Лайм-артрит: сучасні підходи до діагностики та лікування в Україні

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2026.3.16760

Ключові слова:

борелії, Лайм-бореліоз, Лайм-артрит, синовіїт, діагностика, серологія, імуноблот, полімеразна ланцюгова реакція, антибактерійна терапія

Анотація

Лайм-бореліоз є поширеним природно-осередковим трансмісивним захворюванням, а Лайм-артрит належить до його характерних пізніх суглобових проявів. Діагностика цієї форми може бути складною через широкий часовий інтервал між інфікуванням і появою артриту, необхідність диференціювання з іншими причинами моно- або олігоартриту та тривале збереження специфічних антитіл після перенесеної інфекції.

Мета – узагальнити сучасні дані щодо клінічних проявів, термінів виникнення, діагностики та лікування Лайм-артриту і визначити особливості застосування сучасних підходів в Україні.

Проаналізовано сучасні наукові публікації, міжнародні клінічні рекомендації та українські нормативні й клініко-епідеміологічні матеріали.

Лайм-артрит найчастіше проявляється асиметричним моно- або олігоартритом великих суглобів, переважно колінних, із яскравим синовіїтом та випотом. На відміну від ранніх артралгій, власне артрит зазвичай виникає через кілька місяців після інфікування, хоча часовий інтервал може бути широким. Основу лабораторної діагностики становить серологічне дослідження з визначенням специфічних IgG-антитіл. Позитивна серологія сама по собі не доводить активної інфекції, оскільки антитіла можуть зберігатися протягом тривалого часу. ПЛР синовіальної рідини може мати допоміжне значення у серопозитивних пацієнтів, коли потрібна додаткова діагностична визначеність, але не є методом первинного скринінгу. Лікування передбачає 28-денний курс перорального антибіотика; за недостатньої відповіді можливе застосування внутрішньовенного цефтріаксону. Збереження синовіїту після адекватної антибактерійної терапії не обов’язково свідчить про персистування активної інфекції та може відповідати постантибіотичному Лайм-артриту.

Висновки. Діагноз Лайм-артриту повинен ґрунтуватися на поєднанні характерного клінічного фенотипу, епідеміологічного контексту та правильно інтерпретованих результатів серологічного дослідження. В Україні важливим завданням залишається накопичення стандартизованих клінічних даних і впровадження уніфікованих підходів до діагностики й лікування.

Біографії авторів

  • автор Андрій Процик, афіліація Івано-Франківський національний медичний університет

    канд. мед. наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології

  • автор Олександра Пришляк, афіліація Івано-Франківський національний медичний університет

    д. мед. наук, професор, завідувачка кафедри інфекційних хвороб та епідеміології

  • автор Олександр Бойчук, афіліація Івано-Франківський національний медичний університет

    канд. мед. наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології

  • автор Тарас Кобрин, афіліація Івано-Франківський національний медичний університет

    канд. мед. наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології

  • автор Руслан Мізюк, афіліація Івано-Франківський національний медичний університет

    канд. мед. наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології

  • автор Зоряна Тиліщак, афіліація Івано-Франківський національний медичний університет

    PhD, асистент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології

Посилання

1. Lantos, P. M., Rumbaugh, J., Bockenstedt, L. K., Falck-Ytter, Y. T., Aguero-Rosenfeld, M. E., Auwaerter, P. G., Baldwin, K., Bannuru, R. R., Belani, K. K., Bowie, W. R., Branda, J. A., Clifford, D. B., DiMario, F. J., Halperin, J. J., Krause, P. J., Lavergne, V., Liang, M. H., Meissner, H. C., Nigrovic, L. E., … Zemel, L. S. (2021). Clinical practice guidelines by the Infectious Diseases Society of America (IDSA), American Academy of Neurology (AAN), and American College of Rheumatology (ACR): 2020 guidelines for the prevention, diagnosis and treatment of Lyme disease. Clinical Infectious Diseases, 72(1), e1–e48. https://doi.org/10.1093/cid/ciaa1215 DOI: https://doi.org/10.1093/cid/ciaa1215

