АМБІВАЛЕНТНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРЯ: У ПОШУКАХ МАЙСТЕРНОСТІ ТА ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ

Анотація

Анотація. У статті здійснено комплексний аналіз амбівалентності як важливого психологічного феномену в професійній діяльності лікаря. На основі міждисциплінарного підходу розкрито сутність та специфіку проявів амбівалентності в медичній практиці, зокрема її емоційного, когнітивного та організаційного аспектів. Доведено, що амбівалентність має подвійний вплив на професійну діяльність лікаря. З одного боку, вона може спричиняти професійний стрес, емоційне вигорання та зниження якості медичної допомоги, з іншого – стимулює розвиток професійної рефлексії, підвищує адаптивність до складних клінічних ситуацій та сприяє формуванню етичної зрілості. Особливу увагу приділено аналізу педагогічних стратегій подолання амбівалентності в системі медичної освіти. Запропоновано інноваційні підходи, зокрема: інтеграцію наративної медицини, використання симуляційних технологій, упровадження тренінгів емоційного інтелекту, створення рефлексивних практик, формування безпечного освітнього простору для роботи з внутрішніми суперечностями. Виявлено, що амбівалентність, за належної педагогічної підтримки, може бути трансформована з джерела дистресу в ресурс особистісного й професійного зростання. Описано нові типи амбівалентності, пов’язані з викликами глобалізації, цифровізації та моральної невизначеності в сучасній клінічній практиці. Підкреслюється важливість розвитку емоційної зрілості, моральної чутливості, клінічної гнучкості та рефлексивної компетентності майбутніх лікарів як відповідь на дедалі більшу складність професійного середовища. Результати дослідження свідчать, що усвідомлення амбівалентності як невід’ємного компонента професійного досвіду лікаря дає змогу трансформувати її з потенційного джерела стресу в ресурс професійного вдосконалення. Це надає нові перспективи для розвитку професійної компетентності медичних працівників у сучасних умовах.