РІВЕНЬ ГОТОВНОСТІ МЕДИЧНИХ СЕСТЕР ДО САМООСВІТИ

Анотація

Анотація. У статті досліджується готовність медичних сестер до професійної самоосвіти в умовах трансформації системи охорони здоров’я. Обґрунтовано актуальність проблеми, зумовленої зростанням вимог до професійної компетентності, цифровізацією освітнього середовища та необхідністю підтримувати психологічну стійкість медичних працівників у складних умовах праці. Розкрито теоретичні засади поняття «готовність до самоосвіти» як інтегративного утворення, що поєднує мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний та рефлексивний компоненти. Метою дослідження стало теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення рівня готовності медичних сестер до самоосвіти. Виявлено, що більшість опитаних має середній або вищий за середній рівень готовності, який проявляється у сталій навчальній активності, самостійності у здобутті знань та помірній потребі у зовнішній підтримці. Водночас спостерігається обережне ставлення до цифрових освітніх інструментів, що вказує на потребу в розвитку цифрової компетентності. Експертне оцінювання підтвердило потенціал до автономної освітньої діяльності, але засвідчило потребу у розвитку рефлексивності, ініціативності та культури професійного обміну досвідом. Рівень готовності медичних сестер до самоосвіти оцінено як достатній, однак такий, що потребує цілеспрямованого формування через створення сприятливого освітнього середовища.