2. Lochhead, R. B., Strle, K., Arvikar, S. L., Weis, J. J., & Steere, A. C. (2021). Lyme arthritis: Linking infection, inflammation and autoimmunity. Nature Reviews Rheumatology, 17(8), 449–461. https://doi.org/10.1038/s41584-021-00648-5 DOI: https://doi.org/10.1038/s41584-021-00648-5

3. Branda, J. A., Body, B. A., Boyle, J., Branson, B. M., Dattwyler, R. J., Fikrig, E., Gerald, N. J., Gomes-Solecki, M., Kintrup, M., Ledizet, M., Levin, A. E., Lewinski, M., Liotta, L. A., Marques, A., Mead, P. S., Mongodin, E. F., Pillai, S., Rao, P., Robinson, W. H., … Schutzer, S. E. (2018). Advances in serodiagnostic testing for Lyme disease are at hand. Clinical Infectious Diseases, 66(7), 1133–1139. https://doi.org/10.1093/cid/cix943 DOI: https://doi.org/10.1093/cid/cix943

4. Pryshliak, O. Ya., Boichuk, O., Fedorov, S., Kvasniuk, V., Vaskul, N., Protsyk, A., & Tylishchak, Z. (2024). Lyme borreliosis in Ivano-Frankivsk district, Ukraine: A epidemiological and clinical characteristics (2000–2022). Wiadomości Lekarskie, 77(9), 1718–1725. https://doi.org/10.36740/WLek/192141 DOI: https://doi.org/10.36740/WLek/192141

5. Міністерство охорони здоров’я України. (2024). Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Хвороба Лайма»: Наказ МОЗ України від 21 вересня 2024 року № 1623. Міністерство охорони здоров’я України.

6. Сміян, С. І., Шкільна, М. І., Регалюк, В. В., Маховська, О. С., Задорожна, Л. В., Маховський, В. П., & Грубар, Ю. Ю. (2018). Сучасні аспекти етіології, патогенезу, клінічного перебігу та лікування Лайм-артриту (огляд літератури, власні спостереження). Український ревматологічний журнал, 2(72), 40–45.

7. Шкільна, М. І., Андрейчин, М. А., Івахів, О. Л., Іщук, І. С., Ничик, Н. А., Вишневська, Н. Ю., Корда, М. М., & Кліщ, І. М. (2020). Increasing of informational content of serological diagnosis of acute Lyme-borreliosis. Acta Medica Leopoliensia, 26(1), 35–39. https://doi.org/10.25040/aml2020.01.035 DOI: https://doi.org/10.25040/aml2020.01.035

8. Shkilna, M., Andreychyn, M., Korda, M., Pokryshko, O., Humenna, R., Huk, M., Liu, S., & Rogovskyy, A. S. (2021). Serological surveillance of hospitalized patients for Lyme borreliosis in Ukraine. Vector-Borne and Zoonotic Diseases, 21(4), 301–303. https://doi.org/10.1089/vbz.2020.2715 DOI: https://doi.org/10.1089/vbz.2020.2715

9. Гук, М. Т. (2021). Клініко-імунологічні особливості безеритемної форми Лайм-бореліозу і гранулоцитарного анаплазмозу людини. Інфекційні хвороби, 3(105), 43–48. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.3.12493 DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.3.12493

10. Гук, М. Т., & Андрейчин, М. А. (2021). Оптимізація лікування хворих на Лайм-бореліоз і гранулоцитарний анаплазмоз людини. Вісник медичних і біологічних досліджень, 4(10), 23–29. https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12756 DOI: https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12756

11. Андрейчин, М. А., Корда, М. М., Шкільна, М. І., Івахів, О. Л., Андрейчин, С. М., Бількевич, Н. А., Вишневська, Н. Ю., Глушок, В. С., Гук, М. Т., Гуменна, Р. О., Іщук, І. С., Запорожан, С. Й., Кавецька, Н. А., Кашуба, М. О., Кліщ, І. М., Копча, В. С., Марчишин, С. М., Марчук, О. М., Мельник, Л. П., … Юськевич, В. В. (2021). Лайм-бореліоз: монографія. ТНМУ.

Завантаження

Опубліковано

2026-09-30

Номер

Розділ

Огляди та лекції