Кліматичні зміни як багатофакторний детермінант інфекційної та соматичної патології: механізми, ризики пандемій, антимікробна резистентність і освітні пріоритети для вищої медичної школи
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2026.3.16498Ключові слова:
кліматичні зміни, інфекційні хвороби, векторні інфекції, зоонози, пандемії, антимікробна резистентність, «Єдине здоров’я», GCCHE, ENCHE, медична освітаАнотація
Кліматичні зміни є одним із найбільш системних викликів сучасної медицини, що одночасно впливають на соматичну патологію та епідеміологію інфекційних захворювань. Метою огляду є систематизація сучасних даних щодо механізмів кліматичнозумовленого ураження здоров’я людини, ризиків виникнення епідемій і пандемій, поширення антимікробної резистентності (АМР) та обґрунтування необхідності інтеграції кліматичної медицини до навчальних планів вищих медичних закладів. Огляд підготовлено на основі матеріалів 16-ї сесії програми «Медицина клімату: програма клінічної підготовки для медичних педагогів» (Climate Medicine: A Clinical Training Program for Healthcare Educators, 12 травня 2026 р.), організованої Глобальним консорціумом із кліматичної та медичної освіти Колумбійського університету (GCCHE) спільно з Європейською мережею кліматичної та медичної освіти (ENCHE, 25 університетів-засновників, у тому числі КУ Левен), а також цільового пошуку рецензованої літератури у базах PubMed, Scopus і WHO/IPCC (2015–2026).
Показано, що глобальне потепління розширює ареали членистоногих-переносників і резервуарних хазяїв збудників, подовжує сезони передачі, сприяє зооспіловеру нових патогенів і через відтавання вічної мерзлоти реактивує давні мікроорганізми. Охарактеризовано вплив кліматичних змін на серцево-судинну, респіраторну, ендокринну та психічну патологію. Підвищення температури навколишнього середовища прискорює горизонтальне перенесення генів резистентності, а кліматичні катастрофи провокують нераціональне вживання антибіотиків. Концепція «Єдиного здоров’я» визнана найефективнішою науково-організаційною відповіддю на кліматично-інфекційні загрози. Зроблено висновок про необхідність обов’язкової інтеграції кліматичної медицини до навчальних програм усіх клінічних дисциплін у медичних університетах.
Посилання
1. World Health Organization. (2023a). Climate change and health. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/climate-change-and-health
2. Ahdoot, S., Pacheco, S. E., & Council on Environmental Health. (2015). Global climate change and children’s health. Pediatrics, 136(5), e1468–e1484. https://doi.org/10.1542/peds.2015-3233 DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2015-3233
3. World Health Organization. (2023b). One Health. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/one-health
4. Mora, C., McKenzie, T., Gaw, I. M., Dean, J. M., von Hammerstein, H., Knudson, T. A., & Franklin, E. C. (2022). Over half of known human pathogenic diseases can be aggravated by climate change. Nature Climate Change, 12(9), 869–875. https://doi.org/10.1038/s41558-022-01426-1 DOI: https://doi.org/10.1038/s41558-022-01426-1
5. Global Consortium on Climate and Health Education. (2026, May 12). Climate Medicine: Session 16 – Infectious Diseases [Webinar recording]. Columbia University Mailman School of Public Health and European Network on Climate and Health Education. https://www.publichealth.columbia.edu/research/programs/global-consortium-climate-health-education/courses-trainings/climate-medicine-clinical-training-program-healthcare-educators
6. Semenza, J. C., & Suk, J. E. (2018). Vector-borne diseases and climate change: A European perspective. FEMS Microbiology Letters, 365(2), fnx244. https://doi.org/10.1093/femsle/fnx244 DOI: https://doi.org/10.1093/femsle/fnx244
7. Rohr, J. R., Barrett, C. B., Civitello, D. J., Craft, M. E., Delius, B., DeLeo, G. A., & Tilman, D. (2019). Emerging human infectious diseases and the links to global food production. Nature Sustainability, 2(6), 445–456. https://doi.org/10.1038/s41893-019-0293-3 DOI: https://doi.org/10.1038/s41893-019-0293-3
8. Bartlow, A. W., Manore, C., Xu, C., Kaufeld, K. A., Del Valle, S., Ziemann, A., & Fair, J. M. (2019). Forecasting zoonotic infectious disease response to climate change: Mosquito vectors and a changing environment. Veterinary Sciences, 6(2), Article 40. https://doi.org/10.3390/vetsci6020040 DOI: https://doi.org/10.3390/vetsci6020040
9. Carlson, C. J., Albery, G. F., Merow, C., Trisos, C. H., Zipfel, C. M., Eskew, E. A., & Bansal, S. (2022). Climate change increases cross-species viral transmission risk. Nature, 607, 555–562. https://doi.org/10.1038/s41586-022-04788-w DOI: https://doi.org/10.1038/s41586-022-04788-w
10. Casadevall, A., Kontoyiannis, D. P., & Robert, V. (2019). On the emergence of Candida auris: Climate change, azoles, swamps, and birds. mBio, 10(4), e01397-19. https://doi.org/10.1128/mBio.01397-19 DOI: https://doi.org/10.1128/mBio.01397-19
11. MacFadden, D. R., McGough, S. F., Bhatt, D. L., Brownstein, J. S., & Bhatt, S. (2018). Antibiotic resistance increases with local temperature. Nature Climate Change, 8(6), 510–514. https://doi.org/10.1038/s41558-018-0161-6 DOI: https://doi.org/10.1038/s41558-018-0161-6
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Роман Грицко
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
