Lyme arthritis: current approaches to diagnosis and treatment in Ukraine
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2026.3.16760Keywords:
Borrelia, Lyme borreliosis, Lyme arthritis, synovitis, diagnosis, serology, immunoblot, polymerase chain reaction, antibacterial therapyAbstract
Lyme borreliosis is a common naturally occurring, vector-borne disease, and Lyme arthritis is one of its characteristic late articular manifestations. Diagnosis of this form may be challenging because of the wide interval between infection and the onset of arthritis, the need to differentiate it from other causes of monoarthritis or oligoarthritis, and the prolonged persistence of specific antibodies after resolution of the infection.
Objective. To summarize current evidence on the clinical manifestations, timing of onset, diagnosis, and treatment of Lyme arthritis and to determine the specific features of applying current approaches in Ukraine.
Current scientific publications, international clinical guidelines, and Ukrainian regulatory, clinical, and epidemiological materials were analyzed.
Lyme arthritis most commonly presents as asymmetric monoarthritis or oligoarthritis of large joints, predominantly the knees, with pronounced synovitis and joint effusion. Unlike early arthralgia, true arthritis usually develops several months after infection, although the interval may vary considerably. The cornerstone of laboratory diagnosis is serological testing for specific IgG antibodies. Positive serology alone does not prove active infection, as antibodies may persist for a prolonged period. PCR testing of synovial fluid may provide additional diagnostic information in seropositive patients when greater diagnostic certainty is required, but it is not recommended as a primary screening method. Treatment consists of a 28-day course of oral antibiotics; intravenous ceftriaxone may be considered in patients with an inadequate response. Persistence of synovitis after adequate antibacterial therapy does not necessarily indicate ongoing active infection and may represent post-antibiotic Lyme arthritis.
Conclusions. The diagnosis of Lyme arthritis should be based on a combination of the characteristic clinical phenotype, epidemiological context, and appropriate interpretation of serological test results. In Ukraine, an important priority remains the accumulation of standardized clinical data and the implementation of unified approaches to the diagnosis and treatment of Lyme arthritis.
References
1. Lantos, P. M., Rumbaugh, J., Bockenstedt, L. K., Falck-Ytter, Y. T., Aguero-Rosenfeld, M. E., Auwaerter, P. G., Baldwin, K., Bannuru, R. R., Belani, K. K., Bowie, W. R., Branda, J. A., Clifford, D. B., DiMario, F. J., Halperin, J. J., Krause, P. J., Lavergne, V., Liang, M. H., Meissner, H. C., Nigrovic, L. E., … Zemel, L. S. (2021). Clinical practice guidelines by the Infectious Diseases Society of America (IDSA), American Academy of Neurology (AAN), and American College of Rheumatology (ACR): 2020 guidelines for the prevention, diagnosis and treatment of Lyme disease. Clinical Infectious Diseases, 72(1), e1–e48. https://doi.org/10.1093/cid/ciaa1215 DOI: https://doi.org/10.1093/cid/ciaa1215
2. Lochhead, R. B., Strle, K., Arvikar, S. L., Weis, J. J., & Steere, A. C. (2021). Lyme arthritis: Linking infection, inflammation and autoimmunity. Nature Reviews Rheumatology, 17(8), 449–461. https://doi.org/10.1038/s41584-021-00648-5 DOI: https://doi.org/10.1038/s41584-021-00648-5
3. Branda, J. A., Body, B. A., Boyle, J., Branson, B. M., Dattwyler, R. J., Fikrig, E., Gerald, N. J., Gomes-Solecki, M., Kintrup, M., Ledizet, M., Levin, A. E., Lewinski, M., Liotta, L. A., Marques, A., Mead, P. S., Mongodin, E. F., Pillai, S., Rao, P., Robinson, W. H., … Schutzer, S. E. (2018). Advances in serodiagnostic testing for Lyme disease are at hand. Clinical Infectious Diseases, 66(7), 1133–1139. https://doi.org/10.1093/cid/cix943 DOI: https://doi.org/10.1093/cid/cix943
4. Pryshliak, O. Ya., Boichuk, O., Fedorov, S., Kvasniuk, V., Vaskul, N., Protsyk, A., & Tylishchak, Z. (2024). Lyme borreliosis in Ivano-Frankivsk district, Ukraine: A epidemiological and clinical characteristics (2000–2022). Wiadomości Lekarskie, 77(9), 1718–1725. https://doi.org/10.36740/WLek/192141 DOI: https://doi.org/10.36740/WLek/192141
5. Міністерство охорони здоров’я України. (2024). Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Хвороба Лайма»: Наказ МОЗ України від 21 вересня 2024 року № 1623. Міністерство охорони здоров’я України.
6. Сміян, С. І., Шкільна, М. І., Регалюк, В. В., Маховська, О. С., Задорожна, Л. В., Маховський, В. П., & Грубар, Ю. Ю. (2018). Сучасні аспекти етіології, патогенезу, клінічного перебігу та лікування Лайм-артриту (огляд літератури, власні спостереження). Український ревматологічний журнал, 2(72), 40–45.
7. Шкільна, М. І., Андрейчин, М. А., Івахів, О. Л., Іщук, І. С., Ничик, Н. А., Вишневська, Н. Ю., Корда, М. М., & Кліщ, І. М. (2020). Increasing of informational content of serological diagnosis of acute Lyme-borreliosis. Acta Medica Leopoliensia, 26(1), 35–39. https://doi.org/10.25040/aml2020.01.035 DOI: https://doi.org/10.25040/aml2020.01.035
8. Shkilna, M., Andreychyn, M., Korda, M., Pokryshko, O., Humenna, R., Huk, M., Liu, S., & Rogovskyy, A. S. (2021). Serological surveillance of hospitalized patients for Lyme borreliosis in Ukraine. Vector-Borne and Zoonotic Diseases, 21(4), 301–303. https://doi.org/10.1089/vbz.2020.2715 DOI: https://doi.org/10.1089/vbz.2020.2715
9. Гук, М. Т. (2021). Клініко-імунологічні особливості безеритемної форми Лайм-бореліозу і гранулоцитарного анаплазмозу людини. Інфекційні хвороби, 3(105), 43–48. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.3.12493 DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.3.12493
10. Гук, М. Т., & Андрейчин, М. А. (2021). Оптимізація лікування хворих на Лайм-бореліоз і гранулоцитарний анаплазмоз людини. Вісник медичних і біологічних досліджень, 4(10), 23–29. https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12756 DOI: https://doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12756
11. Андрейчин, М. А., Корда, М. М., Шкільна, М. І., Івахів, О. Л., Андрейчин, С. М., Бількевич, Н. А., Вишневська, Н. Ю., Глушок, В. С., Гук, М. Т., Гуменна, Р. О., Іщук, І. С., Запорожан, С. Й., Кавецька, Н. А., Кашуба, М. О., Кліщ, І. М., Копча, В. С., Марчишин, С. М., Марчук, О. М., Мельник, Л. П., … Юськевич, В. В. (2021). Лайм-бореліоз: монографія. ТНМУ.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2026 Андрій Процик, Олександра Пришляк, Олександр Бойчук, Тарас Кобрин, Руслан Мізюк, Зоряна Тиліщак
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
