання медичному промптингу, методології верифікації даних та цифрової гігієни для безпечного застосування ШІ в майбутній практичній діяльності.