Climate change as a multifactorial determinant of infectious and somatic pathology: mechanisms, pandemic risks, antimicrobial resistance, and educational priorities for medical universities
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2026.3.16498Keywords:
climate change, infectious diseases, vector-borne infections, zoonoses, pandemics, antimicrobial resistance, One Health, GCCHE, ENCHE, medical educationAbstract
Climate change represents one of the most systemic threats to global public health, simultaneously affecting somatic pathology and the epidemiology of infectious diseases. The aim of this review is to synthesise current evidence on the mechanisms of climate-driven human health impairment, risks of epidemic and pandemic emergence, spread of antimicrobial resistance (AMR), and to substantiate the necessity of integrating climate medicine into medical university curricula. The review is based on materials from Session 16 of the updated programme «Climate Medicine: A Clinical Training Program for Healthcare Educators» (12 May 2026), organised by GCCHE (Columbia University) in partnership with the European Network on Climate and Health Education (ENCHE, 25 founding universities including KU Leuven), and a targeted literature search in PubMed, Scopus and WHO/IPCC databases (2015–2026). Global warming is shown to expand vector ranges, prolong transmission seasons, facilitate zoonotic spillover and – through permafrost thaw – reactivate ancient microorganisms. The climate-driven burden on cardiovascular, respiratory, endocrine and mental health is characterised. Rising temperatures accelerate horizontal resistance gene transfer while climate disasters promote irrational antibiotic use. The One Health framework is identified as the most effective organisational response. The formal establishment of ENCHE in March 2026 marks a transition from climate medicine as a niche discipline to an institutional standard across European medical education. Mandatory integration of climate medicine into all clinical curricula is concluded to be an urgent strategic imperative for medical universities in Ukraine.
References
1. World Health Organization. (2023a). Climate change and health. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/climate-change-and-health
2. Ahdoot, S., Pacheco, S. E., & Council on Environmental Health. (2015). Global climate change and children’s health. Pediatrics, 136(5), e1468–e1484. https://doi.org/10.1542/peds.2015-3233 DOI: https://doi.org/10.1542/peds.2015-3233
3. World Health Organization. (2023b). One Health. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/one-health
4. Mora, C., McKenzie, T., Gaw, I. M., Dean, J. M., von Hammerstein, H., Knudson, T. A., & Franklin, E. C. (2022). Over half of known human pathogenic diseases can be aggravated by climate change. Nature Climate Change, 12(9), 869–875. https://doi.org/10.1038/s41558-022-01426-1 DOI: https://doi.org/10.1038/s41558-022-01426-1
5. Global Consortium on Climate and Health Education. (2026, May 12). Climate Medicine: Session 16 – Infectious Diseases [Webinar recording]. Columbia University Mailman School of Public Health and European Network on Climate and Health Education. https://www.publichealth.columbia.edu/research/programs/global-consortium-climate-health-education/courses-trainings/climate-medicine-clinical-training-program-healthcare-educators
6. Semenza, J. C., & Suk, J. E. (2018). Vector-borne diseases and climate change: A European perspective. FEMS Microbiology Letters, 365(2), fnx244. https://doi.org/10.1093/femsle/fnx244 DOI: https://doi.org/10.1093/femsle/fnx244
7. Rohr, J. R., Barrett, C. B., Civitello, D. J., Craft, M. E., Delius, B., DeLeo, G. A., & Tilman, D. (2019). Emerging human infectious diseases and the links to global food production. Nature Sustainability, 2(6), 445–456. https://doi.org/10.1038/s41893-019-0293-3 DOI: https://doi.org/10.1038/s41893-019-0293-3
8. Bartlow, A. W., Manore, C., Xu, C., Kaufeld, K. A., Del Valle, S., Ziemann, A., & Fair, J. M. (2019). Forecasting zoonotic infectious disease response to climate change: Mosquito vectors and a changing environment. Veterinary Sciences, 6(2), Article 40. https://doi.org/10.3390/vetsci6020040 DOI: https://doi.org/10.3390/vetsci6020040
9. Carlson, C. J., Albery, G. F., Merow, C., Trisos, C. H., Zipfel, C. M., Eskew, E. A., & Bansal, S. (2022). Climate change increases cross-species viral transmission risk. Nature, 607, 555–562. https://doi.org/10.1038/s41586-022-04788-w DOI: https://doi.org/10.1038/s41586-022-04788-w
10. Casadevall, A., Kontoyiannis, D. P., & Robert, V. (2019). On the emergence of Candida auris: Climate change, azoles, swamps, and birds. mBio, 10(4), e01397-19. https://doi.org/10.1128/mBio.01397-19 DOI: https://doi.org/10.1128/mBio.01397-19
11. MacFadden, D. R., McGough, S. F., Bhatt, D. L., Brownstein, J. S., & Bhatt, S. (2018). Antibiotic resistance increases with local temperature. Nature Climate Change, 8(6), 510–514. https://doi.org/10.1038/s41558-018-0161-6 DOI: https://doi.org/10.1038/s41558-018-0161-6
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2026 Роман Грицко
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
