ОСОБЛИВОСТІ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ СЛИНИ В ОСІБ ШКІЛЬНОГО ТА МОЛОДОГО ВІКУ ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ ІНТЕНСИВНОСТІ КАРІЄСУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2311-9624.2026.3.16646Ключові слова:
слина, карієс, мінералізація слини, мікрокристалізаціяАнотація
Оцінка причинних факторів у слині людей, схильних до ризику карієсу, може допомогти в розробці рекомендацій, які відповідатимуть конкретним потребам пацієнта. Водночас постає питання про об’єктивізацію результатів оцінки кристалогенних властивостей слини, яке можна вирішити шляхом застосування інструментальних методів. Мета дослідження – виявити особливості мікрокристалізації слини в осіб шкільного та молодого віку залежно від рівня інтенсивності карієсу. Результати. У дослідженні брали участь 27 осіб віком від 9 до 44 років, з них 23 особи чоловічої та 4 – жіночої статі. Мінералізуючий потенціал ротової рідини оцінювали за її мікрокристалізацією. Мінералізуючий потенціал ротової рідини найнижчий у школярів із субкомпенсованим (середнім) рівнем інтенсивності карієсу, у школярів із компенсованим рівнем інтенсивності карієсу показник мікрокристалізації слини відповідав задовільному рівню, а найвищий рівень мінералізації слини виявлено в осіб молодого віку із субкомпенсованим індексом інтенсивності карієсу.
Посилання
1. Качинська Т. В., Левчук Х. С., Швайко І. В. Оцінка мікрокристалізації слини в осіб шкільного та молодого віку залежно від інтенсивності карієсу. Актуальні питання біології та медицини : зб. наук. праць за матеріалами XХІ Всеукраїнської наукової конференції (м. Лубни, 29–30 травня 2025 р.). Лубни : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2025. C. 123–127.
2. Шкляр Х. В., Авдєєв О. В. Ранній дитячий карієс зубів. Сучасний погляд на проблему. Одеський медичний журнал. 2022. № 1–2. С. 80–87.
3. Powell L. B. Caries risk assessment: relevance to the practitioner. JADA. 1998. 129. P. 349–351. DOI: https://doi.org/10.14219/jada.archive.1998.0209
4. Hajishengallis George, Lamont Richard J., Koo Hyun Oral polymicrobial communities: Assembly, function, and impact on diseases. Cell Host & Microbe. 2023. Volume 31, Issue 4. P. 528–538. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chom.2023.02.009. DOI: https://doi.org/10.1016/j.chom.2023.02.009
5. Гевкалюк Н. О., Крупей В. Я. Теоретичні основи та сучасні концепції лікування гострого початкового карієсу зубів у дітей (Огляд літератури). Одеський медичний журнал. 2022. № 1–2. С. 72–79.
6. Akera P., Kennedy S. E., Lingam R., Richmond R., Schutte A. E. Oral health status and factors associated with oral health of primary school children in Gulu district, northern Uganda. BMC Oral Health. 2024. Vol. 24, № 1. P. 1176. DOI: https://doi.org/10.1186/S12903-024-04949-5. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-024-04949-5
7. Cope A. L., Chestnutt I. G. A systematic review of the association between food insecurity and behaviours related to caries development in adults and children in high-income countries. Community Dent Oral Epidemiol. 2024. Vol. 52, № 5. P. 625–647. DOI: https://doi.org/10.1111/cdoe.12959. DOI: https://doi.org/10.1111/cdoe.12959
8. Khomenko L. O., Bidenko N. V., Ostapko O. I., Golubeva I. M., Sorochenko G. V., Trachuk Yu. M. Dental caries control: evolution of the concept. Dentistry: from science to practice. 2013. Vol. 1. P. 53–65. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sonkp_2013_1_8.
9. Kovach I. V., Stompel G. V., Dychko E. N., Verbytska A. V. Prevention of dental caries in conditions of environmental pollution. Ukraine stomatol. almanac. 2018. Vol. 1. P. 55–59. DOI: https://doi.org/10.31718/2409-0255.1.2018.13. DOI: https://doi.org/10.31718/2409-0255.1.2018.13
10. Pannunzio E, Amanico OM, Vitalle MS, Souza DN, Mendes FM, Nicolau J. Analysis of the stimulated whole saliva in overweight and obese school children. Rev Assoc Med Bras. 2010. Vol. 56. Р. 32–36. DOI: https://doi.org/10.1590/S0104-42302010000100012
11. Marsch P. D., Martin M. V. Oral Microbiology. 5th ed. Elsevier, 2009. P. 222.
12. Denisov A. B., Pushkar’ D. Y., Denisov S. A. Use of saliva crystallogenic properties for early diagnostics of prostate cancer. Bull. Exp. Biol. Med. 2006. Vol. 142, № 2. P. 242–245. DOI: https://doi.org/10.1007/s10517-006-0338-2. DOI: https://doi.org/10.1007/s10517-006-0338-2
13. Jordanishvili A. K. Oral liquid adult: age peculi- arities of the physicochemical properties and micro crystallization. Adv. Gerontol. 2019. Vol. 32, № 3. P. 477–482.
14. Denisov A. B. Salivary Glands as Test Object for Assessment of Biological Compatibility in Dentistry. Bulletin of Experimental Biology and Medicine. 2001. Vol. 131. P. 99–105. DOI: https://doi.org/10.1023/A:1017511005243. DOI: https://doi.org/10.1023/A:1017511005243
15. Pancu G., Lăcătuşu S., Căruntu I. D., Iovan G., Ghiorghe A. Evaluation of caries activity using the microcrystallization saliva index (IMK). Rev. Med. Chir. Soc. Med. Nat. Iasi. 2006. Vol. 110, № 1. P. 206–211.
16. Iijima M., Hashimoto M., Kohda N., Nakagaki S., Muguruma T., Endo K., Mizoguchi I. Crystal growth on bioactive glass sputter-coated alumina in artificial saliva. Dent Mater J. 2013. Vol. 32, №. 5. P. 775–780. DOI: https://doi.org/10.4012/dmj.2013-120
17. Цьопич І. В. Діагностика карієсу в осіб різного віку за допомогою оцінки саліваторних показників та рентген-дослідження : магістерська робота. Освітньо-професійна програма «Лабораторна діагностика». Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2025. 52 с.
18. Каськова Л. Ф., Батіг В. М., Дрозда І. І., Митченок О. В. Показники рН і мікрокристалізації ротової рідини в підлітків 15–18 років, які навчаються в різних закладах освіти. Український стоматологічний альманах. 2021. № 2. С. 102–106.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
