ПРОБЛЕМНО-ОРІЄНТОВАНЕ ВИКЛАДАННЯ ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ НА ВИПУСКНОМУ КУРСІ

Анотація

Ґрунтом інновацій у викладанні медицини стало на сьогодні впровадження інтерактивної взаємодiї між тими, хто вчиться, і тими, хто їм допомагає, та проблемно-орієнтоване навчання. Вдосконалення викладання дитячих інфекційних хвороб через впровадження проблемно-орієнтованого підходу до навчання є необхідною вимогою часу.

Студентам випускного курсу при вивченні дитячих інфекційних хвороб в основу практичного заняття покладено тематичну (згідно з темою практичного заняття) курацію хворого в присутності лікаря та під контролем викладача. Тобто центральне місце при вивченні курсу займає оригінальна проблема – конкретна хвора дитина з притаманними лише їй особливостями перебігу захворювання. Теоретичні знання в даному випадку мають пройти іспит практикою. Через конкретного пацієнта ініціюється необхідність скласти пазли «теорія і практика». Студент повинен сформулювати правильний діагноз і запропонувати застосування відповідного протоколу діагностики та лікування. Це практично-орієнтоване клінічне завдання дає змогу викладачеві працювати як індивідуально з одним студентом, так і залучати всю академічну групу як учасників консиліуму по даному хворому та мати можливість продемонструвати можливості колективного вирішення проблеми. Викладач у такій уже колективній ролевій грі виконуватиме роль супроводжуючого фасилітатора, а тюнер не обмежується лише роллю джерела знань.

Якість навчання значною мірою залежить від ефективності комунікації в системі «викладач – студент». Від уміння викладача подати матеріал, вибудовувати взаємовідносини зі студентами залежить ступінь їх пізнавального інтересу до предмета, формується внутрішня мотивація до навчання. Пропонована нами форма вивчення дитячих інфекційних хвороб дозволяє оминути нав’язування авторитарної думки викладача шляхом формування продуктивної команди викладач – студенти на взаємовигідних умовах співпраці на ґрунті двостороннього (і з боку викладача, і з боку студента) володіння внутрішньою мотивацією. Завдання сучасного викладача – пристосуватися до зростання вимог організації навчального процесу у вищій школі, до засвоєння новітніх технологій у цій галузі, і насамперед, бути висококваліфікованим фахівцем у своїй галузі знань, вміти швидко і якісно сприймати та практично застосовувати всі інновації, кількість яких зростає з року в рік.

Перспективи подальшого вдосконалення навчального процесу при вивченні дитячих інфекційних хвороб стосуватимуться стимуляції інтересу до даного предмета шляхом просування ідеї залучення студентів до активної участі в освоєнні ними практичних навичок через елементи науково-дослідницької роботи в рамках тем, що передбачені робочою програмою.